Прес-реліз Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасна криза міжнародної системи»

27 травня 2026 року відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна криза міжнародної системи» (‘The Current Crisis of the International System’). Конференція була проведена в онлайн-форматі за участю провідних українських та іноземних науковців, аналітиків та дипломатів.

Співорганізаторами конференції виступили Італійський інститут майбутнього (м. Неаполь), Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України».

Програма конференції охоплювала низку ключових аспектів глобальних політичних та економічних процесів, включаючи ослаблення основ і принципів ліберального міжнародного порядку, «фактор Д. Трампа» у відносинах глобальної та регіональної безпеки, сучасні роль і вплив Європейського Союзу в міжнародних процесах, глобальну роль Китаю як самостійного центру сили, вплив новітніх технологій на глобальні економічні процеси, поширення нових тенденцій у фінансовій та банківській сферах, перспективи глобалізації й загострення економічних протиріч в умовах розмивання межі між війною та миром.

З вітальним словом до учасників конференції звернулися керівники установ-організаторів: д-р Роберто Паура, д.і.н., проф., чл.-кор. НАН України Андрій Кудряченко та д.екон.н., чл.-кор. НАН України Сергій Кораблін.

Модераторами дискусії виступили д.екон.н., проф. Олена Борзенко (ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» та к.і.н., доцент Сергій Толстов (ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»).

В рамках конференції було виголошено більше 40 доповідей від учасників з України, Італії, Грузії, Казахстану та Литви. Серед основних тематичних напрямів дискусії в ході конференції доцільно відзначити наступні:

- Глобальні економічні тренди та зміни в системі та структурі геофінансів. Доповідачі – д.екон.н., чл.-кор. НАН України  С. Кораблін, О. Шаров, О. Борзенко, М. Гонашвілі, М. Дундуа, А. Глазова та ін. аналізували процеси глобалізації та  деглобалізації, поглиблення кризи світової заборгованості, причини та наслідки явища «геофінансової невизначеності».

- Проблеми міжнародної безпеки та роль дипломатії у міждержавних відносинах. Дотичні питання висвітлювалися в доповідях В. Хоманця (посол України в Тунісі та Лівії), який представив оцінку сучасних міжнародно-політичних процесів в контексті інтересів України в регіоні Середземномор’я та Північної Африки, д.і.н., проф. О. Цвєткова (Київський столичний університет ім. Б. Грінченка), д.екон.н. Я. Жаліло (заступник директора НІСД), д.і.н. А. Зелінського, к.е.н. О. Олійника, к.політ.н. О. Деменка, к.і.н. Д. Лакішика (ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України») та ін. 

- Роль провідних центрів сили в міжнародних відносинах, перебіг конкуренції та суперництва між США та КНР. Питання взаємовідносин між США та КНР порушувалися в контексті виявлення структурних особливостей нинішньої міжнародної системи та обґрунтування перспективних напрямків її еволюції. Роль КНР у міжнародній політичній взаємодії, торговельно-економічних, фінансових і транспортних відносинах висвітлювалась у доповідях д-ра екон. М. Махмутової (Центр дослідження публічної політики, Казахстан), д.екон.н., проф. О. Потнікова, к.екон.н. Є. Припіка, к.екон.н. О. Бойко, к.і.н. В. Ціватого та ін.

- Роль ЄС у сучасних міжнародних відносинах, стан і перспективи відносин між ЄС та Україною. Важливі аспекти, пов’язані з наданням допомоги Україні з боку ЄС, його держав-членів та обговоренням форми і перспектив членства України у Союзі були порушені у доповідях Р. Бортніка (Український інститут політики), д.н. з держ.упр. В. Юрчишина (Центр Разумкова), д.екон.н. Л. Кістерського, д.екон.н. В. Колосової, к.екон.н. Є. Редзюка, к.політ.н. І. Вєтринського. 

- Загальні тенденції, процеси та протиріччя розвитку світової економіки. У ряді доповідей українських науковців та закордонних експертів висвітлювалися такі аспекти, як стан і перспективи міжнародної енергетичної безпеки, застосування міжнародних та національних режимів санкцій, перебіг «зеленого переходу» та застосування екологічних податків, цифровізація економіки, поширення штучного інтелекту тощо.

Дискусія в ході конференція свідчить, що попри довготривалу війну українська наука залишається інтегрованою у світовий експертно-академічний простір, пропонуючи конструктивні рішення в напрямі побудови майбутньої безпекової архітектури та корегування економічних процесів в інтересах розвитку України та повоєнного відновлення української економіки.

За результатами заходу буде опубліковано збірник наукових праць учасників конференції з практичними рекомендаціями щодо мінімізації потенційних наслідків глобальної системної кризи.

Детальніше в цій категорії:

Перейти до початку