ІТАЛІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ МАЙБУТНЬОГО (Італія, Неаполь), ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ НАН УКРАЇНИ» (Відділ трансатлантичних досліджень) ТА ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НАН УКРАЇНИ» (Сектор міжнародних фінансових досліджень)

АНОНС 

Міжнародної науково-практичної конференції

Сучасна криза міжнародної системи

27 травня 2026 р.

10.00 (Київський час)

Сучасна криза міжнародної системи — це перехід від однополярного світу до «керованого хаосу» або нової багатополярності, де старі міжнародні інститути (ООН, ОБСЄ) та багатосторонні союзи втрачають важелі впливу.

Прогнозовані наслідки

Оцінка тенденцій, які вже зараз можна прорахувати на основі політичних трендів та економічних циклів:

• Регіоналізація безпеки: Оскільки структури глобального управління не діють, держави об’єднуються у вужчі «клуби» та коаліції за інтересами і географією (AUKUS, Люблінський трикутник, Велика європейська трійка (ФРН, Франція, Велика Британія).
• Мілітаризація економік: Країни ЄС та Азії стабільно нарощуватимуть оборонні бюджети, що сповільнить економічне зростання і скоротить соціальні видатки.
• Економічний протекціонізм: Подальший відхід від глобалізації може мати різноспрямований характер, включаючи «френдшоринг» (торгівля переважно з «дружніми» країнами), прямий тарифний чи силовий диктат, використання санкцій, запровадження обмежень для зменшення залежності від агресивних автократичних режимів.
• Технологічна завіса: Розрив між передовими та відсталими країнами у сфері ШІ, напівпровідників та космічних технологій.

Непередбачувані наслідки

Ризики, які важко спрогнозувати через суб’єктивні фактори та /або «ефект доміно»:

• Ерозія ядерного стримування: Якщо міжнародне право остаточно перестане захищати суверенітет, це може спровокувати лавиноподібний потяг середніх держав отримати власну ядерну зброю («ядерний каскад»).
• Поява «цифрових держав»: Ризик того, що великі технологічні корпорації стануть впливовішими за середні країни, диктуючи власну дипломатію та правила.
• Екологічні війни та війни за перерозподіл ресурсів: Неконтрольована міграція через клімат може призвести до колапсу кордонів у регіонах, які раніше вважалися стабільними. Приводом для початку нових війн ставатиме прагнення здобути фізичний контроль над покладами копалин, важливими комунікаціями та інфраструктурними об’єктами.
• Прискорений розпад і переформатування існуючих альянсів:  Через внутрішньополітичну поляризацію (наприклад, у США та ЄС) старі союзи можуть втратити ефективність або припинити існування за лічені місяці.

Мета конференції:

У ході конференції планується обговорення за такими науковими напрямами:

1. Прискорений розпад ліберального міжнародного порядку та його видимі альтернативи.

2. Феномен Д. Трампа у вирі глобальної нестабільності (Чи призведе політика адміністрації Д. Трампа до встановлення нової ери гегемонії США та хто отримає від цього вигоду?)

3. Міжнародно-політичні перспективи та економічна вага ЄС: новий центр сили чи аутсайдер у змаганні великих держав. 

4. Глобальна роль Китаю в новій міжнародній системі.

5. Перспективи світової економіки в умовах стирання граней між війною та миром.

Робочі мови конференції: українська, англійська

Пошта конференції:

Місце проведення:  01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26,  ДУ «Інститут економіки та прогнозування», сектор міжнародних фінансових досліджень.

Початок о 10:00 год.

Модератори конференції:

Доктор економічних наук, професор, завідувач сектору міжнародних фінансових досліджень ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»,  Олена Олександрівна Борзенко;

Кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу трансатлантичних досліджень ДУ «Інститут всесвітньої історії НА України», Сергій Валеріанович Толстов

Форма участі: zoom-формат.

Регламент доповіді до 10 хвилин

Умови участі у конференції:

Для участі у роботі конференції необхідно надіслати на електронну адресу заявку та тези.

• до 25 травня 2026 року – тему доповіді;
• до 27 травня 2026 року – тези наукової доповіді 3-5 стор. (назва файлу, наприклад: Семченко_тези.doc);

Вимоги до оформлення робіт:

• обсяг – 3-5 сторінок (формат А4, орієнтація книжкова) друкованого тексту (включаючи рисунки, таблиці і список використаних джерел); шрифт – Times New Roman, кегль-14; інтервал між рядками – 1,5; поля: верхнє, нижнє, праве, ліве – 2 см; абзацний відступ - 1,25 см;
• усі таблиці та рисунки повинні мати назву з використанням шрифту Times New Roman, 14 pt, жирний та представлені у книжковій орієнтації сторінки. Послідовна нумерація рисунків і таблиць арабськими цифрами, а також посилання на них у тексті – обов’язкові. Рисунки повинні бути згруповані як єдиний об’єкт. Підписи рисунків розміщуються під рисунками, вирівнювання по центру (Рис. 1.). Підписи таблиць розміщуються над таблицями, з правого боку номер таблиці (Таблиця 1), на наступному рядку назва таблиці (вирівнювання по центру, жирним). Статті зі сканованими рисунками або формулами до публікації не приймаються.
• Формули розміщуються по центру, нумеруються в круглих дужках праворуч. При наборі формул використовується редактор формул Microsoft Equation.
• посилання на використані джерела подаються у тексті в квадратних дужках.

Список використаних джерел подається наприкінці статті в порядку згадування джерел відповідно до Національного стандарту України «Бібліографічне посилання» (ДСТУ 8302:2015). Нумерація сторінок не проставляється, переноси в тексті не допускаються.

Автори публікацій несуть відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних назв, інших відомостей та гарантують відсутність академічного плагіату.

Наукові праці, які не відповідають вимогам, а також такі, що вислані пізніше зазначеного терміну, не розглядаються.