В Угорщині діє змішана (мажоритарна і партійна) виборча система.  Парламент складається зі 199 депутатів. 106 депутатів обирається за мажоритарною системою, а 90 – за партійними списками. 3 депутати обираються від найчисельніших національних меншин. Парламентську більшість складає мінімум 100 депутатів, а конституційну більшість - 2/3 членів парламенту, тобто 133 депутати.

Це четверта підряд і п’ята в цілому  перемога коаліції Фідес–ХДНП (2010, 2014, 2018 рр.), яка завершувалася завжди з перевагою у більш як 2/3 голосів. Вперше Фідес виграв вибори у 1998 р. і перебував при владі у 1998-2002 рр.

Нинішня виборча кампанія коаліції Фідес–ХДНП проходила під девізом «Війна або мир». Її лідер Віктор Орбан провів лише один передвиборчий мітинг 1 квітня. На його думку, розпочата операція Росії проти України 24 лютого змінила результати виборів на користь правлячої коаліції. В. Орбан засудив агресію 24 лютого РФ проти України і не став накладати вето на санкції ЄС проти Москви, хоча й відзначив, що не згоден з ними. Він продовжує забороняти перевезення військової техніки територією Угорщини до України, щоб не порушити надійність постачання енергоносіїв за сприятливими цінами, відкритість ринків РФ для угорської продукції.

Під час передвиборчої боротьби В. Орбан позиціонував себе як «захисник» Угорщини, гарант миру і стабільності в країні. Правляча коаліція оцінювала політику об’єднаної опозиції на підтримку України небезпечною, що могла втягнути Угорщину у війну. У відповідь опозиційний альянс проводив вибори під гаслами «Угорщина для усіх» та  «Орбан або Європа». Його лідер П. Маркі-Зай вважав, що Угорщина має дозволити перевезення територією Угорщини зброї для України, а коли буде прийнято рішення на рівні НАТО про направлення в Україну військового контингенту, то Угорщина зобов’язана виконати його і взяти у цьому участь.

Досить суперечливими виглядали переможна промова В. Орбана пізно ввечері 3 квітня 2022 р. та його наступні інтерв’ю угорським ЗМІ.  Він зізнався, що для нього самого переконлива перемога стала приємною несподіванкою. Ми отримали таку велику перемогу, яку видно навіть з Місяця, - вигукував він, - і тим паче її мають бачити й у Брюсселі. «Ми захистили суверенітет і свободу Угорщини». Він підкреслив, що ця перемога запам’ятається й тим, що Фідесу прийшлося зіштовхнутися із самим сильним «зустрічним вітром», що «у нас ще ніколи не було так багато противників» у ході виборчої кампанії. До самих великих суперників він відніс: внутрішню ліву опозицію, міжнародні ліві сили, брюссельських бюрократів,  усі  організації імперії Д. Сороса, міжнародні ЗМІ, а також українського президента (прізвище не називалося). 

Основними факторами перемоги правлячої коаліції стали масово розтиражовані ідеї про недопущення в Угорщині активної проукраїнської позиції, бо це гарантія убезпечення поширення війни на її територію, а також безпроблемного постачання до Угорщини нафти і газу з РФ. В. Орбан вважає, що угорці у виборі між війною та миром проголосували за мир.

Визнавши результати парламентських виборів 2022 року і привітавши Фідес-ХДНП з перемогою, лідер альянсу «В єдності за Угорщину» П. Маркі-Зай відзначив, що опозиція зазнала історичної поразки. При такому режимі, таких виборчих умовах, відсутності демократії перемогти В. Орбана було неможливо. Підтримку виборців чинного прем’єра забезпечила відлагоджена  пропагандистська машина і домінування прихильників правлячої коаліції у ЗМІ. «Ми визнаємо, відзначив П. Маркі-Зай, що партія Фідес отримала переважну більшість голосів, але все одно ставимо під питання  демократичність і свободу проведення виборів». Упродовж 12 років перебування при владі В. Орбан провів конституційну, судову, виборчу, інформаційну реформи і нав’язав суспільству ультраконсервативні ідеали. П. Маркі-Зай попросив співвітчизників, які не підтримують нинішню коаліцію, не емігрувати з країни, бо це антипатріотично, піднятися над політичними негараздами і трудитися на  благо батьківщини і свого народу.

Рівень занепокоєння черговою перемогою правлячої коаліції Фідес-ХДНП є значним в Угорщині, Україні, Словаччині, Румунії, особливо на просторі країн  ЄС. Новий термін перебування В. Орбана при владі для Брюсселя передбачається складним. Попередні каденції позначалися неодноразовими конфліктами з інституціями ЄС. Очільники ЄС вважають, що таке тривале перебування при владі дало можливість В. Орбану остаточно підірвати основи демократичних інститутів. Для таких висновків використовуються наступні аргументи: В. Орбан практично переписав під інтереси своєї політичної партії конституцію, змінив  правові норми парламентських виборів, призначив своїх вірних людей на керівні посади у судовій та правоохоронній системі, інших органах державної влади.

Угорщина, визнаючи кордони і погоджуючись з їх недоторканістю, докладає зусилля для збереження угорських спільнот від еміграції та асиміляції на територіях сусідніх держав - Румунії, Словаччини, Сербії та України (Закарпаття). У сучасній Угорщині вирішальну підтримку отримують ті політичні сили, які відстоюють інтереси не тільки Угорської держави, а й угорських спільнот у сусідніх з нею країнах.

Весною 2014 р. у розпал агресії Росії проти України В. Орбан висунув вимоги щодо надання угорцям Карпатського регіону подвійного громадянства, забезпечення національно-культурної і освітньої сфери рідною мовою, набуття автономії. Проблема 200 тисяч закарпатських угорців України (насправді їх чисельність тоді не перевищувала 150 тисяч осіб) набула особливого загострення під час інавгураційної промови В. Орбана у парламенті у травні 2014 р. Через кілька днів він виступив за надання автономії угорським меншинам, у тому чисті й на Закарпатті, що Угорщина усіма силами буде підтримувати позитивне вирішення цих трьох питань.

Прагнення Угорщини надавати закордонним угорцям подвійне громадянство, забезпечити для їх спільнот автономію, культурно-освітній розвиток на національній мові і традиціях не знаходять належної уваги у сусідніх державах, через що відносини у регіоні не стали зразковими.

У такому ж стані перебувають і українсько-угорські відносини, особливо після вступу в силу у 2017 та 2020 рр. законів про освіту та про порядок застосування української мови як державної на території України. Через різні підходи Будапешта і Києва питання угорської спільноти Закарпаття поки залишається напруженим. Відносини обох сторін не покращилися й у нинішні часи. Вітаючи 3 квітня 2022 р. усі угорські спільноти сусідніх з Угорщиною держав, В. Орбан окремо звернувся і до угорців Закарпаття, наголошуючи, що батьківщина завжди буде поруч з ними.

Результати парламентських виборів в Угорщині 3 квітня 2022 р. дають підстави припустити, що політика Будапешта у питаннях угорської спільноти Закарпаття залишиться  незмінною, що ускладнюватиме повноцінний розвиток двосторонніх відносин.  Відтак нині українській державі, особливо вітчизняній дипломатії, слід враховувати таке становище та проводити наполегливо конструктивний курс, поєднуючи зусилля із відповідною діяльністю Європейського Союзу. 

Доктор історичних наук,
головний науковий співробітник
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»
Держалюк М.С.

07.04.2022 р.