>

Заходи Франції щодо підтримки України в умовах повномасштабної російської агресії

    Проаналізовано особливості позиції Е. Макрона щодо російсько-української війни. Охарактеризовано тактику президента Французької Республіки Е. Макрона в телефонних переговорах з президентом РФ В. Путіним.

    Розглянуто сучасні заходи французького уряду в контексті підтримки України у військовій та гуманітарній сферах. Квітневий візит мера Парижа Анн Ідальго до Києва розглядається як важливий символічний захід, який може сприяти відбудові Києва та Київської області за сприяння мерії столиці Франції.

    Чинний президент Франції Е. Макрон здобув перемогу на президентських виборах, які проходили у двох турах 10 та 24 квітня. На червень заплановані чергові парламентські вибори. Виборча кампанія Е. Макрона зосереджувалася на питаннях зовнішньої політики в контексті посилення ваги Франції в ЄС, війни Росії проти України та стримування зовнішніх зазіхань В. Путіна.

    24 лютого 2022 р. Франція засудила російську агресію проти України. Президент Франції Е. Макрон у своїй промові підкреслив відповідальність президента РФ В. Путіна за розв'язання загарбницької війни, заявив, що стоїть на боці України й відзначив хоробрість українського народу. Е. Макрон заявив, що «події цієї ночі (24 лютого) є «переломним моментом в історії Європи та нашої країни. Вони матимуть тривалі, глибокі наслідки для нашого життя, для геополітики нашого континенту, і разом ми зможемо на них відповісти». Е. Макрон звернув увагу на «захист французів, які перебували в Україні та всіх французів узагалі, й на потребу ухвалення нагальних рішень щодо прямих і непрямих наслідків цієї кризи».

    24 березня 2022 р. на самітах НАТО, G7 й засіданні Європейської Ради в Брюсселі французький президент, з одного боку, наполягав на продовженні поставок оборонної та летальної зброї в Україну, а з другого – виступив проти постачання танків та літаків через те, що це означало б «співучасть у війні». Е. Макрон звернувся до французьких компаній, які працюють у секторах, на які поширено санкції проти РФ, з вимогою виконувати рішення французького уряду, а іншим компаніям запропонував самим вирішувати  залишатися в Росії, чи ні, й зробив попередження про загрозу продовольчої кризи, пов’язаної з війною в Україні.

    13 квітня 2022 р. Е. Макрон дистанціювався від слів Джо Байдена, який кваліфікував дії армії РФ в Україні як геноцид. Е. Макрон згадав про воєнні злочини Росії, й водночас підкреслив, що український і російський народи є «братніми народами». Того ж дня президент В. Зеленський назвав слова Е. Макрона, які повторювали пропагандистський наратив В. Путіна, образливими.

    Регулярні телефонні контакти Е. Макрона з В. Путіним розглядаються як спосіб утілення своєрідної концепції діалогу з РФ, покликаної забезпечити вікно для співпраці з Росією на противагу жорстким вимогам французьких атлантистів про політичну ізоляцію Кремля. Після своєї розмови з Путіним 2 березня 2022 р. Е. Макрон повідомив про велику рішучість президента РФ взяти Україну під свій контроль. Висловлюючи своє занепокоєння, що найгірше ще попереду, Е. Макрон ініціативно нагадав, що Франція не воює з Росією. 6 березня Е. Макрон знову спілкувався з В. Путіним, який заявив, що не закінчить війну, допоки його цілі не будуть досягнуті. 29 березня Е. Макрон обговорював з президентом РФ можливість проведення операції з евакуації жителів і захисників Маріуполя, однак не дістав позитивної відповіді.

    У квітні 2022 р. викриття військових злочинів, які здійснили російські військові у Бучі та Ірпіні, включаючи вбивства, тортури і зґвалтування, спричинило перерву в телефонних перемовинах Е. Макрона з В. Путіним.

    Телефонні переговори відновилися лише 3 травня, коли президент Франції вперше з 29 березня провів телефонну розмову з президентом РФ. Утім на загал тактика Е. Макрона, спрямована на збереження каналів зв’язку з В. Путіним, не забезпечила жодних позитивних результатів.

    Допомога Україні з боку уряду Франції

    У березні уряд Франції надав Україні декілька десятків протитанкових ракетних комплексів «Milan». Наприкінці березня українські рятувальники отримали 27 одиниць пожежно-рятувальної та спеціальної техніки з Франції. Поставка гармат і тисяч снарядів, а також навчання десятків українських вояків на французькій землі були заплановані на кінець квітня.

    13 квітня міністр збройних сил Франції Флоранс Парлі підтвердила, що Франція вже поставила Україні військової техніки на 100 мільйонів євро і що незабаром буде відправлено й інше озброєння.

    22 квітня, напередодні другого туру президентських виборів, Е. Макрон в інтерв'ю «Ouest-France» заявив, що Франція постачає Україні гаубиці «Цезар» калібру 155 мм, здатні вражати цілі на відстані у понад 40 кілометрів. Булог підтверджено намір передати Києву декілька тисяч снарядів. Е. Макрон запевнив, що Франція продовжуватиме підтримувати Україну, однак нагадав, що слід пильнувати, аби «не перетнути червону лінію й не стати учасницею конфлікту».

    Того ж дня у Києві відбулася церемонія передачі другого пакету допомоги Французької Республіки для Державної служби з надзвичайних ситуацій. Посол Франції в Україні Е. де Понсен урочисто передав сертифікат на 23 одиниці пожежно-рятувальної та іншої спеціальної техніки для Державної пожежно-рятувальної служби. Посол Франції зазначив, що кошти на цю техніку,  вартістю понад 1,7 мільйона євро, були зібрані громадами Франції у вигляді добровільних пожертвувань.

    30 квітня, вже після другого туру президентських виборів, президент Е. Макрон запевнив В. Зеленського, що Франція збільшить військову та гуманітарну допомогу Україні.

    Під час міжнародної донорської конференції для України, що відбулася у Варшаві 5 травня, лідер Франції оголосив, що Франція збільшить внесок з $1,7 до $2 млрд, виділивши додаткові $300 млн для потреб фінансової, економічної та гуманітарної допомоги Україні. Е. Макрон підкреслив нагальну потребу докласти зусиль для забезпечення допомоги у довгостроковій перспективі, враховуючи тривалість російсько-українського конфлікту, який, на його думку, продовжуватиметься.

    Виступаючи у Європейському Парламенті (Страсбург, 9 травня 2022 р.), Е. Макрон оприлюднив ідею залучення України та низки інших європейських країн – не членів ЄС, зокрема Великої Британії, до нової структури, яку він попередньо позначив як «Європейську політичну спільноту». На думку Е. Макрона, цей новий формат співпраці має об’єднувати демократичні країни, які поділяють спільні цінності, задля співпраці у сферах політики, безпеки, енергетики, транспорту та розвитку інфраструктури. На думку президента Франції, навіть якщо Україні буде надано статус кандидата в члени ЄС, процес вступу забере кілька років, можливо – й кілька десятиріч.

    Вірогідно, висловлена Е. Макроном позиція може свідчити про неготовність французького уряду надавати Україні членство в ЄС в коротко- чи середньотерміновій перспективі. Заява Е. Макрона викликала занепокоєння з боку українського уряду. Висловлюючись з цього приводу міністр закордонних справ Д. Кулеба наполягав на якнайшвидшій реалізації євроінтеграційних прагнень українців, а радник глави Офісу президента України М. Подоляк розкритикував проект президента Франції про створення нового європейського формату співпраці, зазначивши, що вбачає у ньому спробу запропонувати Україні альтернативу членства в ЄС.

    Загалом Франція направила в Україну понад 800 тонн гуманітарних вантажів, включаючи ліки, медичне, рятувальне та протипожежне обладнання, генератори для лікарень, намети, ковдри, гігієнічні набори, продовольчу допомогу, 200 тонн насіннєвої картоплі для підвищення продовольчої безпеки.

    Уряд Франції забезпечив супровід у документуванні та розслідуванні військових злочинів, скоєних російськими військовими на тимчасово окупованих територіях України. В Україні працює група фахівців у складі двох судових лікарів, близько п’ятнадцяти жандармів з Криміналістичного науково-дослідного інституту Національної жандармерії (IRCGN), експертів зі злочинів та ідентифікації жертв. Група розгорнула систему  обстеження та ідентифікації тіл, а також ДНК-лабораторію. На прохання української влади робота цієї місії буде продовжена.

    Франція внесла передоплату щорічного внеску у розмірі 13 млн євро та додатковий винятковий внесок у розмірі 500 тис. євро до Міжнародного кримінального суду й надала десять слідчих.

    Французький уряд забезпечив прийом біженців з України. Станом на 28 квітня у Франції перебувала понад 51 тис. біженців з України. На території Франції було облаштовано понад 90 тис. місць для проживання людей, які втікають від війни в Україні і цим житлом уже скористалися 29 тис. осіб. Запроваджено механізм тимчасового захисту, що включає право на проживання, доступ до ринку праці, доступ до житла, соціальної допомоги, медичної допомоги та доступ до освіти.

    Візит мера Парижа Анн Ідальго в Київ

    Мер Парижа Анн Ідальго стала першим відомим французьким політиком, яка відвідала Київ після початку російського вторгнення. Під час візиту Анн Ідальго до Києва 15 квітня було підписано Угоду про встановлення дружніх відносин між Києвом та Парижем, а 22 березня міська рада Парижу одностайно проголосувала за надання місту Київ статусу почесного громадянина. Уперше цей статус було надано окремому місту.

    Анн Ідальго висловила бажання допомагати не лише Києву, але й усій Київській області. І допомагати не лише гуманітаркою, а й у формі спільних проектів у сфері архітектури, культури та відновлення міст. Візит мера однієї з найбільших світових столиць подав важливий сигнал про можливість надання допомоги у відбудові України не тільки з боку урядів зарубіжних країн, а й за участі окремих міст і територіальних громад. Тим більше, що немає сенсу зволікати до закінчення війни, адже відбудовувати лікарні та надавати термінову медичну допомогу потрібно вже зараз. Так само нагальною є потреба в забезпечення українців чистою питною водою та наданні допомоги у розмінуванні території. Враховуючи досвід Другої світової війни представники мерій Франції як ніхто розуміють важливість відбудови розбомблених міст і сіл.

    Пропозиції щодо українсько-французького співробітництва

    1. З боку України потрібна чітка артикуляція очікувань щодо візиту Е. Макрона до Києва. Візит мера Парижа Анн Ідальго 15 квітня ц.р. може слугувати прикладом для інших політичних діячів Франції. Безумовно, необхідним є врахування зайнятості президента Е. Макрона підготовкою до парламентських виборів у червні та його намагання забезпечити парламентську більшість. Ймовірно, після парламентських виборів можна буде очікувати на активізацію зусиль французької законодавчої та виконавчої влади з надання допомоги уряду України. Візит Е. Макрона в Україну став би потужним сигналом підтримки українців з боку Франції.
    2. Доцільно приділяти увагу специфічній позиції уряду Франції щодо злочинів геноциду / етноциду в Україні. Слід враховувати, що французькі владні установи роблять наголос на юридичному аспекті справи. Тому найбільш вагомими аргументами у діалозі з французьким керівництвом з цього питання будуть позиція Генерального прокурора України та фахові пояснення і докази українських юристів.
    3. Видається доцільним надавати французьким владним інстанціям чітко сформульовані потреби у військовій сфері з урахуванням специфіки озброєнь та обладнання, які використовуються у французькій армії. Специфіка озброєнь у французькій армії визначається орієнтацією на зовнішні операції, розвиток флоту та авіації, за незначної кількості танків.
    4. Варто продовжувати наголошувати на високій кваліфікації ЗСУ й на тому, що допомога українським військовикам відповідає інтересам ЄС:
    • ЗСУ є єдиною європейською армією з досвідом повномасштабної війни з Росією. Українські військові здатні швидко опановувати зброю країн НАТО і використовувати її під час бойових дій, володіють навичками з використання зброї радянських зразків і ефективно застосовують зброю українського виробництва (протикорабельні ракети «Нептун», протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П», протитанковий ракетний комплекс «Корсар»).
    • Гіпотетично підрозділи ЗСУ могли б стати важливим компонентом майбутньої армії Європейського Союзу. Як відомо, французьке керівництво виступає послідовним прихильником розвитку європейської стратегічної автономності і створення спільної європейської армії. При цьому міністерство збройних сил Франції робить наголос на розвитку власних легких сухопутних сил, оснащених колісними бронемашинами. Загалом Франція має на озброєнні 222 одиниці танків Leclerc та близько 4300 колісних бронеавтомобілів усіх типів.
    1. Видається доцільним попереднє опрацювання можливих проектів співпраці з Францією у різних сферах з боку відповідних департаментів МЗС і міністерства економіки України й за участю посольства України у Франції.
    2. У перспективі варто значно ширше залучати до конкретних проектів французькі органи місцевої влади – мерії та муніципалітети. Приміром, через російську агресію бюджет Києва недоотримає, за попередніми підрахунками, третину надходжень, тобто понад 20 млрд гривень. При цьому під час перебування в українській столиці мер Парижа Анн Ідальго висловила наміри щодо надання допомоги для Києва та Київської області. Безпосередньо звертаючись до мерій французьких міст з чітко сформульованими потребами у допомозі, такий приклад могли б використовувати і мерії інших міст України.
    3. З урахуванням просування європейської перспективи України доцільним може стати ретельне опрацювання та використання механізмів регіональної політики Євросоюзу й залучення до можливих конкретних проектів французькі органи місцевої влади – мерії та муніципалітети. Поряд з цим перспективними можуть стати розробки та реалізація відповідних проектів з боку Асоціації ділових кіл Франції в Україні та Союзу французів за кордоном, його Української секції та інших зацікавлених структур.

     

    Мітрофанова О.О. к.політ.н.,

    ст.н.с. відділу трансатлантичних досліджень

    ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

    Перейти до початку