Сподівання, що чергова зустріч світових лідерів, громадських діячів та власників промислово-фінансових корпорацій полегшить розв’язання глобальних проблем людства, вже стали традиційними. Такі очікування висловлювалися й напередодні 50-ї сесії Всесвітнього економічного форуму, яка відбулася 21-24 січня 2020 р. у Давосі. Політичний клімат на форумі визначали дві важливі події.

16 грудня у Мадриді завершилась Всесвітня конференція ООН з проблем зміни клімату, в якій взяли участь близько 25 тисяч представників 196 країн світу, багатьох міжнародних організацій та Європейського Союзу. Вона стала 25-ю конференцією, що проводиться під егідою Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (СОР 25), 15-ю - в рамках наради сторін Кіотського протоколу (CMP-14) і 2-ю в рамках Паризького Угоди (CMA2).

9-10 грудня цього року вперше з 2016 року відбувся саміт у «нормандському форматі» за участю Президентів України, Франції та Росії В.Зеленського, Е.Макрона і В.Путіна та Канцлера Німеччини А.Меркель. Загалом переговори тривали близько п’яти з половиною годин, включно з перервою на двосторонню зустріч В.Зеленського та В.Путіна, першу з часу обрання в поточному році нового Глави Української держави. Після цього «нормандська четвірка» дала спільну прес-конференцію, на якій розповіла про досягнуті домовленості, головною…

4 грудня 2019 року в Лондоні завершився дводенний саміт лідерів країн НАТО, який був присвячений 70-річчю заснування цієї організації, на якому лідери 29 країн-членів обговорювали питання щодо можливих загроз для Альянсу, плани військового захисту Польщі та країн Балтії у випадку агресії з боку Росії та заходи щодо деяких нових викликів.

7 жовтня президент США Дональд Трамп оголосив намір вивести американські війська з півночі Сирії. Згадана нова ситуація не залишилася поза увагою турецького керівництва і 9 жовтня президент Туреччини Реджеп Таййіп Ердоган віддав наказ про початок турецької антитерористичної військової операції «Джерело миру», ввівши на північний схід Сирії турецькі регулярні війська.

24 - 30 вересня 2019 року у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулось перше засідання 74-ї сесії Генеральної асамблеї. У ньому взяли участь представники 193 країни світу. За задумом Генерального секретаря ООН в цьому році сесія Генеральної асамблеї покликана розпочати декаду активних дій за досягнення прогресу у виконанні цілей сталого розвитку і боротьби зі зміною клімату. На тлі побоювань щодо зростання конкуренції між США і Китаєм за глобальне лідерство та поглиблення…

19-20 серпня 2019 р. відбувся офіційний візит прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу в Україну. Загалом приїзд ізраїльського прем’єра символізував суттєве потепління двосторонніх відносин, позначених низкою розбіжностей і невирішених питань. Попередній візит такого рівня відбувся аж 20 років тому. Політичні оглядачі звертають увагу на те, що візит Б. Нетаньягу переслідував передвиборні цілі й був організований напередодні виборів у парламент Ізраїлю (Кнессет), призначених на 17 вересня. У передвиборчих перегонах очолювана Б. Нетаньягу партія «Лікуд» розраховує…

Вже протяжний період у Великобританії йде боротьба за втілення в життя результатів голосування 2016 р. щодо виходу із Європейського Союзу – «Брексіт». Ця подія мала відбутися 29 березня 2019 р., проте через невдале голосування в Парламенті його довелося перенести на 31 жовтня 2019 року. З огляду на те, що Лондон тричі відхиляв узгоджений з Брюсселем сценарій «Брексіту», 24 травня ц.р. Прем’єр-міністр Тереза ​​Мей оголосила про вихід у відставку з 7…

"Hunger als Waffe Der Holodomor in der Ukraine als Völkermord und europäischer Erinnerungsort". Herausgeber: Prof. Dr. Martin Schulze Wessel, Prof. Dr. Yaroslav Hrytsak. © Leipziger Universitätsverlag 2024 Der Holodomor, die Hungersnot von 1932/33, der allein in der Ukraine etwa vier Millionen Menschen zum Opfer fielen, war das größte Einzelverbrechen der Sowjetunion unter Stalin. Dennoch findet es in der Geschichtsschreibung, speziell in Deutschland, überraschend wenig Beachtung. Der vorliegende Band „Hunger als…

Відносини між США та їх союзником Ізраїлем і Іраном не раз переживали кризові часи.  Передусім це обумовлено ядерною програмою Тегерана та його анти-ізраїльською політикою. 7 серпня 2018 р. США ввели санкції проти Ірану, які були запроваджені після відмови США від підписаної у 2015 р. ядерної угоди між США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією, Німеччиною, ЄС, Китаєм і Іраном щодо фактичної відмови Тегерана від ядерної програми, згідно положень так званого Спільного…