Цьогорічна трьохденна 61-а Мюнхенська конференція з питань безпеки проходила 14-16 лютого 2025 року, на яку приїхали 60 лідерів держав та урядів. Українську делегацію очолював Президент Володимир Зеленський. Хід та зміст конференції мали переважно символічний характер. Смислову основу форуму сформувала перша очна зустріч повноважних делегацій адміністрації Д. Трампа та політичних представників європейських країн як двох сторін трансатлантичного діалогу, який досі розглядався як усталений політико-цивілізаційний формат відносин між найближчими союзниками. Закінчення війни Росії проти України очікувано стало однією з провідних тем порядку денного безпекової конференції. Відтак як партнери, так і вороги очікували, що саме привезуть на конференцію у Мюнхені представники нової американської адміністрації, яка активно почала комунікувати з Росією без європейців.

Анотація. Аналізується перебіг подій, пов’язаних із спробами розпочати переговори щодо припинення повномасштабної агресії Росії проти України. Головна проблема поточного моменту: хто сяде за стіл переговорів, коли та з якими пропозиціями вони дійдуть рамок мирної угоди? Автор ставить під сумнів вірогідність успіху так званого «корейського сценарію», натомість вбачає перспективу «ізраїльського шляху».

За оцінкою відомого німецького журналіста і редактора Пауля Ронцгаймера, суперечка американського президента Дональда Трампа та віце-президента Джей Ді Венса з українським лідером Володимиром Зеленським стала трагічно історичним моментом, який може змінити світ: «Дональд Трамп і Джей ді Венс у прямому ефірі по телебаченню зневажали, принижували, повчали та ображали українського президента На жаль, це був історичний момент в Овальному кабінеті, який принесе радість Кремлю. Момент, який може змінити світ. І це створює величезні проблеми для Європи та Німеччини».

55-й Всесвітній економічний форум (ВЕФ) 2025 р. у Давосі відбувався з 20 по 24 січня. Для участі у форумі зареєструвалися близько 2800 учасників із понад 130 країн світу, зокрема понад 50 глав держав і урядів. Великий бізнес представляли 1600 керівників вищої ланки, включаючи 900 генеральних директорів. У рамках офіційної програми відбулося близько 300 сесій, присвячених таким темам, як ситуація в Україні та на Близькому Сході, зміна клімату та впровадження «зелених» технологій, розвиток штучного інтелекту та квантових обчислень у контексті впливу передових IT-технологій на ринок праці. Близько 200 сесійних засідань транслювалися в прямому ефірі.

«Коли керівники національної розвідки звернуться до Конгресу, щоб надати свою першу за часів другого терміну президентства Д. Трампа публічну «Оцінку всесвітньої загрози» (WTA-2025) для США, чи залишаться вони при своєму давньому висновку щодо президента Росії  В. Путіна, метою якого є знищити Україну і «підірвати Сполучені Штати та Захід?» Або вони зображатимуть Путіна так, як Трамп і його переговорники з Москвою, описуючи російського лідера як надійного майбутнього ділового партнера, який щиро хоче покласти край жахливій війні, отримати контроль над частинами України, які буцімто «по праву належать йому», і відновити нормальні відносини зі Сполученими Штатами? Таке питання поставили журналісти з «Нью-Йорк таймс» Девід Е. Сенгер і Джуліан Е. Барнс  у своєму попередньому перегляді WTA-2025 під назвою «Росія – противник чи майбутній партнер?» (https://www.nytimes.com/2025/03/24/us/politics/trump-witkoff-russia-putin.html).

З огляду на посилення ролі дипломатичної компоненти у сьогоднішніх реаліях українського протистояння повномасштабній російській агресії, необхідно чітко усвідомлювати де, коли і як наша держава може скористатися геостратегічними поразками та прорахунками противника. Важливим дипломатичним плацдармом, на якому в України наприкінці 2024 – початку 2025 рр. з’явилися унікальні шанси для протистояння міжнародному російському впливу, став левантійський субрегіон Близького Сходу. Відмова кремля підтримати свого багаторічного союзника, сирійського диктатора Б. аль-Асада, котра зрештою стала однією з основних причин повалення влади останнього, відкриває для нашої держави вікно політичних та економічних можливостей.

Аналітична записка.

У Федеративній Республіці Німеччина 23 лютого 2025 р. пройшли позачергові парламентські вибори. Їм передували гострі політичні дебати. Явка виборців сягнула 82,5%. Під час вересневих виборів у 2021 р. вона була відчутно нижчою – 76,4%. Політичні партії виборювали свої місця із 630 депутатських можливих місць у Бундестазі. За офіційними попередніми результатами виборів до Бундестагу, лідером став консервативний блок сестринського християнського і соціального союзу партій ХДС/ХСС з його кандидатом на посаду канцлера Фрідріхом Мерцом, здобувши 28,6 % голосів (208 місць у Бундестазі).

Соціально-економічний розвиток пострадянських країн в історичному контексті: збірник наукових праць / за заг. ред. А. Г. Бульвінського / ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». К.: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024. 312 с.

Азійський феномен поліваріантного розвитку наприкінці ХХ – початку ХХІ століття: монографія. За заг. ред. В.О. Шведа, науковий та літературний редактор Н.І. Мхитарян. Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024. 307 с.ISBN

Австралія і Океанія в контексті глобальних викликів (2019- 2024 рр.): збірник наукових праць / за заг. ред. д.політ.н., проф. О.В. Зернецької. Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2024. 119 с.