У монографії комплексно проаналізовано розвиток європейської та євразійської парадигм інтеграції на пострадянському просторі. Показано зміст та спрямованість впливів Росії, ЄС, США, КНР на ці процеси. З’ясовано, що інтеграційний чинник був одним із ключових для трансформації пострадянського простору. У роботі доведено що основною тенденцією цієї трансформації стала цивілізаційна дефрагментація та регіоналізація пострадянського простору, який перестав бути окремою єдністю.
Далекосяжними за наслідками може постати зростаюче розуміння у Білому домі США необхідності суттєвого корегування власного курсу щодо близькосхідного мирного процесу. Проводячи курс на беззастережну підтримку праворадикальних кіл як у самих США, так і безпосередньо в Ізраїлі, нинішня адміністрація президента США Д. Трампа досить далеко зайшла у своїй підтримці підходів прем’єр-міністра Б. Нетаньяху. За оцінками експертів, це, фактично, ставить під загрозу як провідну роль США на Близькому Сході, особливо у контексті…
Поширення коронавируса піддало світ новим випробуванням, посиливши існуючі проблеми і оголивши нові виклики. У ланцюжку світових подій основна увага зосереджена на діях урядів найбільш впливових держав щодо подолання пандемії, масштабних антикризових заходах, що вживаються на національному рівні, прогнозах економістів про глибину і тривалість економічного спаду й загостренні відносин між провідними державами, в першу чергу – між США і Китаєм. Водночас нинішня криза стала імпульсом до пожвавлення давньої дискусії про співвідношення…
11 березня 2020 р. у зв’язку з поширенням у світі коронавірусу «COVID-19» Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила пандемію. У другій половині березня 2020 р. стрімке поширення інфекції країнами світу та Європи продовжилося. Водночас, виключно швидке зростання кількості заражень спостерігалось у США, які 24 березня 2020 р. ВООЗ оголосила новим осередком поширення інфекції. На думку провідних вірусологів пандемія може тривати від трьох до більше десяти місяців, що призведе до глобальних соціально-економічних…
30  травня 2019 року  в  ДУ «Інститут всесвітньої історії НАНУ» відбулась міжнародна  наукова конференція «Консолідуючий потенціал політики пам’яті: загальні закономірності та національні особливості».  Протягом останнього десятиліття  роль  міждисциплінарних досліджень проблем історичної пам’яті, відомих під назвою memory studies,  істотно зросла.  Не в останню чергу це стає основою розуміння  не лише історії тих чи тих країн, але й історії формування їх базових цінностей.  Саме на цю закономірність звернув увагу у своєму вступному…
11 червня 2019 року у Залі засідань Вченої ради Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулась міжнародна конференція молодих учених «Актуальні проблеми історії і філософії у дослідженнях молодих учених». Організаторами заходу виступили Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України та Інститут історії України НАН України. Проведення подібних конференцій, починаючи з 2017 року, вже стало гарною традицією наукових установ Національної академії наук України сприяти…
23 травня 2019 р. у конференц-залі ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбувся Міжнародний науковий круглий стіл «Україна – Індія: видатні постаті української індології (присвячується  пам’яті П. Г. Ріттера)» . Організаторами конференції виступили: Всеукраїнська асоціація індологів; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» та Посольство Республіки Індія в Україні.
26 вересня 2019 року в Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» відбулася наукова конференція, присвячена зовнішньополітичній проблематиці країн пострадянського простору, організована відділом історії нових незалежних держав Інституту. Відкриваючи пленарне засідання конференції, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» А.І.Кудряченко відзначив, що кожна з країн пострадянського простору по-своєму вирішувала нагальні питання національної зовнішньої політики задля забезпечення паритетного рівня відносин з власними міжнародними…
15 листопада 2019 року було проведено Міжнародний круглий стіл, організований Інститутом соціальних досліджень Охара/Університетом Хосей (Токіо, Японія) у співпраці з Державною Установою «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» (Київ, Україна) та Ягелонським університетом (Краків, Польща) за темою: «Культурні та академічні відносини між країнами Східного блоку та Заходом у період «холодної війни».
30 січня 2020 р. у Великій конференц-залі НАН України (Біла зала засідань) відбувся Міжнародний науковий круглий стіл «Індія: погляд  у майбутнє (до 70-річчя Дня Республіки Індія)». Організаторами конференції виступили: Національна академія наук України (Всеукраїнська асоціація індологів; ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України») та Посольство Республіки Індія в Україні.
Сторінка 5 із 31
Перейти до початку