>

Позиція арабського світу щодо російської агресії в Україні

Країни арабського світу опинилися серед тієї більшості азійських та африканських країн, які, принаймні на сьогодні, зайняли нейтральну позицію стосовно оцінки дій Росії в Україні, входження у міжнародну коаліцію спротиву цій агресії та допомоги Україні. Так, лише деякі з арабських країн проголосували 2 березня 2022 р. за резолюцію ООН щодо припинення російського вторгнення.

У чому криються причини такої позиції арабських країн, що є геополітичними, економічними, соціально-політичними та цивілізаційними чинниками таких рішень зазначених держав?

Головною причиною є принципові відмінності у ціннісних пріоритетах та орієнтирах західного та арабського світів. Євроатлантична спільнота розглядає свою допомогу та й саму війну, як «боротьбу світу демократії і свободи проти тиранії, авторитаризму, диктатури». Здебільшого, такі ціннісні пріоритети не є головними для лідерів арабських країн. У цьому контексті вони не відчувають себе невід'ємною частиною того світу, який прийнято називати «цивілізаційним світом», багато з них скоріше тяжіють до авторитарних режимів та лідерів Росії, Білорусі, Китаю та їм симпатизують. Західний світ сприймається ними, як правило, через призму суто прагматичних відносин у сфері економіки, політики, військово-технічного співробітництва. Тому сьогодні у зв'язку з нинішньої російсько-українською війною для них на перший план вийшли проблеми, пов'язані з впливом цієї війни на продовольчу, фінансову, енергетичну безпеку їхніх країн, а також й те, як скористатися нинішньою ситуацією для суто меркантильних цілей, і як зберегти безпечну дистанцію між обома ворогуючими таборами у цьому протистоянні, щоб не прогадати.

Другим важливим чинником такого їхнього нейтралітету є широкий розмах всебічного співробітництва між низкою арабських країн та Російською Федерацією. Протягом останнього часу, скориставшись серйозними помилками та прорахунками Сполучених Штатів на Близькому Сході, Росія , особливо з 2015 р., значно посилила свою присутність у регіоні. Відтак РФ неухильно поглиблювала рівень співробітництва з такими ключовими арабськими країнами як Алжир, Єгипет, Саудівська Аравія та деякі інші. Так, Єгипет значно збільшив обсяги закупівлі російської зброї, розпочав при її допомозі будівництво атомної станції, фактично в унісон діяв разом з Росією у Лівії, підтримуючи фельдмаршала К. Хафтара. Саудівська Аравія розпочала активне співробітництво з Росією після першого офіційного візиту В. Путіна до Королівства у 2007 р. Через 10 років відбувся перший офіційний візит саудівського короля Салмана до Москви. У 2019 р. В. Путін знову відвідав Саудівську Аравію, саме у той момент коли Захід почав серйозно обмежувати свої стосунки з принцем-спадкоємцем Королівства Мохаммедом бін Салманом у зв'язку з обвинуваченням його у причетності до вбивства опозиційного журналіста Дж. Хашоггі. Водночас Росія намагалась продати саудітам свою систему протиповітряної оборони С-400, що викликало глибоке невдоволення американців.

Третім чинником став вплив відкритих конфліктів нинішнього президента Дж. Байдена з керівництвом Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів через їхню війну в Ємені, відсутність демократичних свобод тощо. Особливо складними стали відносини Дж. Байдена з нинішнім принцем-спадкоємцем Саудівської Аравії, якого у США відкрито звинувачують у причетності до вбивства вже згаданого журналіста та низку інших злочинів. Цілком закономірно, що з боку передусім Саудівської Аравії це викликало зворотну реакцію. Коли президент США Дж. Байден закликав керівництво Саудівської Аравії та Еміратів значно збільшити обсяги видобутку нафти, з тим, щоб компенсувати російську нафту на світовому ринку, обидві монархії фактично відмовили йому у цьому проханні.

26 березня 2022 р. Президент України В. Зеленський звернувся до учасників Форуму у Досі (Doha Forum) з аналогічним проханням. «Я прошу вас збільшити видобуток енергії для того, щоб кожний в Росії зрозумів, що жодна країна не може використовувати енергію як зброю і для шантажу у світі», – заявив український лідер. Раніше, ще до Форуму, Емір Катару Талім бін Хамад Аль-Тані заявив, що його країна виявляє солідарність з українським народом у його боротьбі з тим, що він охарактеризував як «несправедлива війна». Катар уклав угоду з Німеччиною щодо постачання скрапленого газу до Європи у значно більшому обсязі, а Німеччина зобов'язалася побудувати два великих термінали для його закачування.

Водночас у регіоні зростає важлива для нашої Вітчизни тенденція збільшення симпатій до України. Вона повільно, але все відчутніше набирає силу, з огляду на те, що країни регіону цінують героїчну боротьбу нашого народу та виходять із усвідомлення того, що не можна стояти осторонь цієї боротьби, займати рівноудалену позицію. З неприхованою симпатією до України подають інформацію такі провідні телеканали та інформаційні агенції арабського світу як «Al-Jazeera», «Al-Arabia» та інші, які фактично все ефективніше розвінчують міфи про відверту брехню арабомовного каналу «Russia Today». 5 квітня 2022 р. при обговоренні питання щодо виключення Росії із Ради ООН з прав людини Постійний представник Об'єднаних Арабських Еміратів Л. Нурсебі охарактеризувала події в Бучі як «тяжкий злочин» та твердо підтримала заклик до Генерального Секретаря ООН щодо його незалежного розслідування. 28 березня 2022 р. друга в Еміратах за обсягом інвестиційна компанія Abu Dhabi Mubadala Investment Company, яка співпрацювала з Росією, заявила, що «робить паузу» у своїх відносинах з російським ринком.

Тож є вагомі підстави стверджувати, що ця обнадійлива тенденція зміцнюватиметься пропорційно успіхам Збройних Сил України, перемогам українського народу. Без сумніву, велике значення матиме також наполеглива і системна робота західної та української дипломатії у такому складному регіоні як арабський світ.

Швед В.О.
кандидат історичних наук, доцент,
завідувач відділу історії країн Азії та Африки

Перейти до початку