>

Позиція Турецької Республіки щодо російської агресії в Україні

    Турецька Республіка, як і більшість мусульманських країн, офіційно притримується нейтральної позиції відносно російсько-української війни.

    Проте, на відміну від Саудівської Аравії, Ірану, ОАЕ, Єгипту та інших лідерів ісламського світу, нейтралітет Туреччини є позитивно маркованим для України. Про це свідчать закриття Анкарою проливів для проходу російських ВМС у Чорне море, ініціативи Туреччини з організації українсько-російського переговорного процесу, спонукання НАТО і ООН до більш рішучої підтримки України, а також визнання російських дій неспровокованою агресією. Поряд з цим, кризовий стан сучасної турецької економіки та енергетична залежність від РФ не дозволяють Туреччині у повному обсязі підтримати антиросійські санкції і відмовитись від співробітництва з Москвою у військовій сфері.

    Турецька підтримка для нашої країни була особливо цінною в перші дні російської агресії проти України. Саме тоді вирішувалась доля Києва та української державності в цілому. Вже 24 лютого адміністрація президента Туреччини розповсюдила офіційну заяву, що розглядає дії РФ як військове втручання. Через 2 доби президент Реджеп Тайїп Ердоган зазначив: «Ми вирішили використати повноваження, дані нашій країні Конвенцією Монтре [щодо Чорноморських проливів], у такий спосіб, щоб запобігти кризі. Ми за дотримання територіальної цілісності. Ми вважаємо російську атаку неприйнятною». Внаслідок цього російські підводні човни й надводні кораблі, зокрема десантні, з балтійського та північного флотів втратили можливість опинитися в безпосередній близькості від Одеси та інших українських портів.

    5 березня 2022 р. Перша леді Туреччини Еміне Ердоган надіслала відеопослання дружині Президента Зеленського та народу України зі словами підтримки. Наступного дня турецький лідер у телефонній розмові з Путіним намагався переконати останнього припинити бойові дії в Україні. 9 березня ц.р. Ердоган в черговий раз жорстко критикував міжнародні структури, нездатні протидіяти кризам та війнам сучасності. Торкаючись ситуації в Україні, турецький лідер зазначив: «Реакція міжнародних структур, зокрема РБ ООН, обмежується заявами. Це ганебно!».

    Також у березні за посередництва турецької сторони в Антальї і Стамбулі відбулись українсько-російські переговори, під час яких були намічені підходи у межах подальшої деескалації та можливостей мирного врегулювання конфлікту. Сьогодні Президент Туреччини продовжує цілеспрямовану і активну діяльність, направлену на припинення бойових дій, що супроводжуються великими економічними втратами і жертвами серед мирного населення. Ще одним важливим політичним кроком на шляху переговорів стала офіційна заява Ердогана про готовність турецької держави стати гарантом безпеки України. Такі дії отримали високу оцінку з боку Президента України Володимира Зеленського (зокрема тому, що інші країни-партнери, яким пропонувався такий статус, взяли досить тривалий тайм-аут для розгляду української ініціативи).

    Незважаючи на складну ситуацію перших днів війни, українсько-турецьке співробітництво у військово-промисловій сфері не було припинено. Це також зіграло позитивну роль у подальших військових перемогах Збройних сил України. Крім того, на початковому етапі бойових дій саме Туреччина,  незважаючи на тиск Москви, поставила Україні безпілотники, боєприпаси, військову техніку, бронежилети й каски на 59 мільйонів доларів. Наступним важливим кроком стала домовленість між міністрами внутрішніх справ України й Туреччини Денисом Монастирським і Сулейманом Сойлу про можливість відправлення до України турецьких спеціалістів і передачі спеціалізованої техніки для розмінування та відновлювальних робіт.

    Водночас Анкара поки ще не підтримала західні санкції проти РФ, включаючи заходи в турецькі порти океанських супер яхт російських мільярдерів. Турецькою стороною розглядається можливість (як раніше у випадку з Іраном) стати свого роду хабом для обходу міжнародних санкцій росіянами. Це може сприяти поповненню бюджету республіки, особливо в умовах багаторічної фінансово-економічної кризи. Туреччина значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв з Росії й доходів від туризму, тому відкрита для росіян, які рятуються від санкцій, частина з яких до того ж зробила вагомі інвестиції в турецьку нерухомість. Потужні газотранспортні проекти доповнюються будівництвом атомної станції в Аккую, вартістю понад $ 20 млрд, яке веде корпорація «Росатом».  Навіть вимоги з боку США не вплинули на рішення Анкари щодо закупівлі російських систем протиповітряної оборони С-400.  

    Крім вищезгаданого на позицію Туреччини в російсько-українській війні впливають ще декілька важливих чинників. Серед них складні відносини Анкари з Білим домом, які виникли через різні підходи до розв’язання близькосхідних проблем, й насамперед - курдської. Результатами стали фінансово-економічна криза в Туреччині (внаслідок санкцій з боку Вашингтону), й небажання частини турецького політикуму значного послаблення РФ з метою не допустити подальшого зростання впливу США в регіоні. Поряд з цим, одним із наріжних каменів сучасної зовнішньої політики Анкари є прихильність багатовекторності. Відносини Туреччини з іншими світовими акторами націлені на те, щоб доповнювати один одного, а не конкурувати. Така особливість турецької політики простежується у членстві в НАТО, багатоаспектному співробітництві з ЄС, і водночас дружніх відносинах з Китаєм та РФ.

    Проте останнім часом унаслідок військових успіхів України та безпрецедентних санкцій Заходу щодо РФ, зовнішня політика Турецької Республіки починає все більше солідаризуватися з підходами США та ЄС. Збереження такої тенденції безумовно стане додатковим позитивним чинником на шляху до української перемоги.

    Слід також звернути увагу на те, що турецький лідер Р. Т. Ердоган достатньо ефективно використовує нинішню позицію Туреччини для вирішення двох стратегічних завдань. По-перше, для значного поліпшення стану своїх відносин з адміністрацією Дж. Байдена, а також із провідними європейськими лідерами. Турецька делегація на чолі з міністром оборони Х. Акаром 26 квітня 2022 р. взяла участь у ініційованій США зустрічі міністрів оборони різних країн на військово-повітряній базі США в Німеччині «Рамштайн», організованій для надання всебічної військової допомоги Україні. Під час цього засідання представників 43 країн світу відбулась зустріч Х. Акари з міністром оборони України О. Резніковим.

    По-друге, Р. Т. Ердоган враховує необхідність забезпечити для себе сприятливі позиції для участі в наступних президентських виборах. Успішне здійснення ним посередницької місії під час нинішньої російсько-української війни дозволить, на думку його команди, забезпечити собі перемогу на цих виборах.

    Таким чином, підтримка з боку сусідньої Турецької Республіки України у її боротьбі із російською агресією є надто важливою. Вітчизняним державним органам, особливо зовнішньополітичному відомству слід максимально повно використовувати принципові підходи офіційної Анкари щодо підтримки Києва та ситуативні складові у контексті зміцнення співробітництва та партнерства з прицілом на стратегічну перспективу повоєнного поступу України.

    Аулін О.А.,

    кандидат філософських наук,

    старший науковий співробітник

    відділу історії країн Азії та Африки

    Перейти до початку