>

Близькосхідне турне Президента США Дж. Байдена: український контекст

    Широкомасштабний візит американського президента на Близький Схід продовжує залишатися в епіцентрі світового аналітичного середовища, яке розглядає його під різними кутами цієї вкрай важливої політичної події. Автором цього аналітичного матеріалу поставлено завдання осмислити наскільки російська агресія проти України вплинула на порядок денний  візиту,  визначила коло питань, які обговорювалися і, врешті-решт, обумовила його підсумки.

    Відомий американський фахівець із Близькосхідних питань А.Д. Міллер, який багато років присвятив дипломатичній службі у зазначеному регіоні, справедливо відзначив, що «бурхливий набіг президента Джо Байдена на Близький Схід відображав не стільки стратегічне переналаштування на неспокійний регіон, а більше став відповіддю  на кризи та скрутне становище, викликані російським вторгненням в Україну, в тому числі й  вирішенням питання як збільшити поставки нафти  та послати сигнал США російським та китайським наступам»[1].

    На нашу думку, найголовнішою проблемою, яка вирішувалася американським президентом під час його турне, були дві взаємопов’язані проблеми – не допустити подальшого сповзання регіону в тенети Москви та Пекіну, відновити американські позиції та довіру до США, а також на основі цього створити необхідні передумови до поступового переходу провідних арабських країн регіону разом з Ізраїлем на бік антипутінської та антитоталітарної коаліції. Саме тому головним гаслом і символом візиту Байдена на Близький Схід стали слова, озвучені ним 16 липня 2022 р. в м. Джидда під час виступу на саміті Ради Співробітництва арабських держав Перської затоки + 3 (Єгипет, Іорданія, Ірак): «Ми не підемо й не залишимо вакуум, який заповнять Китай, Росія чи Іран. І ми розбудовуватимемо активне, принципове американське лідерство».

    Каталізатором, який дозволив американській адміністрації зрозуміти свої серйозні помилки у відносинах з аравійськими монархіями, передусім Саудівською Аравією, стала розпочата Росією війна проти України. Моментом істини для команди американського президента стала відмова Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських  Еміратів  відгукнутися на запити президента США щодо значного збільшення видобутку нафти  для того, щоб зменшити ціни на пальне в світі після введення нафтового ембарго проти Росії. Стало очевидним, що попередня політика «рекаблірації» відносин із Саудівською Аравією, скорочення й подекуди відмова у виконанні своїх союзницьких зобов`язань перед аравійськими монархіями, ігнорування Байденом принца-спадкоємця Королівства Мохаммеда бін Салмана виявила свою помилковість, як і рішення попередніх американських президентів щодо фактичного виходу з Близькосхідного регіону. Реально збільшувалася загроза того, що потенціал Близького Сходу, в першу чергу арабських країн Перської затоки, сприятиме експансіоністським стратегічним завданням путінської Росії, а також Китаю.

    Необхідно було в першу чергу переламати такий розвиток ситуації в регіоні, на що й була націлена поїздка Президента США. Джо Байден відкрито заявив у своїй центральній промові на саміті РСАДПЗ про те, що США намагатимуться підтримувати і зміцнювати співробітництво з тими країнами, які «приєднаються до альянсу держав, заснованого на правилах міжнародного порядку». США бачать аравійські монархії саме у цій міжнародній коаліції. Він підкреслив, що свій перший крок країни-члени Ради Співробітництва арабських держав Перської затоки вже зробили 2 березня 2022 року, коли з Єгиптом та Іорданією засудили на сесії Генеральної Асамблеї ООН російське вторгнення в Україну. Тим самим вони показали, що поділяють основні цінності міжнародного порядку, такі як суверенітет та територіальна цілісність. Прекрасно розуміючи, що для аравійських монархій головну загрозу представляє експансіоністська політика Ірану, Байден провів паралель щодо ситуації на Близькому Сході і діями Росії проти України, назвавши ці дії «брутальною та неспровокованою війною проти сусідньої України». Байден пояснював країнам Близького Сходу та їхнім лідерам, що у сучасному взаємопов’язаному та взаємопереплетеному світі поступки агресору в одній частині світу, як то російській агресії проти Києва, неодмінно матимуть своїм наслідком зростання апетиту агресора, як це відбувається з експансіоністськими планами Тегерану. Тому рішуча підтримка й захист України близькосхідними країнами збільшить їхню власну безпеку.

    Необхідно зазначити, що було б нереально очікувати не тільки від арабів, а й від ізраїльтян, що вони зразу ж покинуть свою політику невтручання в російсько-український конфлікт, та все ж таки озвучені думки американського президента змусили їх дуже повільно визначатися зі своєю позицією. Невипадково у Спільній Заяві  лідерів Сполучених Штатів та Ради Співробітництва арабських держав Перської затоки використано термін «війна в Україні», а у Джидському Комюніке за підсумками перемовин Джо Байдена з королем та принцем-спадкоємцем Саудівської Аравії вміщено окремий розділ «Україна». У ньому зафіксовано дві позиції. Перша,  що обидві сторони розуміють, - чіткі правила є серцем міжнародної безпеки, і наголошують на важливості поваги міжнародного права, територіальної цілісності та національного суверенітету і підтримують принципи, які стали основою резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 р. про засудження російського вторгнення в Україну. Тим самим в офіційному документі Саудівська Аравія  ще раз підкреслила свою підтримку боротьби українського народу проти російської агресії. Друга позиція торкається зобов’язань щодо забезпечення «критичної допомоги українському народу у забезпеченні безперервного експорту збіжжя та пшениці з тим, щоб полегшити глобальну продовольчу кризу, яка загрожує багатьом країнам  Близького Сходу та Африки».

    Доволі успішне перезавантаження американсько-саудівських відносин дозволило зробити серйозні кроки щодо підвищення Королівством обсягів видобутку нафти. Наразі Саудівська Аравія видобуває приблизно 10,5 млн барелів нафти щоденно, а завдяки візиту Дж. Байдена прийнято рішення щодо підвищення рівня видобутку до 13 млн барелів щоденно. Крім того, саудити протягом декількох наступних місяців збільшать обсяги видобутку нафти на 50 %. Американський президент відзначив, що такі кроки саудівської сторони вже позначилися на світовому ринку нафти і особливо на цінах на пальне.

    Під час свого візиту та перемовин з лідерами Ізраїлю та Саудівської Аравії американський президент піднімав питання про надання Україні зазначеними країнами військової допомоги. Як повідомляли ЗМІ, Джо Байден попросив в.о. прем’єр-міністра Ізраїлю Я. Лапіда надати Україні допомогу зброєю. Однак Ізраїль поки уникає такого кроку, хоча прямо засудив російську агресію. Позицію Ізраїлю стосовно передачі Україні зброї пояснив Надзвичайний і Повноважний посол Ізраїлю в Україні М. Бродський у своєму інтерв’ю агентству «Інтерфакс» від 22 липня 2022р. Він заявив, що Ізраїль ухвалив історичне рішення про надання допомоги Україні, проте під час надання військової допомоги змушений виявляти обережність. З першого дня ми ухвалили стратегічне рішення надати максимальну допомогу Україні, яку ми можемо собі дозволити, не перетинаючи червоних ліній та не поставивши під удар наші національні інтереси, не створюючи загрози життю простих ізраїльтян.

    Під час своєї зустрічі з принцем-спадкоємцем Саудівської Аравії Джо Байден поставив питання про те, щоб російська зброя, яку мають Збройні Сили Королівства, не потрапила знов у розпорядження Росії, а Саудівська Аравія, як і інші країни-члени РСАДПЗ, не стали новим арсеналом російської армії і тим самим не допомагали їй здійснювати свою агресію проти України.

    У цілому слід зазначити, що близькосхідне турне американського президента, його перебіг, наслідки і результати наочно підтвердили, що за регіон Близького Сходу почалася запекла боротьба щодо того, який табір обирає як сам регіон, так і кожна його країна. Надто довго і глибоко проникали російські, а останнім часом і китайські, щупальця у ключові сфери багатьох арабських країн й продовжують їх міцно тримати. Доведеться докласти багато зусиль, щоб в арабських країнах істотно змінилася ситуація.

    Має рацію Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії С. Корсунський коли зазначає, що сьогодні умовний «Захід» і умовний «Схід» проводять огляд своїх лав, перевіряють міцність союзницьких договорів та оцінюють баланс сил. Близький Схід, в силу низки обставин, знову ввійшов у коло найважливіших регіонів, за які починається запекла боротьба, і які визначатимуть її остаточний підсумок. Мужня боротьба українського народу проти російської агресії за допомоги антипутінської міжнародної коаліції поступово, але незламно сприяє переходу країн-членів Ради Співробітництва арабських держав Перської затоки на сторону того табору, який стоїть на позиціях міжнародного права та базових принципах світопорядку, хоча, зауважимо, це тільки початок такого переходу.


    Кандидат історичних наук, доцент,
    завідувач відділу історії країн Азії та Африки
    В’ячеслав Олександрович Швед

    [1] Yang M. What Are the Major Takeaways of Joe Biden’s Recent Trip to the Middle East? Carnegie Middle East Center, July 19, 2022. URL: https://carnegie-mec.org/diwan/87527

    Перейти до початку