>

«Посилення санкцій Європейського Союзу проти Росії» - аналітична записка

Війна Росії проти України змінила всю систему міжнародних відносин, більшість країн світу пересвідчуються у агресивності кремлівського режиму, його злочинній сутності. Європейський Союз, як і весь колективний Захід, гнівно засуджують повномасштабну війну РФ проти України. Нинішній перебіг подій підтверджує багаторічний антиукраїнський, антидемократичний курс Москви.  У лютому 2022 р. з моменту визнання Росією ДНР і ЛНР та початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію України Євросоюз, у якому протягом цього півріччя головує Франція, відреагував прийняттям кількох пакетів санкцій та посиленням обмежувальних заходів.

На сучасному етапі у ЄС діє розгалужена мережа із понад сорока різних режимів обмежень. Деякі з них санкціоновані Радою Безпеки ООН, а інші Брюссель приймає самостійно. Рішення щодо прийняття, продовження або скасування режимів санкцій затверджуються Радою на основі пропозицій Комісії й Високого представника Союзу із закордонних справ та політики безпеки. Комісія відіграє важливу роль у нагляді за здійсненням санкцій державами-членами.

22 лютого Рада Євросоюзу у складі міністрів закордонних справ затвердила перший пакет санкцій у відповідь на визнання Росією ДНР і ЛНР, аналогічні тим, що були введені у 2014 р. у відповідь на анексію Криму. Санкції набрали чинності у день опублікування відповідних регламентів, тобто 23 лютого.

Перший пакет передбачає:

- санкції щодо 351 депутата Державної Думи Росії, які проголосували 15 лютого 2022 р. за визнання ДНР і ЛНР, а також 22 фізичні та 4 юридичні особи, які «відіграли роль у підриві або загрозі територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України». Обмежувальні заходи передбачають заморожування активів, заборону надання коштів особам та організаціям, включеним до переліку, а також на в'їзд до ЄС або транзит через його територію;

- обмеження на імпорт товарів, що походять із ДНР і ЛНР, за винятком тих, яким уряд України надав сертифікат походження; заборона надання послуг у секторах транспорту, телекомунікацій, енергетики, розвідки та видобутку нафти, газу та мінеральних ресурсів, а також послуги, пов'язані з туристичною діяльністю;

- обмеження доступу Росії до ринків капіталу Євросоюзу, його фінансових ринків та послуг.

Другий пакет санкційних заходів Рада у складі міністрів закордонних справ ЄС затвердила 25 лютого після того, як її погодили напередодні глави держав та урядів. Пакет набув чинності того ж дня. Міністри вирішили заморозити активи президента Росії, прем'єр-міністра та міністра закордонних справ. Під обмежувальні заходи потрапили депутати Думи РФ, члени Ради безпеки Росії, офіційні особи Білорусії, які підтримали російське вторгнення на територію України.

Фінансовий сектор. Застосування чинних фінансових обмежень було розширено, заборонено надання послуг щодо акцій російських державних підприємств на торгових майданчиках Євросоюзу; введено заборони приймання депозитів понад певних значень від громадян чи резидентів Росії, на ведення рахунків російських клієнтів центральними депозитаріями ЄС і продаж російським клієнтам цінних паперів, деномінованих в євро. Санкції торкаються практично 70% російського ринку банківських послуг, а також ключових державних підприємств, зокрема оборонної промисловості.

Енергетичний сектор. Заборони стосуються експорту до РФ певних товарів та технологій у сфері нафтопереробки, за допомогою чого Брюссель має шкодити російському нафтовому сектору та загальмувати модернізацію нафтопереробних підприємств у Росії.

 Транспортний сектор. Запроваджено заборону на експорт товарів та технологій в чутливих авіаційній та космічній промисловості. Забороні також підлягає надання послуг зі страхування, перестрахування й технічного обслуговування щодо цих товарів і технологій та заборона супровідного технічного й фінансового сприяння.

 Технологічний сектор. Введено подальші обмеження на експорт товарів та технологій подвійного призначення, а також обмеження на експорт відповідних товарів та технологій, які можуть сприяти розширенню технологічних можливостей Росії у сфері оборони та безпеки, зокрема, напівпровідники та передові технології.

 Припинено безвізовий режим для дипломатів та спрощений візовий режим для власників службових паспортів та бізнесменів.

Рада також вирішила активізувати дипломатичні зусилля щодо здійснення все ширшого засудження Росії та її війни проти України. Послам та представництвам Євросоюзу у всьому світі було доручено активізувати діяльність з тим, щоб досягти міжнародної ізоляції РФ.

ЄС прийняв третій пакет санкцій 28 лютого. Він включає заборону на операції з Центробанком Росії, на проліт повітряного простору ЄС та на доступ до аеропортів країн Євросоюзу російських перевізників усіх видів, індивідуальні та економічні санкції проти Білорусії, а також проти 26 фізичних осіб та страхової компанії газової сфери «Согаз». У списку санкцій кілька російських міністрів та перший заступник голови Ради Федерації. Під санкції потрапили кілька високопоставлених офіцерів південного військового округу Росії; бізнесмени, близькі до президента РФ, у тому числі керівники енергетичних компаній «Роснафта», «Транснафта», голови «Північгруп» та ПАТ «Промзв’язокбанк», два акціонери Альфа-групи, та голова ради директорів московського міжнародного аеропорту Шереметьєво. Також до цього кола віднесено й акціонерне товариство «Согаз» за його участь у будівництві мосту через Керченську протоку.

Санкції зазнали прес-секретар президента Росії, шість журналістів за антиукраїнську пропаганду в російських ЗМІ. За новими доповненнями до санаційного списку потрапили біля 700 фізичних та більше 50 юридичних осіб за діяльність, що підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України.

Важливим стало  рішення Ради ЄС щодо виділення з Європейського фонду миру 450 млн євро терміном на 24 наступні місяці на фінансування постачання техніки та припасів Збройним силам України, у тому числі вперше в історії - летального озброєння. Виконання рішення, яке набрало чинності 28 лютого 2022 р., доручено міністерствам оборони 24 країн, крім Ірландії, Австрії та Мальти. Держави-члени об’єднання мають дозволити транзит військової техніки та супроводжуючого персоналу через їх території, включаючи повітряний простір.

Четвертий пакет санкцій проти Росії Брюссель схвалив у середині березня ц.р. Як повідомив офіс французького головування в ЄС, країни-члени об’єднання узгодили вже четвертий пакет санкцій проти Росії після її вторгнення в Україну. Жозеп Боррель –  Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки зазначав, що «війна Путіна – це не тільки про Україну, мова йде і про безпеку та стабільність всього європейського континенту. Це впливає на всіх нас». Очільник дипломатії Євросоюзу викрив Кремль у цілеспрямованих ударах по цивільному населенню, навівши приклад Маріуполя та інших міст України.

Нові санкції спрямовані на сталевий, вугільний та енергетичний сектори Росії, а також на доступ Москви до ресурсів міжнародних фінансових інституцій. Під приціл потрапляють економічні та логістичні складові, з яких походять джерела фінансування війни.

Євросоюз призупиняє дію режиму найбільшого сприяння для Росії. Цей захід дозволить країнам Заходу вводити високі тарифи на російські товари та поставить Росію на один рівень із Північною Кореєю або Іраном.

Заборона імпорту сталевих виробів призведе до втрати Росією близько 3,3 млрд євро експортних доходів. У зв’язку з цим будуть збільшені квоти для інших країн. Санкції включають заборону на імпорт російської сталі й заліза, заборону на експорт предметів розкоші, включаючи автомобілі вартістю понад 50 000 євро (55 000 доларів), а також заборону на інвестиції в нафтові компанії й енергетичний сектор.

До числа санкцій входить заборона рейтинговим агентствам Європи надавати послуги Росії та російським компаніям.

Євросоюз також розширив список осіб, щодо яких запроваджуються санкції. Як відомо, тепер він включає більше олігархів та бізнесменів, пов’язаних із Кремлем. До санаційного списку внесені власник футбольного клубу «Челсі» Роман Абрамович і ще 14 осіб російських олігархів-мільярдерів, проти яких застосують санкції ЄС. Британія на цей час вже ввела на Абрамовича санкції у вигляді заморожування активів і заборони на поїздки. Нещодавно журнал Forbes оцінив статки Абрамовича в 7,2 мільярди доларів.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що пакет також заблокує доступ Росії до коштів Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку.

Звичайно, ЄС діятиме в залежності від перебігу подій війни Росії з Україною, принаймні летальна зброя має поставлятися доти, доки не закінчаться військові дії.

Звільнення районів Київщини та інших областей від тимчасової російської окупації уможливило для українців, всього людства, всіх країн, небайдужих до справедливої національно-визвольної війни України, переконатися у величезних злочинах російської армії, знущаннях і насильстві над мирним населенням. Зокрема, тортури і злочини проти людяності, масові вбивства цивільних в м. Буча, Гостомелі, селі Мотижин та ін. поселень викликали гнів і заклики громадян і політиків ЄС, США, Великобританії та інших держав розробити новий пакет санкцій проти Росії і її керівництва та піддати їх міжнародному суду як військових злочинців.

На подальші рішення щодо введених санкцій та їх продовження чи прийняття нових будуть впливати події на українсько-російському фронті та можливі заходи у відповідь з боку Росії. Однак досі всі санкції продовжувалися після закінчення їхнього терміну. Звісно ж, поки йде війна, будуть прийматися чергові санкції, запровадження четвертого та обговорення п'ятого пакетів свідчить про все наростаючий тиск з боку Євросоюзу.

Українській державі, вітчизняній дипломатії слід також взяти до уваги наступне. По-перше, практика свідчить, що спектр санкцій проти путінської Росії, запас обмежень проти юридичних та фізичних осіб та статей російського експорту ще не вичерпано.

По-друге, дискусії та рішення, які прийняті у Раді ЄС, однозначно свідчать, що імпорт енергоносіїв з РФ та подальші фінансові санкції Брюсселя далеко не завжди мають одностайну підтримку.

По-третє, певні країни, зокрема, Франція, Німеччина, Угорщина, кожна виходячи із своїх мотивацій застережливо ставляться до радикальних пропозицій Польщі, країн Балтії щодо припинення отримання ресурсів із Росії. Недивлячись на те, що по даним енергоресурсам не вирішені шляхи альтернативних надходжень, потрібно переконувати лідерів цих країн в тому, що для України, як і для демократій Європи, слід у найкоротший термін досягти критичної уразливості санкційних заходів для Кремля.  

Для досягнення більшої єдності та ефективності санкційної діяльності Євросоюзу варто апелювати до підтримки України з боку США, Великобританії та інших великих і малих країн світової спільноти. Адже нинішній українсько-російський фронт – це передовий, але крихкий рубіж протистояння агресивним і великомасштабним планам кремлівського керівництва.


Кудряченко А.І. – д. і. н., проф., член-кор. НАН України,
директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,

Солошенко В.В. – к.і.н.,доц., заступник директора з наукової
роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку