28 травня 2026 року колектив нашого Інституту продовжив започатковану дирекцією та профспілковим комітетом традицію проведення щорічних науково-просвітницьких подорожей визначними містами та музейними комплексами України.
19 травня 2026 року відбулася IX Всеукраїнська конференція «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених». Захід пройшов у змішаному форматі: очно – на базі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» (у залі засідань Вченої ради) та онлайн – на платформі Zoom. Організаторами конференції виступили ради молодих учених…
14–15 травня 2026 року на базі Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України відбулася виставка-презентація досліджень і розробок установ Національної академії наук України, присвячена Дню науки. Захід об’єднав 70 наукових установ Академії, які представили близько 500 фундаментальних і прикладних розробок у стратегічно важливих галузях – від енергетики, оборони та високих технологій…
16 грудня 2025 року у конференц-залі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» було проведено Міжнародну наукову конференцію «Особливості формування наукового дискурсу Голокосту в країнах Європи». Головними напрямами роботи конференції були визначені: феномен Голокосту та його місце у всесвітній історії, проблеми та специфіка дослідження Голокосту в СРСР і пострадянських державах, особливості…
Тридцять п’ять років боротьби за утвердження української незалежності на- вчили нас самокритичному ставленню до власних суджень і вчинків. Насампе- ред, це проявилося у ставленні до фактору «ЗРАДИ», який постійно нагадував про себе впродовж усієї української історії. Іронічне ставлення до своїх вад і недоліків допомагало нам послідовно позбуватися негативних рис як…
В рамках 54-ї сесії Всесвітнього економічного форуму, яка проходила в Давосі 15-19 січня 2024 р., полеміка точилися довкола чотирьох головних тем. Серед них – безпека і співпраця в сучасному розрізненому світі; забезпечення економічного зростання у новій ері; штучний інтелект (ШІ) як рушійна сила економіки та суспільства; довгострокова стратегія для клімату,…
У Мюнхені (ФРН) 16 – 18 лютого 2024 р. відбулася авторитетна трьохденна міжнародна конференція з проблем безпеки . Дискусійна тематична доповідь, видана організаторами цьогорічної ювілейної Мюнхенської конференції з безпеки має виразно провокативну назву «Програш-порграш». Її підтекст вказує на те, що в умовах «зростання геополітичної напруженості та економічної неозначеності» уряди багатьох…
Вкрай тривожними подіями позначився перебіг на польсько-українському кордоні особливо коли в ніч на 25 лютого ц.р. в Польщі сталося наймасштабніше пошкодження українського зерна. Топ-новиною стало те, що на станції Котомеж була розсипана українська агропродукція з 8 напіввагонів. Вантаж прямував транзитом до порту Гданськ, звідки направлявся до інших країн світу. Відтак…
Варварська атака палестинського терористичного угруповання ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року за своїми геополітичними, безпековими, гуманітарними та економічними наслідками матиме колосальний вплив як на регіональному, так і на глобальному рівнях. Вона серйозно вплинула на новий світовий порядок і баланс сил на міжнародній арені.
2 серпня 2023 р. Президент України Володимир Зеленський на нараді з керівниками закордонних дипломатичних установ України накреслив головні завдання для української дипломатії на новий політичний сезон з вересня по грудень 2023 року. Серед п`яти головних орієнтирів на перше місце була поставлена Формула миру. Саме в ній у конструктивному вигляді була…
Пріоритети зовнішньої політики президента Франції Е. Макрона (обраний 2017 р., переобраний на другий термін 24 квітня 2022 р.) включають збільшення ваги Франції в ЄС та стримування агресивних претензій В. Путіна в контексті війни РФ проти України. 24 лютого 2022 р. Франція засудила російську агресію проти України. Президент Е. Макрон у своїй промові підкреслив…
7 липня 2023 року відбувся офіційний візит президента України В. Зеленського в Туреччину, який став важливим кроком на шляху подальшого розвитку двосторонніх міждержавних відносин. Програмою візиту були передбачені зустрічі з Президентом Турецької Республіки Р.Т. Ердоганом і Вселенським патріархом Варфоломієм. Темою переговорів стали «зерновий коридор», майбутній саміт НАТО і безпекові питання, ситуація в…
Метою цього видання є опрацювання матеріалів для довідника символів українофобії. До таких передусім належать знаки агресивних і відверто ворожих до нашої державності сил, вживання та популяризація яких заборонені чинним українським законодавством. Крім того, до них слід віднести й символи різних сепаратистських організацій та угрупувань, а також знаки зарубіжних політичних партій…
Пропонована читачеві книга деміфологізує російські імперські наративи про багатолітню «допомогу» т. зв. старшого брата, «спільну колиску», «історичну єдність і братерство» російського і українського народів, натомість актуалізує найважливіші маркери московської воєнно-політичної експансії від середньовіччя до сьогодення, повномасштабного воєнного вторгнення путінської Росії в Україну. Авторами історико-документальних нарисів є провідні вчені НАН України –…
Аналітична записка є узагальненням результатів дослідження різних аспектів формування та еволюції пам’ятійного дискурсу в контексті історичної, культурної, мовної, релігійної пам’яті українського суспільства, що опинилося перед викликами російсько-української війни. Вивчено й інтерпретовано процеси еволюції колективної пам’яті українців, починаючи від 2014 р., з основним акцентом на повномасштабному вторгненні Російської Федерації до України…
Монографія містить аналіз нинішньої ситуації та прогнозні оцінки вірогідних небезпек, які можуть загрожувати політичній стабільності в Україні в умовах війни, а також – пропозиції з їх нейтралізації. Увага авторів проведеного аналізу ситуації воєнного часу зосереджена на проблемах, які найімовірніше можуть виникнути під час здійснення державної влади, особливо по лінії "центр-регіони",…
Ще кілька років тому просто неможливо було уявити, що суспільство у стані повномасштабного вторгнення, буквально під постійною загрозою ракетно-бомбових ударів, може намагатися увічнити пам’ять загиблих та захисників. Особливо в контексті того, що єдиним справді масовим уявленням українців про велику війну було уявлення про Другу світову. Але сьогодні ми стали таким…
Міжнародний круглий стіл: «Україна і світ Центральної Азії. Культурно-історичний контекст і забуті імена: Ігор Савицький»
Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародному круглому столі, присвяченому історичним і культурним паралелям між Україною й Узбекистаном у ХХ столітті, пошукам утрачених імен українських діячів культури і мистецтв, які в період тоталітаризму, опинившись далеко за межами своєї Батьківщини, знайшли притулок на периферії владних і політичних центрів. Пропонований захід – спроба порушити питання ідентифікації і повернення імен українських художників, митців, духовний внесок яких у скарбницю національної і світової культури отримав нове життя за тисячі кілометрів, у пустелях Центральної Азії. Ідеться про колекцію Державного музею мистецтв Республіки Каракалпакстан імені І.В. Савицького (м. Нукус).
Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інститут історії України НАН України, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України запрошують до участі в IХ Всеукраїнській конференції молодих учених «Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених». Конференцію приурочено до Дня науки в Україні.
В аналітичній доповіді проаналізовано причини та тенденції кризи європейської системи безпеки, обумовлені загостренням протиріч між основними центрами сили та руйнівними наслідками російської агресії проти України.
Дана праця приурочена видатному французькому історику П’єру Ренувену, висвітленню наукового шляху вченого та розкриттю головних засад його дослідницьких підходів щодо проблематики Першої та Другої світових воєн. Почавши як представник офіційної французької концепції війни, П’єр Ренувен чимало зробив для її захисту, обґрунтування й уточнення. З часом у його працях знаходили ширше…
В аналітичній доповіді проаналізовано причини та тенденції кризи європейської системи безпеки, обумовлені загостренням протиріч між основними центрами сили та руйнівними наслідками російської агресії проти України. Виявлено основні групи протиріч між Заходом та Росією, які призвели до невдачі проєкту побудови рівномірної та гомогенної системи безпеки на основі принципів загальноєвропейського процесу. Визначено…
Цей аналітичний альманах – збірник наукових статей співробітників Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» та інших відомих вітчизняних фахівців, що присвячені проблематиці російської імперської державності.В другій частині аналітичного альманаху досліджено доктринальні засади зовнішньої політики РФ, передусім російського інтеграційного дискурсу на пострадянському просторі, а також проблематику регіональних моделей російського експансіонізму;…
До збірника наукових праць увійшли статті та матеріали учасників ІV та V Всеукраїнських конференцій індологів (2018 та 2024 рр.), а також дослідження співробітників ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» з проблем індології у 2018–2024 рр. Збірник присвячений висвітленню різних аспектів історії Індії з далекої давнини до наших днів, а також окремим…
"Hunger als Waffe Der Holodomor in der Ukraine als Völkermord und europäischer Erinnerungsort". Herausgeber: Prof. Dr. Martin Schulze Wessel, Prof. Dr. Yaroslav Hrytsak. © Leipziger Universitätsverlag 2024 Der Holodomor, die Hungersnot von 1932/33, der allein in der Ukraine etwa vier Millionen Menschen zum Opfer fielen, war das größte Einzelverbrechen der…
Круглов А. И. Зондеркоманда. Сборник документов и материалов о деятельности зондеркоманды 4а на оккупированной территории СССР в 1941–1943 гг. — Chișinău : The Historical Expertise, 2025. — 376 с.
Таран Л.В. Французька, російська й українська історіографія (70-і рр. ХІХ – поч. ХХІ ст.): Монографія. – Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2009. – 247 с.
Практики подолання тоталітарного спадку у країнах пострадянського простору (1991-2021 рр.). Науково-аналітична доповідь. А.І. Кудряченко (кер. авт. колективу), В.В. Солошенко, О.Ф. Деменко, А.Г. Бульвінський, В.М. Розумюк [та ін.]. Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2022. 192 с.
Т.1: Північна Європа. Західна Європа. Південна Європа / науковий редактор 1-го тому А.Г. Бульвінський. – 2018. – 564 с.ISBN 978-966-136-474-4 (Т.1)
Науковий щорічник «Україна дипломатична». Виходить друком із листопада 2000 року. Засновники: Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Історичний клуб «Планета». Видання рекомендовано до друку за рішенням ученої ради Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», протокол № 7 від 17 жовтня 2023 року.
Науковий щорічник «Україна дипломатична». Виходить друком із листопада 2000 року. Засновники: Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Історичний клуб «Планета». Видання рекомендовано до друку вченою радою Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України». Протокол № 06 від 29 вересня 2020 року Видавець Генеральна…
Державну установу „Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України” створено за Постановою Президії НАН України від 21 вересня 2011 року за № 266 на базі Інституту європейських досліджень НАН України з метою забезпечення більш сприятливих організаційних умов для проведення фундаментальних і прикладних досліджень проблем динаміки всесвітньо-історичного процесу, вивчення історичних зв’язків України з країнами і народами світу, актуалізації та впровадження передового світового цивілізаційного досвіду у практику суспільно-політичного і культурного життя.
Сучасні виклики, які постають перед українською державою і суспільством в умовах модернізації та глобалізації, висувають перед вітчизняною академічною соціогуманітаристикою, зокрема, перед історичною наукою нові перспективні завдання щодо наукового забезпечення інтеграції України у світове співтовариство, вироблення практичних рекомендацій щодо врахування світового історичного досвіду при здійсненні соціально-економічних та суспільно-політичних перетворень.
Головним завданням Інституту визначено проведення й координацію фундаментальних і прикладних досліджень проблем всесвітньо-історичного процесу, культурно-цивілізаційного розвитку та розробку на цій основі рекомендацій для органів державної влади щодо стратегії інтеграції України у світове співтовариство. Відповідно до цього основними напрямами наукових досліджень установи є:
У своїй діяльності Інститут тісно співпрацює з органами державної влади України, міністерствами і відомствами щодо підготовки аналітичних і прогностичних матеріалів з проблематики міжнародних відносин, взаємин України з країнами світу, вивчення їх досвіду в контексті реформування і модернізації нашої країни.
Очолює Інститут знаний в Україні та за її межами фахівець в галузі всесвітньої історії та міжнародних відносин доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко.
«Більш-менш повне зібрання історії окремих народів ще не склало б ніякої всесвітньої історії, тому що воно втратило б з поля зору взаємозв'язок речей. Але завдання всесвітньої історії як науки якраз і полягає в тому, щоб пізнати цей взаємозв'язок, показати перебіг розвитку великих подій, які зв'язують всі народи і керують ними. Те, що така спільність є, очевидне» Леопольд фон Ранке (1795-1886)