У статті проаналізовано зовнішньополітичну позицію країн Центральної Європи до України в контексті військового конфлікту з Росією. Показано, що така позиція визначається кількома чинниками, зокрема, віддаленістю країни від кордонів України, потужністю політичних, економічних і світоглядних складників соціалістичної спадщини. Крім того, конкретика поточного ставлення до проблем України корелює з конфігурацією трьох основних параметрів, якими визначено взаємодію конкретної країни з Російською Федерацією та її політикумом: економічним, політичним і корупційно-особистісним. Водночас зроблено висновок, що…

У статті аналізуються причини виникнення явища сибірського сепаратизму у формі обласницького руху у другій половині XIX ст. та його розвиток. Ключовим фактором у цьому процесі стало усвідомлення представниками місцевої еліти колоніального статусу Сибіру у складі Росії. У сучасній Росії вагомими факторами розвитку сибірського сепаратизму є наявність сибірської самоідентифікації у великої частини населення, розуміння вкрай несправедливого статусу сировинного придатку Сибіру до Європейської Росі та наявність окремих груп автономістів, які пропагують ідеї…

Проф. Чекаленко Л.Д. Автор розмірковує про сутність стратегічного партнерства в умовах війни, загарбання і анексії територій, неповаги до непорушності кордонів і територіальної цілісності, попрання суверенітету і ігнорування нормами міжнародного права.  

У статті стисло викладено авторську точку зору на етапи становлення і розвитку політики Росії щодо України, політики, яка є руйнівною для самої Росії. Аналізуючи відповідні факти, автор зосереджується на історії т.зв. «стратегічного партнерства» Росії – України за російським сценарієм доби незалежності України – антиукраїнській політиці РФ.

Модернізація і безпека розвитку в умовах глобалізації" (міжнародна науково-практична конференція) - "Зовнішні справи", №12, 2015

Держави пострадянського простору в умовах формування багатополюсного світу: історичні уроки та перспективи - "Зовнішні справи", №11, 2015

Проблеми миру та безпеки в діяльності міжнародних організацій: до 40-річчя Гельсінського заключного акта - "Зовнішні справи", №10, 2015

Відходить в історію 2015-й рік. Чим він став для Ісламського світу, які головні події на міжнародній арені мали вирішальне значення для його поступу, з якими проблемами, трагедіями та надіями зіткнулась мусульманська умма?

Про наслідки іранської ядерної угоди і боротьбу ісламських держав з ІДІЛ наш кореспондент поговорив із завідувачем відділом історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії» НАН України, у минулому співробітником адміністрації Президента України, апарату РНБО та Національного інституту стратегічних досліджень України В’ячеславом Шведом.

14 липня світові ЗМІ повідомили, що у Відні завершилися переговори між Іраном і "шісткою", в яку входили постійні члени Ради Безпеки ООН Великобританія, КНР, Російська Федерація, США і Франція, а також Німеччина. Підсумком переговорів стало зняття з Ірану економічних і фінансових санкцій в обмін на контрольований мирний характер іранської ядерної програми (ІЯП).