У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Стратегії партнерства і співробітництва у контексті актуальних проблем всесвітньої історії та міжнародних відносин», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у березні 2015 року.

Автори збірника зосереджують увагу на проблемах використання різних форм партнерства та співробітництва в міжнародних відносинах. Проаналізовано роль і значення партнерських стосунків між державами в досягненні спільних та асиметричних цілей, а також досвід відносин стратегічного партнерства між різними країнами. Розглянуто новітні аспекти міжнародної безпеки в контексті пошуку шляхів розв’язання існуючих суперечностей, подолання конфронтації та гарантування сталого розвитку.

Системна історія зовнішньої політики і дипломатії ХХ-ХХІ століть: міжнародно-політичний та інституціональний виміри // Зовнішні справи. - 2016. - №1. - С. 58-60.

Автор Людмила Чекаленко, професор, завідувач кафедри зовнішньої політики і дипломатії Дипломатичної академії України при МЗС розмірковує про сутність стратегічного партнерства в умовах війни, загарбання й анексії територій, неповаги до непорушності кордонів і територіальної цілісності, зневажання суверенітету й ігнорування норм міжнародного права.

У статті Олександра Васильєва, доктора технічних наук, головного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» проаналізовано проблеми суспільно-політичної модернізації Казахстану. Розглянуто сучасний стан, взаємозв’язок і перспективи соціально-політичної трансформації країни в рамках інтеграційного об’єднання Євразійського економічного союзу.

Монографія присвячена проблемам розвитку вітчизняної політичної системи та інститутів громадянського суспільства на сучасному етапі трансформаційних перетворень, висвітлюються засади демократичного поступу європейських держав, з’ясовуються їхні традиції, інституційні особливості та реалії широкого спектра демократичної практики. Розглядається еволюція конституційно-правового статусу інституту президентства, парламенту та уряду незалежної України, актуальні питання удосконалення механізмів стабілізації вітчизняної політичної системи, взаємодії владних інститутів та оптимізації виборчої системи. Окремо з’ясовуються сучасні виміри роботи Європейського Парламенту, діяльності європейських транснаціональних партій у контексті цінності їхнього досвіду для України. Для професійних політиків, політологів, правознавців, істориків, викладачів вузів, а також тих, хто цікавиться політичними реаліями України і держав європейського континенту.

Перед читачами – монографія «Політико-ідеологічний процес в українському суспільстві в умовах модернізації: порівняльний аналіз». Книгу підготував авторський колектив співробітників відділу теоретичних і прикладних проблем політології Інституту за участю науковців інших установ. Праця є логічним продовженням аналізу проблем, які тривалий час досліджують наукові співробітники цього відділу, зокрема: різноманітні аспекти становлення політичної системи сучасної України.

У статті проаналізовано зовнішньополітичну позицію країн Центральної Європи до України в контексті військового конфлікту з Росією. Показано, що така позиція визначається кількома чинниками, зокрема, віддаленістю країни від кордонів України, потужністю політичних, економічних і світоглядних складників соціалістичної спадщини. Крім того, конкретика поточного ставлення до проблем України корелює з конфігурацією трьох основних параметрів, якими визначено взаємодію конкретної країни з Російською Федерацією та її політикумом: економічним, політичним і корупційно-особистісним. Водночас зроблено висновок, що в ціннісному вимірі наявні розбіжності між країнами ЦЄ є другорядними і їх не варто перебільшувати.

У статті аналізуються причини виникнення явища сибірського сепаратизму у формі обласницького руху у другій половині XIX ст. та його розвиток. Ключовим фактором у цьому процесі стало усвідомлення представниками місцевої еліти колоніального статусу Сибіру у складі Росії. У сучасній Росії вагомими факторами розвитку сибірського сепаратизму є наявність сибірської самоідентифікації у великої частини населення, розуміння вкрай несправедливого статусу сировинного придатку Сибіру до Європейської Росі та наявність окремих груп автономістів, які пропагують ідеї сибірської автономії чи незалежності.

Збірник наукових праць містить статті учасників Міжнародної наукової конференції Перша світова війна: історичні долі держав і народів (до 100-річчя від початку Першої світової війни), проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у травні 2014 р.