Канцлер Шольц однозначно підкреслив: «24 лютого 2022 р. відбулася зміна епох в історії нашого континенту. Напавши на Україну, президент Росії Путін холоднокровно розпочав загарбницьку війну. З однієї причини: свобода українців кидає виклик його власному репресивному режиму. Це звірство. Це суперечить міжнародному праву. Ніщо і ніхто не може цього виправдати».

Німецький лідер наголосив, що, вторгаючись в Україну, «Путін не тільки хоче стерти незалежну країну з карти світу, він руйнує всю систему європейської безпеки, яка протрималася майже пів століття з часів Гельсінкських угод». За його словами, Путін «своїми діями змарґіналізує Росію». Шольц закликав Захід зібратися з силами, аби показати паліям війни їхнє місце та підтвердив рішучість захищати свободу, демократію і процвітання вільних, демократичних країн.

Федеральний канцлер також визнав, що постачанню летальної зброї до України немає альтернативи. «Війна – це катастрофа для України. Але війна також стане катастрофою і для Росії», – запевнив Шольц. Також він наголосив на необхідності запровадження щоразу жорстокіших санкцій проти агресора. При цьому канцлер наголосив, що штрафні заходи повинні якнайболючіше вдарили по тих, хто несе відповідальність за розв'язування агресії. «З нападом Росії на Україну ми вступаємо в нову еру. У Києві, Харкові, Одесі та Маріуполі люди не лише захищають рідну землю. Вони борються за свободу та свою демократію. За цінності, які ми з ними поділяємо. Як демократи, як європейці, ми разом з ними – на правильній стороні історії», – запевнив Олаф Шольц.

Визнання РФ квазіутворень ЛНР та ДНР, а також подальша військова агресія викликали жорстку критику коаліційного уряду, всіх фракцій бундестагу та різке засудження широких верств німецького суспільства. Федеральний уряд вже 22 лютого відреагував на визнання донбаських республік. За дорученням канцлера О. Шольца Федеральне міністерство економіки та захисту клімату відкликало підготовлений у жовтні 2021 р. звіт попереднього уряду про безпеку поставок газопроводом «Північний потік - 2» (ПП-2). Без цього документу робота над дозвільними процедурами неможлива і тому процес було зупинено на невизначений час. Проте санкцій це рішення не стосується. Іншими словами, залишилася потенційна можливість повернення в майбутньому до сертифікаційного процесу без необхідності виведення проєкту з національного санкційного режиму.

На відміну від «стриманого ставлення» Берліна до ПП-2 нові санкції, що давно очікувалися, проти нього 23 лютого ввело міністерство фінансів США. Санкції торкнулися оператора - компанії Nord Stream 2 AG та її виконавчого директора М. Варніга. У той же день Е. Зеллерінг, голова кліматичного фонду (створеного у 2021 р. федеральною землею Мекленбург - Передня Померанія для захисту морського трубопроводу від американського санкційного тиску), заявив про припинення підтримки російського проєкту. Водночас, німецька страхова компанія Munich Re повідомила про рішення скасувати контракт зі страхування «Північного потоку - 2».

22 лютого Східний комітет німецької економіки скасував попередньо заплановану на початок березня зустріч із президентом В. Путіним. 1 березня голова комітету О. Гермес зробив офіційну заяву, в якій наголосив, що «нині йдеться не тільки про санкції та їх наслідки, а й про те, чи збережуться хоч якоюсь мірою подальші економічні відносини з Росією».

25 лютого голова Федерального міністерства освіти і досліджень Беттіна Штарк-Ватцінгер на своєму сайті оприлюднила заяву про те, що «напад Росії на Україну» означає припинення минулої протяжної співпраці в галузі науки та досліджень, а також у галузі професійного навчання. Відтак усі поточні та заплановані заходи з РФ заморожені. Нових заходів не буде до особливого розпорядження. Про припинення наукової співпраці з Росією з часом заявив і Брюссель.

Федеральне міністерство економіки і захисту клімату оперативно заявило про зупинення дії механізму державного страхового покриття, що надається у рамках програми Hermes німецьким компаніям, які здійснюють експорт до Росії, а також інвестиційних гарантій. Цей крок був зроблений міністерством до прийняття аналогічних санкцій ЄС. Що стосується розроблених Брюсселем чотирьох санкційних пакетів, то кабінет міністрів ФРН спочатку виступав за прийняття та наповнення їх дедалі жорстокішими обмеженнями.

26 лютого Федеральне міністерство транспорту з низкою інших країн Євросоюзу ухвалило рішення про закриття повітряного простору Німеччини для російських літаків терміном на три місяці. Прийнятий Брюсселем 28 лютого третій пакет санкцій щодо РФ включав не лише заборону на використання повітряного простору ЄС, а й широкі обмежувальні заходи у фінансовому секторі, енергетичній та транспортній галузях, у сферах експортного контролю та фінансування, товарів подвійного призначення, візової політики, додаткових санкцій проти росіян та нових критеріїв включення до санкційних списків.

Федеральний міністр економіки та захисту клімату, віце-канцлер Р. Хабек ще до визнання ЛНР та ДНР та початку російської агресії неодноразово заявляв про можливість жорстких економічних санкцій та розуміння неминучих масштабних господарсько-політичних наслідків для німецької економіки та її компаній. За його словами, Берлін був готовий до цього незважаючи на те, що результати можливого військового конфлікту, в т.ч. економічні, були непередбачувані.

Одне з ключових питань для Німеччини – залежність від постачання російського газу. За розрахунками експертів, ФРН може пережити поточний зимовий період навіть у тому випадку, якщо Росія повністю припинить його експорт. Наприкінці лютого уряд ухвалив рішення про «швидке будівництво» двох терміналів ЗПГ у Брунсбюттелі та Вільгельмсхафені. 12 березня міністр заявив, що Німеччина здатна відмовитися від російського вугілля на початок осені, а від нафти – до кінця 2022 р. Певно, що федеральний уряд готовий у оновленому держбюджеті на 2022 р. компенсувати домашнім господарствам та економічним суб'єктам частину витрат, що пов'язані із поточною ситуацією.

Вельми вагомим рішенням уряду Шольца спричиненого війною Росії стало підвищення видатків на оборону до 2%, а також створення спеціального фонду з підтримки бундесверу обсягом у 100 млрд євро, підтриманих парламентом ФРН та закріплення відповідного положення в Основному законі країни – спеціальної статті держбюджету на потреби бундесверу. Канцлер підтвердив про прийняте урядом принципове рішення  розпочати постачання німецької зброї «в Україну з метою оборони країни», а також про те, що бундесвер уже розширив підтримку, яку надають східноєвропейські партнери по НАТО: збільшення чисельності німецьких військ у Литві; продовження та розширення місії Air Policing у Румунії; намір взяти участь у формуванні нового підрозділу Альянсу в Словаччині; надання військово-морським флотом додаткових суден для забезпечення безпеки у Північному, Балтійському та Середземному морях тощо.

Уряд  Шольца підтвердив посилення військово-технічної кооперації з європейськими партнерами, у т.ч. із Францією, щодо створення нового покоління бойових літаків та танків, а також модернізації винищувачів Eurofighter, включаючи оснащення їх засобами для ведення радіоелектронної боротьби. Крім того Німеччина найближчим часом закупить безпілотні літальні апарати MALE RPAS, бойовий БПЛА "Херон" ізраїльського виробництва. Вже 14 березня міністерство оборони повідомило про готовність придбати у американського концерну Lockheed Martin 35 винищувачів F-35 Lightning II.

Політична позиція Федерального уряду стала дієвою спонукою того, що керівництво низки великих німецьких концернів на початку березня ухвалило рішення про зупинення підприємницької діяльності в Росії. Серед них – Volkswagen, Daimler Truck, Mercedes-Benz Group AG, Allianz, DHL, Adidas, Puma. Компанії Siemens, BASF, SAP відмовилися від нових проєктів, але вагаються з продовженням низки поточних. Повністю закрити свій бізнес у країні-агресорці одночасно вирішили два провідних банки Німеччини – Deutsche Bank та Commerzbank.

Проте частина німецької бізнес-спільноти залишилася у РФ, хоч і зіткнулася з труднощами, що зростають у транспортно-логістичній сфері, які торкнулися всіх видів перевезень – залізничних, авіаційних, автомобільних та морських. Прикрим є й той факт, що О. Шольц не підтримав ідею більшості країн – членів ЄС щодо повного відключення Росії від механізму розрахунків SWIFT, чим викликав роздратування у багатьох із них.

Слід наголосити, що німецькі ЗМІ багато в чому сприяли створенню у ФРН належної атмосфери, чіткого антиросійського сприйняття. Саме ЗМІ стали спонукальною силою прийняття конкретних рішень на рівні окремих земель, суб'єктів господарювання, університетів, наукових, культурних, медичних та інших установ та організацій. У всіх цих закладах були зупинені спільні проєкти і розірвані контракти з російськими партнерами.

Натомість університети та дослідницькі установи розгорнули програми підтримки українських дослідників та викладачів, які через агресію Росії змушені були тимчасово залишити Україну. Так, історичний факультет Мюнхенського Університету у співпраці з Німецько-українською комісією істориків та іншими інституціями Баварії створили програму, яка дає можливість українським вченим-історикам проводити наукові дослідження в одному з найпрестижніших університетів ФРН. 

12 березня Відомство федерального канцлера створило робочу групу (Taskforce), що переймається санкціями, покликання якої стала координація роботи з реалізації обмежувальних заходів, у яких бере участь ФРН. Створення робочої групи має за мету координацію й узгодження заходів шести міністерств (іноземних справ, економіки та захисту клімату, фінансів, внутрішніх справ тощо) та державних відомств (розвідки, кримінальних розслідувань, митниці, експортного контролю, Бундесбанку тощо), між якими відсутній чіткий поділ зон санаційної відповідальності. Це стосується, зокрема завдань з переслідування російських олігархів та ідентифікації їхньої закордонної власності на території Німеччини.

Також слід мати на увазі, що ближчим часом Берліном будуть ініційовані подальші санкційні заходи в рамках головування ФРН у Форматі «великої сімки». Проміжні підсумки, цілком ймовірно, що будуть підбиті на липневій зустрічі країн-учасниць у Баварії.

Таким чином, Німеччина як одна із держав-лідерів демократичного Заходу, виступає впливовим ініціатором санкційних заходів, що розробляються та приймаються Європейським Союзом проти сучасної Росії. Практично всі німецькі політичні сили підтримують у цьому офіційний уряд. Водночас для Берліну уразливою є необхідність забезпечення середньострокової перспективи надійних поставок викопної сировини з РФ, в першу чергу, газу. Санкції щодо енергоносіїв ФРН, дуже ймовірно, буде готова застосовувати лише у міру знаходження стійких альтернатив, наприклад, із арабських країн.

Німеччина ініціативно вжила додаткових до європейських національних обмежувальних заходів, які потім стали частиною санкцій ЄС. Важливими чинниками, які легко зможе використовувати Україна для подальшого посилення санкційних заходів, є активна суспільна проукраїнська думка та гостра антикремлівська/антиросійська позиція провідних і впливових ЗМІ ФРН. Більше того, будь-яких позитивних змін в антиросійських настроях німецького суспільства не слід очікувати. Вони постійно посилюватимуться жахливою інформацією з полів/міст війни в Україні.

Ймовірним є збереження функціонального політичного діалогу на рівні федерального канцлера з кремлівським керманичем та можливо, згодом до нього зможуть підключитися міністри закордонних справ. Скасування чи обмеження санкцій ФРН та ЄС протягом 2022 року не передбачається.

17 березня 2022 р.

Кудряченко А.І. – д. і. н., проф., член-кор. НАН України,
директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,

Солошенко В.В. – к.і.н.,доц., заступник директора з наукової
роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»