Останні місяці напередодні вторгнення російських військ в Україну 24 лютого 2022 р. медійний простір був насичений численними повідомленнями про необхідність постачання озброєння для посилення Збройних Сил України. Це стало актуальним після оприлюднення даних розвідки США та Великої Британії про скупчення великих військових підрозділів і техніки з російського боку вздовж українських кордонів. І якщо названі вище країни активізували свої зусилля з надання Україні протитанкових (ПТРК) і переносних зенітних ракетних комплексів (ПЗРК), то неодноразові звернення українських дипломатів до уряду ФРН залишалися без відповіді.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, як і в цілому представники т.зв. «світлофорної коаліції» в Бундестазі (СДПН, вільні демократи і «Союз 90/Зелені»), загалом негативно ставилися до такої можливості, попри критичні голоси з табору об’єднаної опозиції ХДС/ХСС. Ситуація не змінилась і після візиту Шольца до України в лютому ц.р. «Зелені», чиїм найбільш відомим представником є міністерка закордонних справ Анналена Бербок, виступали виключно за дипломатичні засоби врегулювання т.зв. «російсько-українського конфлікту». Вільні демократи (FDP) задекларували себе противниками постачання зброї, але вважали можливим надати броньовані засоби порятунку поранених і техніку для розмінування. Така позиція більшості парламентських партій ґрунтувалася на переконанні, що постачання зброї Україні може призвести до ще більшої «ескалації конфлікту». А уряд арґументував відмову посиланням на федеральне законодавство, яким заборонено постачати летальне озброєння в країни, де точаться «збройні конфлікти».

Ще в перші дні російської навали в Україну адміністрація США та низка країн-членів ЄС звернулись з проханням до президента Палестинської національної автономії Махмуда Аббаса приєднатися до засудженням цієї агресії, але керівництво Автономії відповіло відмовою. Офіційний представник ПНА заявив, що у Палестини добрі стосунки як з Росією, так і з Україною: «ми маємо палестинську громаду і в Росії, і в Україні, і ми боїмося, що засудження однієї з цих країн негативно позначиться на наших громадах». Палестинська влада офіційно зайняла позицію нейтралітету.

Для політичних кіл Франції початок війни Росії проти України 24 лютого 2022 р. виявися на загал неочікуваним. Французька влада вважала, що Росія не буде воювати проти України. Французькі експерти часто підкреслювали, що Москва  хоче вести переговори зі стратегічних питань. Ставлення французьких лідерів до війни в Україні, позиції експертів та ЗМІ щодо російсько-українського конфлікту значною мірою пояснюються некомпетентністю французьких аналітичних кіл стосовно української зовнішньої політики, стану ЗСУ та менталітету українців. Показовим є відсутність у Франції політологів-міжнародників та фахівців з політики України,  які володіють українською мовою та здатні ознайомитися з українськими публікаціями історичного та політологічного характеру. Така ситуація спостерігається впродовж двох останніх десятиліть попри те, що молоді французькі випускники відділення українознавчих студій в INALCO (Інституті східних мов) досліджують українську літературу, культуру та іноді соціологію, утім не історію, політологію міжнародних відносин чи зовнішню політику України.

Країни арабського світу опинилися серед тієї більшості азійських та африканських країн, які, принаймні на сьогодні, зайняли нейтральну позицію стосовно оцінки дій Росії в Україні, входження у міжнародну коаліцію спротиву цій агресії та допомоги Україні. Так, лише деякі з арабських країн проголосували 2 березня 2022 р. за резолюцію ООН щодо припинення російського вторгнення.

У чому криються причини такої позиції арабських країн, що є геополітичними, економічними, соціально-політичними та цивілізаційними чинниками таких рішень зазначених держав?

Австралія - країна й континент, яка розташована на іншому боці земної кулі від України. Але в період глобального розвитку Інтернету і соціальних мереж зокрема, новини облітають світ із швидкістю думки. Ганебний та безпідставний напад Росії на Україну став відомим в Австралїї так саме швидко, як в Європі та інших частинах світу. Австралійське суспільство не могли не вразити підступні дії Росії. Вже 1 березня 2022  р. прем'єр-міністр австралійського уряду Скотт Моррісон оприлюднив Заяву для медіа, включаючи як традиційні, так і нові медіа–ресурси: Twitter, Фейсбук, LinkedIn.

Нещодавно Рада ЄС затвердила п’ятий пакет економічних і персональних санкцій проти Росії через її війну проти України. Особливістю заходів Брюсселю, як заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель є те, що «ці останні санкції були прийняті після звірств, скоєних російськими збройними силами в Бучі та інших місцях під російською окупацією. Мета наших санкцій – зупинити безрозсудну, нелюдську та агресивну поведінку російських військ і дати зрозуміти особам, які приймають рішення в Кремлі, що їхня незаконна агресія дорого їм коштуватиме!»

В той час, коли майже вся прогресивна світова спільнота рішуче засуджує російське вторгнення в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 р., серед країн пострадянського простору дана подія викликала неоднозначну реакцію. Особливо це стосується країни Центральної Азії. Слід зазначити, що зважаючи на закритість політичних систем цих країн, про ставлення їхніх суспільств до російської агресії щодо України ми можемо судити лише із соціальних мереж. Так, в окремих країнах, а саме Казахстані та Киргизстані, дійшло навіть до протестів та демонстрацій, спрямованих на рішучий осуд російської агресії та підтримку України. Одночасно серед громадян центральноазіатських країн ми також прослідковуємо значний відсоток тих, хто підтримує російську агресію в Україні.

Вибори до Державних Зборів Угорщини 3 квітня 2022 р. завершилися перемогою нині правлячої коаліції Фідесу -Угорського громадянського  союзу та Християнсько-демократичної народної партії (ХДНП).

Із 7,54 млн. виборців країни у голосуванні взяло участь 5,24 млн.чол. (69,54% виборців). За підсумками  опрацьованих 99% бюлетенів коаліція Фідес–ХДНП отримала 68% голосів виборців і здобула 135 депутатських мандатів.  Опозиція у складі шести політичних партій  під назвою «В єдності за Угорщину» на чолі з поміркованим консерватором П. Маркі-Зай отримала понад 28% голосів і здобула 56 мандатів. Третє місце посіла нова ультраправа партія «Наша Батьківщина» на чолі з Ласло Торочкоі. «Наша Батьківщина» набрала 4,1% голосів і отримала 7 мандатів.

Мабуть ніде подвійне ставлення до російської агресії проти України не виявлялось так яскраво як це було продемонстровано Ізраїлем на самому її початку. Ця близькосхідна країна, не зважаючи на те, що є найважливішим союзником США у регіоні, намагалась уникнути назвати Росію агресором і приєднатись до будь-яких санкцій проти неї. Керівництво Ізраїлю вирішило встановити тонкий баланс між підтримкою добрих відносин із США та Росією, яку вважало могутнім регіональним гравцем. Ізраїльський прем’єр-міністр Н. Беннет запропонував свої послуги у якості посередника між Україною і Росією.

Війна Росії проти України змінила всю систему міжнародних відносин, більшість країн світу пересвідчуються у агресивності кремлівського режиму, його злочинній сутності. Європейський Союз, як і весь колективний Захід, гнівно засуджують повномасштабну війну РФ проти України. Нинішній перебіг подій підтверджує багаторічний антиукраїнський, антидемократичний курс Москви.  У лютому 2022 р. з моменту визнання Росією ДНР і ЛНР та початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію України Євросоюз, у якому протягом цього півріччя головує Франція, відреагував прийняттям кількох пакетів санкцій та посиленням обмежувальних заходів.

Поїздка президента США Дж.Байдена до Європи була заздалегідь анонсована як епохальна подія, покликана змінити глобальний політичний клімат і згуртувати світ демократій проти загрози з боку авторитарних режимів. Під час візиту Дж.Байдена до Брюсселя 24 березня відбулися три саміти – за участю лідерів держав-членів НАТО, країн ЄС (у присутності Дж.Байдена) і G7, покликані продемонструвати згуртованість «колективного Заходу» і рішучість у впровадженні жорсткого санкційного режиму проти Росії, яка чинить воєнне вторгнення в Україну.

Терміновий заклик до миру та припинення російської агресії проти України від співробітників Університету Хосей та Інституту соціальних досліджень Токіо  (японською та англійською мовами)

Реакція країн близькосхідного регіону та їх керівництва визначається передусім  кількома чинниками, які обумовлюють її особливість. Передусім, значна частина держав має авторитарні та недемократичні режими, які нерідко симпатизують таким режимам, як російський чи білоруський. По-друге, реакція цих країн визначається, як правило, не ціннісними орієнтирами, а цілком прагматичними та далекими від моралі міркуваннями. Наприклад, побоюваннями, що агресія проти України спричинить голод у близькосхідному регіоні через звуження можливостей для нашої країни поставляти на зовнішній ринок зерно, м’ясо-молочну продукцію тощо і через це у зоні голоду може опинитися не менше 300 млн населення у декількох регіонах Близького Сходу та інших азійських ареалах. По-третє, багато з цих країн мають тісні та глибокі політичні, військово-технічні та економічні відносини з Росією, що визначило їхню переважно очікувальну позицію, принаймні протягом першого місяця війни.

27 лютого ц.р. німецький бундестаг провів спеціальне засідання, присвячене воєнному нападу Росії на Україну. Вперше в історії Німеччини парламент засідав у неділю. Головною подією став виступ бундесканцлера Олафа Шольца, який засудив загарбницьку війну Кремля проти України і пообіцяв дати їй рішучу відсіч колективного Заходу. Канцлер був першим із лідерів європейських країн, хто виголосив промову, зміст якої повністю засуджував воєнну авантюру Путіна. Водночас у ці ж вихідні понад мільйон протестуючих проти війни вийшли на вулиці німецьких міст, а ратуші і пам’ятки архітектури багатьох з них засвітилися кольорами українського прапора.

НАКАЗ № 02-48/к від «25» лютого 2022 року

Про організацію дистанційної роботи в Інституті на період воєнного стану

На виконання Закону України «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 р. No 64/2022 щодо введення в Україні воєнного стану», відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та на виконання Розпорядження Президії НАН України «Про роботу установ, організацій і підприємств НАН України в умовах воєнного стану» за №143 від 24.02.2022 р.

Президія НАН України рішуче засуджує розпочате Росією 24 лютого 2022 року воєнне вторгнення в Україну.

Це – варварська, нічим не спровокована і віроломна атака на незалежну, мирну та демократичну країну, яку вже засудив весь цивілізований світ. 141 країна-член ООН, а також НАТО, Європейський союз закликали Росію припинити насилля та вивести свої війська з території України.

17 березня 2022 року на засіданні Президії НАН України було розглянуто та схвалено звернення НАН України до керівництва Міжнародної асоціації академій наук із закликом чітко висловити свою позицію і засудити нічим не спровоковану військову агресію Російської Федерації проти України.

{Указ затверджено Законом № 2102-IX від 24.02.2022}

{Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022}

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановляю:

1. Ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

{Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022}

ПРЕЗИДІЯ НАЦІОНАЛЬНОї АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 143

м. Київ "24" 02.2022 р.

Про роботу установ, організацій і підприємств НАН України в умовах воєнного стану в Україні

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"