>

Знакова подія грудня-2019: Нормандська зустріч на вищому рівні з мирного врегулювання на Донбасі

9-10 грудня цього року вперше з 2016 року відбувся саміт у «нормандському форматі» за участю Президентів України, Франції та Росії В.Зеленського, Е.Макрона і В.Путіна та Канцлера Німеччини А.Меркель. Загалом переговори тривали близько п’яти з половиною годин, включно з перервою на двосторонню зустріч В.Зеленського та В.Путіна, першу з часу обрання в поточному році нового Глави Української держави. Після цього «нормандська четвірка» дала спільну прес-конференцію, на якій розповіла про досягнуті домовленості, головною з яких стало ухвалене Комюніке за підсумками перемовин.

У документі, насамперед, висловлюється прихильність сторін виконанню досягнутих мінських угод по Донбасу. Наголошується на необхідності повного припинення вогню на лінії зіткнення в зоні збройного протистояння вже до кінця 2019 року та продовження розведення сил у трьох нових пунктах Донбасу із завершенням до кінця березня 2020 року. Запланований також обмін полоненими за формулою «всіх на всіх» до кінця поточного року. Разом з тим, сторони виступили за імплементацію в Конституцію України т.зв. «формули Штанмайера» (названа іменем колишнього глави МЗС ФРН, теперішнього Президента Німеччини, який її запропонував) з мирного врегулювання на Донбасі. Також було висловлено зацікавленість в узгодженні всіх правових аспектів особливого статусу Донбасу з метою забезпечення його функціонування на постійній основі. Крім цього, вирішено розширити мандат Місії ОБСЄ з тим, аби вона могла цілодобово і щоденно відстежувати режим припинення вогню. Серед іншого, сторони висловились й за надання Червоному Хресту та іншим міжнародним організаціям повного доступу до всіх затриманих осіб на Донбасі.

Проте на саміті в Парижі лідери «нормандської четвірки» все ж таки не спромоглися остаточно домовитись про кінцеві шляхи врегулювання збройного конфлікту. Так, Президенти України та РФ висловили протилежні позиції з приводу формату закріплення в Конституції нашої держави особливого статусу для двох невизнаних самопроголошених республік у складі єдиної країни. Окрім того, в підсумковому документі оминається потреба розведення сил конфліктуючих сторін по всій лінії розмежування, без якого неможливе повне припинення вогню.

У ході паризької підсумкової прес-конференції, яка відбувалася далеко за опівніч, лідери України, Франції, Німеччини та Росії підкреслили спільне прагнення до створення стійкої архітектури довіри та безпеки в Європі, з метою створення якої відзначалась важливість врегулювання кризи на Донбасі шляхом повної і всеохоплюючої реалізації режиму припинення вогню, підкріпленого вжиттям задля цього всіх необхідних заходів з підтримки миру.

Домовленість про розведення сил і засобів сторін, що протистоять одна одній, по всій лінії їхнього зіткнення міститься в Мінських угодах. Спроби домогтися стійкого режиму тиші в зоні бойових дій впродовж триваючого збройного протистояння здійснювалися неодноразово з оголошенням безстрокового перемир’я, порушення якого після цього послідовно фіксували спостерігачі ОБСЄ. Отже, одне з ключових безпекових питань на саміті в Парижі віднайшло своє лише часткове вирішення. Учасники зустрічі домовились посприяти Трьохсторонній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України, яка засідає в Мінську, в тому, аби її представники домовились про подальше розведення сил на додаткових ділянках лінії протистояння. Втім, які це будуть ділянки, не уточнювалося.

Ключове політичне питання щодо шляхів надання на постійній основі передбаченого Мінськими угодами особливого статусу для Окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) також не знайшло свого повного вирішення. Зі свого боку, Президент України В.Зеленський наголосив на тому, що українська сторона ніколи не піде на зміну Конституції країни з метою її федералізації: «Ми не допустимо будь-якого впливу на політичне управління Україною. Україна – незалежна держава, яка сама визначає свій політичний шлях».

Разом з тим, українська сторона погодилась до кінця поточного року в черговий раз продовжити на наступний 2020 рік схвалений у 2014 році Закон України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», який повинен набути чинності на постійній основі лише після проведення в ОРДЛО місцевих виборів, якщо ОБСЄ визнає їх вільними і чесними. Водночас, за словами Глави Української держави, українська сторона наполягає на тому, аби спочатку влада України відновила контроль над ділянкою державного кордону з Росією в районі ОРДЛО. В цьому Президента України опосередковано підтримала Канцлер Німеччини А.Меркель, яка висловилась за уточнення Мінських угод, які не є «закам’янілими скрижалями». Проте В.Путін категорично відкинув такий підхід, наполягаючи, що в Мінських угодах йдеться лише про початок відновлення Україною контролю над своїм кордоном, починаючи з наступного дня після проведення голосування на місцевих виборах в ОРДЛО. Причому В.Зеленський окремо підкреслив, що такі вибори можливі тільки за українськими законами і стандартами ОБСЄ.

 Домовлятися про те, як саме слід просуватися подальшим шляхом мирного врегулювання, і надалі доведеться в «нормандському форматі» (цей майданчик передбачає зустрічі не лише керівників чотирьох держав, але також їхніх помічників та глав зовнішньополітичних відомств) та в Тристоронній контактній групі, де представлені ДНР і ЛНР.

Безумовним досягненням зустрічі в Парижі можна вважати спільну згоду, що між українською стороною, з одного боку, та ДНР і ЛНР – з іншого, повинен відбутися т.зв. великий обмін утримуваними особами до кінця поточного року на основі принципу «всіх на всіх».

Як вже зазначалося вище, наступний саміт «нормандської четвірки» В.Зеленський, Е.Макрон, А.Меркель та В.Путін домовились провести через чотири місяці.

 

Олександр Кириченко

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку