Учасники форуму, який проходив під девізом «Співпраця в інтелектуальну епоху», приділили особливу увагу обговоренню змін, які відбуваються в галузі штучного інтелекту та їх впливу на глобальну економіку і ринок праці. Згідно представлених аналітичних матеріалів, до 2040 р. глобальний інфраструктурний розрив досягне колосальної суми в 15 трлн. дол. Усім країнам рекомендовано визначити, які матеріальні, цифрові та інституційні інвестиції є пріоритетними для забезпечення цифрової трансформації їхніх економік. Доцільно відзначити нове тлумачення поняття «інфраструктура», яка включає такі системи, як центри обробки даних (ЦОД), інтелектуальні енергомережі, системи цифрової ідентифікації та системи платежів.
В рамках здійснення успішного переходу до цифрової економіки організатори форуму пропонують об’єднати зусилля державних органів та приватного сектору з метою створення «цифрової екосистеми», яка має приносити користь усьому суспільству. В доповіді ВЕФ «Майбутнє робочих місць» (Future of Jobs Report), опублікованій у січні 2025 р., наголошено, що до 2030 р. унаслідок змін у глобальних тенденціях і розвитку нових технологій, таких як штучний інтелект (ШІ) та квантові обчислення, буде створено 170 млн. нових робочих місць, а 92 млн. наявних вакансій буде ліквідовано. Це підкреслює нагальну необхідність підвищення кваліфікації працівників у всьому світі. В зазначеній доповіді перелічено ключові тенденції на ринку праці, які очікуються в найближчі п’ять років у контексті розвитку ШІ та інших високих технологій. Найбільше зростання персоналу прогнозується у сфері технологічних професій, включаючи фахівців зі штучного інтелекту і машинного навчання, з обробки великих баз даних, інженерів у галузі фінтеху та програмістів. Також очікується значне зростання попиту на фахівців у сфері «зелених» технологій та енергетики – фахівців з автономних та електричних транспортних засобів, інженерів-екологів, розробників поновлюваних джерел енергії. Ще однією перспективною сферою є біоекономіка. За прогнозами, до 2030 р. вартість галузі може сягнути 30 трлн. доларів. Цей сектор є частиною «економіки замкнутого циклу» й охоплює такі напрямки, як виробництво продуктів харчування, будівельних матеріалів та енергії, а також повторне використання поновлюваних біологічних ресурсів, таких як сільськогосподарська продукція, продукція лісового та морського господарства. Продукція, вироблена в рамках біоекономіки, включає біопаливо, біопластик, хімікати, добрива і навіть інноваційні фармацевтичні препарати, створені на основі біоматеріалів.
На форумі було представлено щорічний «Глобальний звіт про ризики у 2025 р.» (Global Risk Report 2025). Серед основних глобальних ризиків на короткострокову перспективу були названі збройні конфлікти (війни, тероризм, перевороти), екстремальні погодні умови та дезінформація. Звіт було підготовлено на основі оцінок більше ніж 900 експертів із різних країн світу. У звіті описано три типи ризиків – поточні (на 2025 р.), короткострокові та середньострокові (до 2027 р.), та довгострокові (до 2035 р.). За даними експертного опитування, проведеного в 2024-2025 рр., найбільшими потенційними загрозами вважаються: ризик збройних конфліктів на міждержавному рівні (23%); екстремальні погодні явища (14%); геоекономічне протистояння (8%); дезінформація (7%); соціальна поляризація (6%); економічний спад (5%). Відзначено зростання кількості збройних конфліктів впродовж останнього десятиліття, серед яких найбільш гострими залишаються війна в Україні, нестабільність на Близькому Сході та конфлікт у Судані. У порівнянні з оцінками минулих років у політиці багатьох урядів спостерігається суттєве підвищення уваги до проблем національної безпеки.
Згідно оприлюднених прогнозів, у середньостроковій і довгостроковій перспективі людство стикатиметься з серйозними ризиками по всіх традиційних напрямках – економічними, геополітичними, соціальними, технологічними та екологічними. У період до 2027 р. серед найгостріших ризиків названо дезінформацію (технологічний ризик), екстремальні погодні явища (екологічний ризик), збройні конфлікти між державами (геополітичний ризик), соціальну поляризацію (суспільний ризик), кібершпигунство і війну в кіберпросторі (технологічний ризик). Саме ж поняття «дезінформація» пов’язується насамперед з маніпуляціями і фейковим контентом, створеним за допомогою штучного інтелекту.
У прогнозі до 2035 р. головні ризики пов’язані з довкіллям, включаючи екстремальні погодні явища, втрату біорізноманіття, колапс екосистем, брак природних ресурсів. Очікується зростання загроз, пов’язаних з використанням біотехнологій – від генетичних маніпуляцій до біотероризму.
За оцінкою експертів, провідні країни вважають за краще зосереджуватися на внутрішніх економічних і соціальних проблемах замість пошуку багатостороннього вирішення спільних проблем. Однак майбутнє десятиліття може мати вирішальне значення для глобального розвитку, адже потенційні технологічні та екологічні загрози спричинятимуть незворотні наслідки. У цьому контексті багатосторонній діалог міг б сприяти упередженню нових викликів та ризиків глобального масштабу. Натомість продовження тенденції загострення міжнародної напруженості означатиме, що світ входить у фазу «геополітичної рецесії» – стану, в якому міжнародні механізми безпеки не працюють, а держави більше покладаються на силові методи вирішення конфліктів. Це означатиме збільшення воєнних загроз, крах багатосторонньої дипломатії, зростання воєнних бюджетів, посилення гонки озброєнь і поширення нестабільності по всьому світу. ООН і Рада Безпеки стають все менш ефективними у врегулюванні конфліктів. Натомість усе більше країн покладаються на власні армії та військові союзи замість дипломатичних механізмів.
Серед соціальних проблем у звіті ВЕФ було відзначено старіння населення в розвинених країнах, яка спричиняє потребу в молодому населенні, особливо з Африки та Південної Азії. У цьому контексті соціальна політика, спрямована на максимізацію людського потенціалу, названа важливим компонентом сталого економічного зростання. Очікувані соціальні ризики пов’язані також з поляризацією суспільства, порушенням прав людини та вимушеною міграцією, у тому числі внаслідок зміни кліматичних умов, конфліктів та економічних проблем.
В рамках загальної дискусії значну увагу було приділено ситуації в Україні. У виступах президента України В. Зеленського містився наголос на потребі інвестицій в українську оборонну промисловість та важливості збереження санкцій проти Росії. За його словами, оборонний сектор України досяг значних успіхів, налагоджено випуск бойових дронів та розвідувальних безпілотників. Міністр економіки України Ю. Свириденко підкреслювала, що іноземні компанії готові інвестувати в Україну, однак потребують надійних гарантій безпеки. За словами В. Зеленського, в разі припинення воєнних дій такою гарантією могло б стати розміщення на території України європейського контингенту чисельністю 200 тисяч миротворців. При цьому офіційні представники української влади висловлювали запевнення, що Київ не погодиться на заморозку війни, розв’язаної РФ.
У питанні про відновлення економіки України представники українського уряду посилалися на план масштабної приватизації з метою залучення іноземних інвестицій, обсяг яких має становити близько 500 млрд. доларів. В рамках контактів з представниками бізнесу з данською компанією «Vestas» було укладено угоду про будівництво вітряної електростанції в Україні на суму 470 млн. доларів. Після укладення угоди генеральний директор «Vestas» Х. Андерсен заявив, що процес відновлення української інфраструктури може розпочатися ще до підписання мирної угоди.
В промові на форумі (23 січня), з якою він виступив у рамках відеоконференції, 47-й президент США Д. Трамп проголосив пріоритети американського лідерства й закликав бізнес переносити виробництво до США. Д. Трамп висловив упевненість, що його політика дасть змогу досягти поставлених цілей і забезпечить захист американських інтересів на міжнародній арені. Учасники форуму схвально відреагували на висловлений Д. Трампом намір зустрітися з президентом РФ В. Путіним для обговорення можливості припинення бойових дій на території України.
Загалом промова Д. Трампа викликала суперечливу реакцію. Загальні оцінки учасників форуму зводилися до того, що новий зовнішньополітичний підхід США позначатимуть більша впевненість, прагматизм і мінімізація воєнної участі поряд із посиленням дипломатичного та економічного тиску. Зосередження на пріоритетних, стратегічно важливих регіонах вірогідно буде супроводжуватися загальним скороченням глобальної ролі США. Чимало учасників форуму виявляли стурбованість з приводу одностороннього підходу президента США в сфері міжнародної економіки. Адже проти бізнесу, який не дотримуватиметься доктрини «Америка понад усе», можуть бути застосовані обмеження та протекціоністські тарифи.
Повернення Д. Трампа до Білого дому викликало занепокоєння серед керівників китайських компаній та інвесторів щодо подальших відносин між цими двома найбільшими економіками світу. Під час свого відеозвернення в Давосі Д. Трамп утримався від негайного оголошення тарифів щодо Китаю та висловив сподівання, що керівництво КНР надаватиме підтримку у припиненні війни в Україні. До певної міри це створило ефект невизначеності з приводу відносин між США та КНР у найближчій перспективі, принаймні до з’ясування результатів запланованого візиту Д. Трампа до Пекіну. Фінансово-економічні кола зберігають інтерес до активів, пов’язаних з Китаєм, але потребують чіткіших сигналів заохочення іноземних інвестицій з боку Пекіна. Інший важливий аспект полягає в уточненні системи заходів, які адміністрація Д. Трампа планує запровадити проти економіки КНР. Керівництво інвестиційних компаній оцінюватиме ефективність заходів китайського уряду щодо стабілізації ринку нерухомості, скорочення заборгованості місцевих органів влади та пожвавлення споживчого попиту. Натомість у разі відновлення торговельної війни США проти КНР очікується, що компанії, які діють у КНР, намагатимуться перенести виробництво кінцевої продукції до юрисдикцій, проти яких не діятимуть загороджувальні тарифи.
В рамках дискусії довкола проблем Близького Сходу віцепрезидент Ірану М. Джавад Заріф спростовував звинувачення, що його країна прагне створити ядерну зброю та висловив готовність переглянути ядерні домовленості. Однак враховуючи позицію США такий сигнал навряд чи призведе до відновлення переговорів з іранської ядерної програми. Більш вірогідним можна вважати посилення тиску з боку США включаючи впровадження нового пакету санкцій проти основних нафтових структур Ірану.
В якості позитивних зрушень було відзначено підписання угод про припинення вогню між Ізраїлем та угрупованнями «Хезболла» та ХАМАС. На перший погляд угоди про припинення вогню створюють певні передумови для відновлення мирного процесу та стабілізації ситуації в регіоні. Проте на думку оглядачів ситуація залишається хиткою, адже основні питання, такі як вплив Ірану чи статусне розмежування Ізраїлю та Палестини далекі від вирішення. Так само залишаються не ясними роль і участь Д. Трампа, який виявив пріоритетну зацікавленість у проблемах Близького Сходу, які, за його словами, є відносно легкими для розв’язання (на відміну від війни між Росією та Україною).
Серед учасників форуму відзначався виступ міністра планування Єгипту Ранії аль-Машат, яка обстоювала необхідність розробки комплексних економічних стратегій для країн, що розвиваються. На її думку, досягнення макроекономічної стабільності є недостатньою умовою для забезпечення стійкого зростання. Для цього потрібні продумані структурні реформи.
Під час обговорення економічних процесів в країнах Азії лідери об’єднання АСЕАН наголошували на важливості регіонального співробітництва як основи для економічного зростання. Прем’єр-міністр В’єтнаму Фам Мінь Чинь відзначив важливість миру для забезпечення всеосяжного інклюзивного зростання й підтвердив прихильність АСЕАН ідеям, які слугують «противагою зростаючому націоналізму». (Використання цього формулювання відверто натякає на загострення егоїстичної конкуренції великих держав).
Загалом тематика 55-го Давоського форуму виявила достатньо точний зріз настроїв найбільш впливових економічних кіл з проблем глобального технологічного і соціального розвитку. Перебіг дискусій підтвердив формальну зацікавленість представників бізнесу та експертних структур у глобальному співробітництві з метою вирішення актуальних проблем, таких як кліматичні зміни, економічна нерівність і технологічні зрушення. Учасники форуму підтримали загальні потреби залучення інвестицій і налагодження зв’язків з метою впровадження новітніх технологій та інновацій, насамперед у галузі штучного інтелекту і «зеленої» енергетики. Водночас дискусії на форумі яскраво засвідчили подальшу фрагментацію світу, який складається з окремих блоків, асоціацій і спільнот зі схожими проблемами та відмінними інтересами і можливостями. З цієї точки зору підсумки форуму відображають мінливий баланс підходів та стратегій глобальних гравців, відносини між якими відіграють вирішальну роль у процесах міжнародної взаємодії.
Усі дані турбуленції вимагають ретельного опрацювання та їх врахування Україною для вирішення гострих внутрішніх економічних, соціальних і стратегічних воєнно-політичних проблем, а також більш оптимального позиціонування держави на міжнародному рівні в умовах продовження тенденції до зростання загострення напруженості у світі, коли значно ослаблені міжнародні механізми безпеки, а держави здебільшого покладаються на силові методи вирішення конфліктів.
Фесенко М.В.
доктор політичних наук,
провідний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»