До збірки включені документи, що висвітлюють превентивну депортацію 1941-1942 рр., депортацію етнічних німців, які залишилися на території УРСР та отримали статус «фольксдейче», у покарання за колаборацію з окупаційною владою, і направлення виявлених на території УРСР і за кордоном репатріантів-німців на примусові роботи в ВТТ НКВС і на спецпоселення під нагляд спецкомендантів НКВС-МВС СРСР. Заборона на повернення в місця проживання до депортації була знята 9 січня 1974 р. Одним із результатів…

Актуальні проблеми історії, філософії та права у дослідженнях молодих учених: збірник тез учасників конференції молодих учених / за заг. ред. к.і.н., доцента Солошенко В.В. Відповідальні редактори: к.і.н. Мудрієвська І.І., к.і.н. Сафар’янс Є.В., к.ю.н. Малишев О.О.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Київ : Фенікс, 2020. 384 с.

Засади зовнішньої політики пострадянських країн: цивілізаційні, геополітичні та соціально-економічні аспекти: збірник наукових праць / за заг. ред. А.Г. Бульвінського / ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». К.: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2021. 288 с.

У збірнику наукових праць представлено статті, присвячені аналізу історичних та культурно-цивілізаційних передумов становлення зовнішньополітичної орієнтації країн пострадянського простору; особливостей зовнішньої політики та постсоціалістичної трансформації пострадянських країн; стратегій Європейського Союзу та Російської Федерації щодо країн регіону.

Європейська та євразійська парадигми інтеграції як фактортрансформації пострадянського простору: моно графія / за редакцією доктора філологічних наук, професора Рудякова П.М. та кандидата політичних наук Вознюка П.Ф.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». – К. : ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. – 264 с.

У монографії здійснено осмислення цивілізаційної суб’єктності України — такого стану розвитку, коли наша країна сама вирішує свою цивілізаційну долю, обирає ідентичність і партнерів. Автори ставлять і вирішують проблему винайдення ефективної методології осягнення країни як суб’єкта історії та геополітики. Вони розробляють методологію метаантропологічного потенціалізму, що дозволяє зрозуміти реальні можливості країни для створення її гуманістичного цивілізаційного проєкту, який сприятиме гідній самореалізації людини. В роботі обґрунтовано необхідність формування нової системи безпеки в умовах…

Європейська та євразійська парадигми інтеграції як фактор трансформації пострадянського простору: моно графія / за редакцією доктора філологічних наук, професора Рудякова П.М. та кандидата політичних наук Вознюка П.Ф.; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». – К. : ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2020. – 264 с. ISBN 978-966-02-9198-0

У монографії на основі узагальнення багаторічних досліджень автора, викладених у кількох десятках опублікованих праць, проаналізовано особливості повоєнного розвитку Німеччини, суперечливого виникнення та розв’язання німецького питання в його політико-територіальних вимірах, витлумачено конституційно-правові засади демократичного поступу ФРН. З’ясовано сутнісні складові партійно-політичної системи, сходження представницької демократії, розкрито шляхи утвердження політичного лідерства за системи «канцлерської демократії». Досліджено взаємозв’язок заходів економічного піднесення з консолідацією суспільства задля демократичних перетворень повоєнного періоду, показано їх значення у наповненні…

У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Консолідуючий потенціал політики пам’яті: загальні закономірності та національні особливості», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у травні 2019 року. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження політики пам’яті та основні напрями теоретичної рефлексії memory studies, висвітлено взаємозв’язок соціальних інститутів і колективної пам’яті, досліджено коммеморативні практики в соціокультурному дискурсі бібліотеки Конгресу США та інтерактивні практики осмислення минулого через художні образи у соціальних…

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження етапу становлення екологічної політики США, який тривав з кінця XIX ст. до Другої світової війни. Розглянуто чинники зростання інтересу американського суспільства до охорони природних ресурсів, підґрунтя та засади урядової діяльності в цій царині. Виявлено особливості природоохоронної політики США за часів президентства Теодора Рузвельта, Говарда Тафта, Вудро Вільсона, Воррена Гардінга, Калвіна Куліджа, Герберта Гувера, Франкліна Рузвельта. Розкрито роль лідерів у захисті довкілля Сполучених Штатів…