>

Ізраїль повертає на бік України

Мабуть ніде подвійне ставлення до російської агресії проти України не виявлялось так яскраво як це було продемонстровано Ізраїлем на самому її початку. Ця близькосхідна країна, не зважаючи на те, що є найважливішим союзником США у регіоні, намагалась уникнути назвати Росію агресором і приєднатись до будь-яких санкцій проти неї. Керівництво Ізраїлю вирішило встановити тонкий баланс між підтримкою добрих відносин із США та Росією, яку вважало могутнім регіональним гравцем. Ізраїльський прем’єр-міністр Н. Беннет запропонував свої послуги у якості посередника між Україною і Росією.

Така позиція ізраїльської влади обумовлювалась декількома головними обставинами. По-перше, в керівництві країни панувала думка про те, що Росія спроможна допомогти стримувати іранську загрозу та забезпечити Ізраїлю певну свободу дій проти іранських проксі сил у Сирії. Натомість Ізраїль не повинен був робити будь які кроки, що були б негативно сприйняті Москвою, зокрема ділитися військовими технологіями та зброєю з Україною. По-друге, в Ізраїлі політичні партії різних таборів усіляко загравали з проросійським електоратом, базою якого були вихідці саме з Росії, які становлять більшість російськомовного населення Ізраїлю.

Крах російського бліцкригу в Україні, мужність та героїзм, який продемонстрували українці, призвів до того, що позиція офіційного ізраїльського керівництва все більше розходилась із громадською думкою в країні. Остання ж все чіткіше вимагала від своєї влади більш рішучих дій на підтримку України.

Велике враження на ізраїльтян справило звернення Президента В. Зеленського до Кнессету 20 березня 2022 р., у якому він фактично дорікнув ізраїльському керівництву у небажанні підтримати Україну зброєю та санкціями проти Росії. Ще до його звернення, на початку березня ізраїльську громадськість вразила звістка про варварський обстріл російським агресором урочища Бабин Яр, внаслідок чого був пошкоджений Меморіал жертв Голокосту, а також про обстріл м. Умань, у якому знаходиться могила шанованого ортодоксальними євреями цадика Нахмана. Ізраїльська влада, по суті, обмежилась лише розгортанням польового шпиталю «Сяюча зірка» поблизу Львова і навіть вдалася до таких неприглядних дій як запровадження процедур, що ускладнювали в’їзд до країни біженців з України, встановлення п’ятитисячної квоти для них, що врешті-решт призвело до прикрих інцидентів у аеропорту імені Бен Гуріона.

Разом з тим, на еволюцію підходів керівництва Ізраїлю до російської агресії в Україні все більшою мірою впливали такі три чинники: успіхи українського спротиву російській навалі, які розвінчали міф про непереможність російської армії, наполеглива і системна робота української дипломатії, а також посилення тиску з боку адміністрації США. 27 березня 2022 р. держсекретар США Е. Блінкен зустрівся в Єрусалимі з міністром закордонних справ Ізраїлю Я. Лапідом і зажадав від ізраїльського керівництва більш рішучих дій щодо приєднання до санкцій. Очільник дипломатичного відомства Ізраїлю зазначив, що Ізраїль не має таких законів про санкції, які має Захід. Однак Ізраїль опрацьовує низку санкційних заходів, спрямованих проти авіаційного та фінансового секторів Росії, обмеження діяльності та перебування на території країни російських олігархів. «Немає сумніву у тому, … що Ізраїль зробить все, що зможе у цьому напрямку», - заявив Я. Лапід.

27 березня 2022 р. посол України в Ізраїлі Є. Корнійчук під час благодійного концерту Unite For Ukraine у місті Рішон-ле-Ціон висловив щиру подяку ізраїльтянам за допомогу, яку вони надають під час війни, розв’язаної Росією. «На жаль, - заявив український посол, - ми не відчуваємо такої підтримки від уряду. Ми вдячні за гуманітарну допомогу, вдячні за польовий шпиталь. Але цього замало. Ізраїль єдина демократична країна, яка не підтримує нас в оборонному плані. Ізраїль не підтримує нас офіційно щодо санкцій. І це боляче».

Водночас буквально з кожним днем в Ізраїлі з боку громадськості, експертного середовища все більш рішучими стають вимоги до уряду змінити його політику щодо російської агресії в Україні, відмовитись від застарілих стереотипів щодо могутності Росії та її можливостей. Показовим у цьому плані стала поява статті відомого фахівця з безпекових питань М. Горовиця з символічною назвою «Незважаючи на ризики Ізраїль може зробити більше для допомоги Україні» у найвпливовішому часописі The jerusalem Post (Horowitz M. Despite rises, Israel can do more to help Ukraine-opinion. The jerusalem Post. 2022, April 1). У цій статті автор зазначає, що в Ізраїлі значно перебільшують роль Росії у стримуванні агресивних намірів іранського режиму. У 2020 р. Ізраїль допоміг зброєю проти російського союзника у Нагірному Карабасі і сьогодні у нього немає вагомих аргументів стосовно неможливості зробити це саме й для України. Ізраїль має довести, що ми разом із Заходом визначили свою позицію, настав вирішальний момент для того, щоб допомогти Україні і бути разом з нашим історичним партнером.

У колах військових аналітиків і коментаторів Ізраїлю зараз точиться жвава дискусія щодо того, які види озброєння країна може реально поставити Україні. Більшість з них дотримується думки про нереальність поставити до України батареї так званого Залізного куполу (Iron Doom), які мають лише Ізраїль та США. Військові фахівці вказують на можливість постачання інших протиповітряних систем, таких як Arrow System, яку, до речі, планує придбати Німеччина, а також David Sling, що подібна до Patriot, ракети Barak, які вже поставлялися до Азербайджану тощо.

Глибоке враження на Ізраїль справила інформація щодо жахливих злочинів російської воєнщини у м. Буча. Глава МЗС Ізраїлю Я. Лапід заявив: «Неможливо залишитись байдужим до жахливих картин з міста Буча під Києвом після відходу російської армії. Умисне заподіяння шкоди цивільному населенню є військовим злочином, і я рішуче його засуджую». Міністр охорони здоров’я Ізраїлю Н. Горовець наголосив на безумовній підтримці України перед викликами брутальної російської агресії. Міністр оборони Б. Ганц заявив: «Я засуджую вбивства такого роду. Це є дійсно військовим злочином». На четвертий день після жахливої трагедії у Бучі прем’єр-міністр Ізраїлю Н. Беннет також засудив цей злочин: «Ми шоковані тим, що побачили в Бучі. Фото дуже важкі. Страждання українських громадян величезні і ми зробимо все що зможемо, щоб допомогти». Відмовився засудити ці жахливі вбивства міністр фінансів Ізраїлю А. Ліберман, виходець з Молдови,

Таким чином можна стверджувати, що нині повільно, але неухильно відбувається поворот Ізраїлю до продуктивної позиції не лише на рівні громадянського суспільства, але й владних структур. У цьому контексті необхідно продовжувати і посилювати системну роботу української дипломатії, громадських структур і об’єднань, щоб зробити цю тенденцію невідворотною. Час має працювати на Україну, на інтереси досягнення миру.


Швед В.О. – кандидат історичних наук, доцент,
завідувач відділу історії країн Азії та Африки

Перейти до початку