На початку повномасштабної війни тип озброєння, яке Франція постачала в Україну, тримався в секреті. 17 березня 2022 р. міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан підтвердив Д. Кулебі поставку оборонної техніки та палива для ВСУ. Франція надала Україні супутникові знімки. Французька армія має супутники спостереження Hélios, Pléiades і CSO, які могли надавати зображення кілька разів на день до штабу української армії. Ця допомога могла бути вирішальною в перші місяці війни, оскільки вона надавала ВСУ можливість бойового націлювання на командні пункти та підрозділи російських військ.

24 березня 2022 р. на самітах НАТО, G7 та засіданні Європейської Ради в Брюсселі французький президент, з одного боку, наполягав на продовженні поставок Україні оборонної летальної зброї, а з другого – виступив проти постачання танків і літаків через те, що це означало б «співучасть у війні». Е. Макрон звернувся до французьких компаній, які працюють у секторах, на які поширено санкції проти РФ, з вимогою виконувати рішення французького уряду, а іншим компаніям запропонував самим вирішувати – залишатися в Росії, чи ні, й зробив попередження про загрозу продовольчої кризи, пов’язаної з війною в Україні.

13 квітня 2022 р. Е. Макрон дистанціювався від слів Джо Байдена, який кваліфікував дії армії РФ в Україні як геноцид. Е. Макрон згадав про воєнні злочини Росії, й водночас підкреслив, що українці та росіяни є «братніми народами». Того ж дня президент В. Зеленський назвав образливими слова Е. Макрона, які повторювали пропагандистський наратив В. Путіна.

Регулярні телефонні контакти Е. Макрона з В. Путіним подавалися як втілення концепції діалогу з РФ, покликаної зберегти «вікно можливостей» для співпраці з Росією на противагу вимогам французьких атлантистів про політичну ізоляцію Кремля. Після своєї розмови з Путіним 2 березня 2022 р. Е. Макрон повідомив про велику рішучість президента РФ взяти Україну під свій контроль. 6 березня Е.Макрон знову спілкувався з В. Путіним, який заявив, що не закінчить війну, допоки його цілі не будуть досягнуті. 29 березня Е. Макрон обговорював з президентом РФ можливість евакуації жителів і захисників Маріуполя, однак не дістав позитивної відповіді.

У квітні 2022 р. викриття військових злочинів російських солдатів у Бучі та Ірпіні, включаючи вбивства, тортури і зґвалтування, спричинило перерву в телефонних перемовинах Е. Макрона з В. Путіним. Телефонні переговори відновилися 3 травня, коли Е. Макрон уперше з 29 березня провів телефонну розмову з Путіним. Утім на загал тактика Е. Макрона, спрямована на збереження каналів зв’язку з Путіним, не забезпечила жодних позитивних результатів.

Допомога Україні з боку уряду Франції

У березні 2022 р. уряд Франції надав Україні декілька десятків протитанкових ракетних комплексів «Milan». Наприкінці березня українські рятувальники отримали з Франції 27 одиниць пожежно-рятувальної та спеціальної техніки.

13 квітня 2022 р. міністр збройних сил Франції Флоранс Парлі підтвердила, що Франція вже поставила Україні військової техніки на 100 мільйонів євро і що незабаром буде відправлено інше озброєння.

22 квітня 2022 р., напередодні другого туру президентських виборів, Е. Макрон в інтерв'ю «Ouest-France» заявив, що Франція постачає Україні гаубиці «Цезар» калібру 155 мм, здатні вражати цілі на відстані  понад 40 кілометрів. Було підтверджено намір передати Києву декілька тисяч снарядів. Е. Макрон запевнив, що Франція продовжуватиме підтримку України, однак нагадав, що слід пильнувати, аби «не перетнути червону лінію й не стати учасницею конфлікту».

Того ж дня у Києві відбулася церемонія передачі другого пакету французької допомоги Державній службі з надзвичайних ситуацій. Посол Франції в Україні Е. де Понсен урочисто передав сертифікат на 23 одиниці пожежно-рятувальної та іншої спеціальної техніки для Державної пожежно-рятувальної служби. Посол Франції зазначив, що кошти на цю техніку, вартістю понад 1,7 мільйона євро, були зібрані громадами Франції у вигляді добровільних пожертвувань.

30 квітня 2022 р., після другого туру президентських виборів, президент Е. Макрон запевнив В. Зеленського, що Франція збільшить військову та гуманітарну допомогу Україні. Під час міжнародної донорської конференції для України, що відбулася у Варшаві 5 травня 2022 р., Е. Макрон оголосив, що Франція збільшить внесок з $1,7 до $2 млрд, виділивши додаткові $300 млн на фінансові, економічні та гуманітарні потреби. Е.Макрон декларував готовність докладати зусилля для надання допомоги у довгостроковій перспективі, враховуючи тривалість російсько-українського конфлікту, який, на його думку, продовжуватиметься.

Виступаючи в Європейському Парламенті (Страсбург, 9 травня 2022 р.), Е. Макрон оприлюднив ідею залучення України та низки інших європейських країн – не членів ЄС, зокрема Великої Британії, до нової структури у формі Європейського політичного співтовариства. На думку Е. Макрона, цей новий формат співпраці має об’єднувати демократичні країни, які поділяють спільні цінності, задля співпраці у сферах політики, безпеки, енергетики, транспорту та розвитку інфраструктури. На думку Е. Макрона, навіть якщо Україні буде надано статус кандидата в члени ЄС, процес вступу забере кілька років, можливо – й кілька десятиріч.

У жовтні 2022 р. Е. Макрон пообіцяв надати Україні системи ППО «Кроталь» (Crotale NG). У листопаді 2022 р. Франція передала Україні дві ракетні батареї Crotale та дві реактивні системи залпового вогню (РСЗВ). Crotale можна використовувати як у прифронтовій зоні для знищення літаків та гелікоптерів противника, так і в тилу для перехоплення крилатих ракет, включаючи захист енергетичної інфраструктури. Crotale є ефективним ЗРК малої дальності. Розроблений у кінці XX ст. як армійський засіб ППО.

29 листопада 2022 р. міністр оборони України О. Резніков повідомив про отримання французьких РСЗВ Lance-roquettes unitaire (LRU) – французького варіанту американської ВСЗВ M270 MLRS.

Суттєвий прорив у воєнно-політичному діалозі Франції з Україною відбувся завдяки візиту 28 грудня 2022 р. у Київ міністра збройних сил Франції Себастьяна Лекорню. Метою візиту було обговорення військового співробітництва між Францією та Україною. За інформацією посольства Франції в Україні, військова підтримка Франції набула декількох форм:

• передача озброєнь і військової техніки;
• спрямування на допомогу Україні коштів позабюджетного Європейського фонду миру. (Франція, яка збільшила свій внесок до фонду до 500 млн. євро, є одним з його найбільших контрибуторів);
• підготовка українських військовослужбовців. В рамках європейської програми Франція зобов’язалася підготувати 2000 військовослужбовців із загальної кількості в 15000 осіб. При цьому президент Е. Макрон пропонував збільшити можливості для проведення навчання українських військовослужбовців у Польщі;
• створення інноваційного фонду на суму 200 млн євро, який має сприяти Україні у закупівлі обладнання безпосередньо у французьких виробників.

Франція була першою країною, яка повідомила про надання Україні колісних танків AMX 10 (4 січня 2023 р.). Українську протиповітряну оборону було посилено за рахунок постачання французьких систем Crotale NG та системи SAMP/T. Зенітний ракетний комплекс SAMP/T є найкращим засобом ППО/ПРО, який мають Франція та Італія. SAMP/T дозволяє знищувати цілі на дальності до 100 км й може перехоплювати балістичні ракети.

Позиція Е. Макрона щодо Росії наражалася на гостру критику у ЗМІ України та центральноєвропейських країн. Найбільш  контроверсійними вважалися його наміри підтримувати телефонні переговори з В. Путіним. У грудні 2022 р. Е. Макрон зробив заяву про необхідність надання Росії «гарантій її власної безпеки у день, коли вона повернеться за стіл переговорів». Водночас французький уряд активізував військову допомогу Україні. Франція без публічного розголосу постачала ЗСУ сучасні протитанкові ракетні комплекси 5-го покоління Akeron MP.

У лютому 2023 р., відповідаючи на запитання, чи надішле Франція винищувачі в Україну в короткостроковій або середньостроковій перспективі, Е. Макрон стверджував, що цього не можна виключати (з урахуванням термінів навчання пілотів).

На 59-тій Мюнхенській конференції з безпеки (17-19 лютого 2023 р.) міністр закордонних справ Франції Катрін Колонна наголосила на необхідності прискорення відправки Україні обіцяної зброї, насамперед артилерії, амуніції та систем ППО. За її словами, Франція постачатиме Україні допомогу, зокрема військову, стільки, скільки потрібно, хоча «ніхто не хоче тривалої війни» .

В рамках гуманітарної допомоги Франція постачала Україні ліки, медичне, рятувальне та протипожежне обладнання, генератори для лікарень, намети, ковдри, гігієнічні набори, продовольчі товари, 200 тонн насіннєвої картоплі та ін.

Уряд Франції забезпечив супровід у документуванні та розслідуванні військових злочинів, скоєних російськими військовими на тимчасово окупованих територіях України. В Україні працювала група фахівців у складі двох судових лікарів, близько п’ятнадцяти жандармів з Криміналістичного науково-дослідного інституту Національної жандармерії (IRCGN), експертів зі злочинів та ідентифікації жертв. Група розгорнула систему обстеження та ідентифікації тіл. Україні були подаровані дві ДНК-лабораторії.

Франція внесла передоплату щорічного внеску у розмірі 13 млн євро та додатковий винятковий внесок у розмірі 500 тис. євро до Міжнародного кримінального суду й надала десять слідчих.

Французький уряд забезпечив прийом біженців з України. Станом на літо 2023 р. у Франції перебувало бл. 120 тис. біженців з України. Запроваджено механізм тимчасового захисту, який включає право на проживання, доступ до ринку праці, доступ до житла, соціальної та медичної допомоги і доступ до освіти.

28 червня 2023 р. Е. Макрон заявив, що Вільнюський саміт НАТО має сформувати конкретний шлях до членства України в Альянсі. В ході саміту НАТО у Вільнюсі (11-12 липня 2023 р.) Макрон заявив, що Франція відправить Україні ракети великої дальності SCALP, які є аналогом британської ракети авіаційного базування Storm Shadow. За словами Е. Макрона, він розуміє розчарування української сторони змістом рішень, які були ухвалені на саміті у Вільнюсі щодо перспектив України в НАТО. За його словами, обов'язок західних країн – залишатися разом з Україною. Зміна позиції французького уряду щодо євроатлантичної інтеграції України є наслідком еволюції поглядів Макрона на перебіг російсько-української війни.

Пропозиції щодо українсько-французького співробітництва

1. Прямим індикатором успішності співробітництва є практична допомога Франції Україні. Доцільно також відзначити, що публічна риторика французького уряду щодо допомоги Україні подекуди була невдалою, оскільки пов’язувала інфляцію споживчих цін у Європі з російсько-українською війною.
2. Президент Е. Макрон має схильність достатньо вільно корегувати акценти зовнішньополітичного позиціонування, про що свідчить його позиція щодо України на саміті НАТО 11-12 липня 2023 р. Водночас треба мати на увазі, що у Франції є міцними тенденції антиамериканізму та голлізму, прихильники яких прагнули та прагнутимуть впливати на позицію президента Франції в сенсі збереження шляхів для співпраці з Росією.
3. Доцільно приділяти увагу специфічній позиції уряду Франції щодо злочинів геноциду / етноциду в Україні. Слід враховувати, що французькі владні установи роблять наголос на юридичному аспекті справи. Тому найбільш вагомими аргументами у діалозі з французьким керівництвом з цього питання будуть позиція Генерального прокурора України та фахові пояснення і докази українських юристів.
4. Видається доцільним надавати французьким владним інстанціям чітко сформульовані потреби у військовій сфері з урахуванням специфіки озброєнь та обладнання, які використовуються у французькій армії. Специфіка озброєнь у французькій армії визначається орієнтацією на зовнішні операції, розвиток флоту та авіації, за незначної кількості танків. Водночас слід зважати й на те, що наполегливість українського уряду в запитах на озброєння часом викликає й негативну оцінку з боку деяких провладних депутатів. Варто розуміти, що занепокоєння французів викликано серед іншого їхнім усвідомленням обмеженої кількості озброєння у власних сховищах. Спостереження за повномасштабною російсько-українською війною, у якій використовується значна кількість засобів артилерії і танків, які Франція має в обмеженій кількості, спонукає французів до висновку про недостатню готовність Франції до гіпотетичної континентальної війни.
5. Варто продовжувати наголошувати на високій кваліфікації ЗСУ й на тому, що допомога ЗСУ відповідає інтересам ЄС, зокрема:

• ЗСУ є єдиною європейською армією з досвідом повномасштабної війни з Росією. Українські військові здатні швидко опановувати зброю країн НАТО і використовувати її в ході бойових дій, володіють навичками з використання зброї радянських зразків і застосовують зброю українського виробництва (протикорабельні ракети «Нептун», протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П», протитанковий ракетний комплекс «Корсар»).
• Гіпотетично підрозділи ЗСУ могли б стати важливим компонентом майбутньої армії Європейського Союзу. Як відомо, французьке керівництво виступає послідовним апологетом розвитку «європейської стратегічної автономії» і створення спільної європейської армії. При цьому міністерство збройних сил Франції робить наголос на розвитку власних легких сухопутних сил, оснащених колісними бронемашинами. Загалом Франція має на озброєнні 222 одиниці танків Leclerc та близько 4300 колісних бронеавтомобілів усіх типів.

6. Видається доцільним попереднє опрацювання можливих проєктів співпраці з Францією у різних сферах. Ці питання мають готувати відповідні департаменти МЗС і міністерства економіки України й за участю посольства України у Франції.
7. Варто залучати до конкретних проєктів французькі органи місцевої влади – мерії та муніципалітети, у тому числі з використанням механізмів регіональної політики ЄС. Деякі французькі мери вже побували в Україні та привозили гуманітарну допомогу від своїх громад. Показовим є той факт, що представники різних політичних сил у французьких меріях з розумінням поставилися до прийому біженців з України. Французькі політологи були здивовані позицією мера Перпіньяна, представника «Національного об’єднання» (спадкоємця партії «Національний Фронт», яка займала традиційно негативну позицію щодо мігрантів), Луї Аліо, який у квітні 2022 р. закликав приймати українських біженців у Франції й закликав виявити солідарність. Варто мати на увазі, що позитивна поведінка українських біженців у Франції суттєво впливає на сприйняття біженців у цій країні. Зокрема, на думку депутата Національної Асамблеї Франції, представника «Національного об’єднання» Стефана Рамбо, усі біженці мали б поводитися як українці (дотримуватися законів, вчити мову, прагнути інтегруватися у французьке суспільство).

МІТРОФАНОВА Оксана Олександрівна
кандидат політичних наук, старший науковий співробітник
відділу трансатлантичних досліджень
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»