З вітальним словом до учасників зібрання звернулись Рікако Шіндо, професор Університету Хосей, заступник директора Інституту соціальних досліджень Охара (Японія) та Вікторія Солошенко, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент. Вони відзначили, що спільний дослідницький проєкт науковців Японії та України виріс з їх особистої дружби, коли вони зустрілися на початку березня 2014 року під час весняної академії,  що проходила в Інституті Гердера в Марбурзі, найбільшому німецькому дослідницькому інституті східноєвропейських досліджень, Як вони зазначали,  звістка про окупацію Кримського півострова Росією, дуже засмутила наукову спільноту. Відтоді минуло понад десять років, і, на жаль, війна все ще триває. Але Україна з багатьма втратами при підтримці демократичних держав в т.ч. і Японії, героїчно протистоїть російському агресору. Відтак спільний досвід наукової роботи професора Рікако Шіндо та доцента Вікторії Солошенко, їх наполегливість та ініціативність сприяли у подальшому започаткуванню та успішній реалізації зазначеного важливого дослідницького проєкту, який увінчався виданням спільної японсько-української колективної монографії.

Вікторія Солошенко зазначила, що презентована монографія є міждисциплінарною працею, написаною колективом авторів – українських та японських науковців – істориків, політологів, економістів, демографів. Хоча Україна та Японія не є сусідніми країнами, але їх пов’язують давні історичні зв’язки. На сучасному етапі нас об’єднують як демократичні цінності, так і трагічні сторінки історії обох країн. Україна та Японія пережили складні, а часом і бурхливі періоди у своїй історії – військові конфлікти із сусідніми країнами, аварії на атомних електростанціях. Науковці наших країн, зокрема Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей та Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», підтримують тісні контакти й на індивідуальному рівні та які переросли у плідну співпрацю й надійну дружбу. Вікторія Солошенко висловила переконання, що спільна колективна монографія стане нашим внеском у справу досягнення миру та поступу демократії і свободи в обох наших країнах та буде сприяти реалізації нових проєктів, досягненню подальших наукових успіхів науковцями обох інститутів.

Рікако Шіндо, зі свого боку, подякувала українським представникам за активну участь у спільній науковій діяльності, зокрема підготовці зазначеної колективної монографії, яка викликала широкий науковий та суспільний резонанс у наших країнах. Спільний дослідницький проєкт двох інститутів розпочався у листопаді 2019 року, і на цій конференції були обговорені історичні питання, пов'язані з культурним та академічним обміном між східним та західним блоками під час холодної війни. Цей перший міжнародний семінар було проведено через онлайн-зв'язок між Токіо та Києвом, а результати були опубліковані у спеціальному випуску журналу Ohara Institute for Social Research Journal у грудні 2021 року. Доповідач зазначала, що після цього організатори планували провести другий міжнародний семінар. Однак, повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року, що змусило перенести конференцію. Важливим стало те, що у відповідь науковці з Інституту соціальних досліджень Охара Університету Хосей відразу підписали та надіслали звернення колегам у Києві на підтримку миру та проти російського вторгнення. Після цього українські колеги з охопленого війною Києва відповіли, що зв'язки між Києвом та Токіо, здається, стали ще міцнішими, що зворушило нас, японських партнерів, до глибини серця. Інститут всесвітньої історії в Києві також опублікував наше звернення до миру на своєму веб-сайті.

Професор Рікако Шіндо відзначила позитивну динаміку розвитку відносин між Україною та Японією, зокрема у сфері науки та освіти, що є потужним фундаментом для подальшого поглиблення співпраці та розвитку партнерських і дружніх відносин між нашими державами та народами. Професор наголосила, що відрадним є і те, що науковці наших інститутів, як і обидві країни – Україна та Японія – мають чимало спільних задумів, планів та розробок на майбутнє.

Директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент Національної академії наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко привітав учасників зібрання із успішним завершенням японсько-українського дослідницького проєкту, свідченням чого є презентована колективна монографія. Він наголосив, що з моменту незаконної анексії Криму Японія стала провідною країною Азії в питаннях підтримки України. Японія стала єдиною країною в регіоні, яка запровадила санкції проти Росії, і послідовно голосувала за всі резолюції ООН, що засуджують російську агресію. Незважаючи на пацифістську Конституцію, Японія надала велику допомогу Україні, її обсяг співмірний з підтримкою, що надається Європейським Союзом. Загалом, допомога, надана Японією Україні з березня 2022 р., перевищила 12 мільярдів доларів. Андрій Кудряченко наголосив, що взаємодія двох країн відбувається на рівні особливого глобального партнерства. Це означає вищий рівень двосторонніх відносин як керівників держав, так і широке залучення бізнесу та різних структур і організацій. Незважаючи на велику географічну відстань між Україною та Японією, наші країни є політично близькими партнерами, відносини яких відображають динаміку та перспективи нинішніх та майбутніх відносин. Відтак стратегічна визначеність Токіо та зацікавленість Києва є фундаментом формування в перспективі формату стратегічного співробітництва. Все це вказує на великі перспективи двосторонньої українсько-японської співпраці не лише на поточному етапі боротьби з агресором, а й у майбутньому.

Попередній директор Інституту соціальних досліджень Охара, професор Акіра Сузукі охарактеризував внесок японських дослідників до спільного японсько-українського видавничого проєкту та висловив сподівання на плідну співпрацю із українськими науковцями у майбутньому. Він також висловив співчуття українській стороні за ті втрати, які Україна несе кожного дня внаслідок неспровокованої російської агресії.

З вітальним словом до наукової спільноти обох країн звернувся радник-посланник з культурних питань Посольства Японії в Україні Денис Гордієнко. Дипломат наголосив на важливості співробітництва між країнами в сфері науки і культури та побажав учасникам презентації успіхів і плідних дискусій.

Завідувач відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент Андрій Бульвінський зазначив, що в нашому Інституті підготовлено до друку другий том енциклопедії «Країни світу і Україна», який присвячений країнам Східної, Південно-Східної Європи та пострадянським країнам. Будуть й інші томи, присвячені країнам Америки, Азії та Африки і, звичайно ж, що ми не оминемо увагою Японію. Він підкреслив, що з великою приємністю дізнався, що така територіально далека від нас країна як Японія має роботи, присвячені історії японсько-українських відносин. Презентована монографія «Японія та Україна: далекі та близькі партнери, історичні передумови, виклики та перспективи», в якій розкриті важливі теми та важливі події у відносинах наших країн і народів кінця ХХ та початку ХХІ ст. надасть ще більше інформації про Україну для японських дослідників, студентів, аспірантів та пересічних громадян і сприятиме зміцненню наших взаємин. Андрій Бульвінський висловив переконання, що інтерес України – посилити нашу підтримку серед інших народів світу. Тому було б добре, щоб історики та інші фахівці наших країн та наукових установ і надалі спільно шукали взаємно цікаві проєкти співпраці.

Учений секретар Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат політичних наук, доцент Олександр Деменко привітав авторів колективної монографії із вагомим науковим здобутком та відзначив, що Японія є одним із ключових партнерів України у протидії російській агресії. І, як відзначається у даній монографії, підтримка України ґрунтується на послідовній позиції провідних політичних сил, громадській думці та позиції ЗМІ. До цього є спонуки, зазначив виступаючий, адже Японія є оплотом демократії та однією із найпотужніших держав в Індо-Тихоокеанському регіоні. Вона послідовно виступає за розширення співпраці з країнами Глобального Півдня. У цьому контексті в обговорюваній праці слушно висвітлені питання історичних зв'язків між Японією та В'єтнамом. Обидві країни зацікавлені поглиблювати своє взаємне стратегічне партнерство, яке продовжує всебічно розвиватися та просуватися на благо народів двох країн.

Старший викладач кафедри військової підготовки Національного університету оборони України Наталя Солошенко, одна із співавторів монографії, відзначила, що Японія є країною, що невпинно бореться за світ без ядерної зброї, усвідомлюючи трагічні наслідки ядерного бомбардування Хіросіми та Нагасакі в заключний період Другої світової війни, у серпні 1945 р. Згодом важким випробуванням для країни стала аварія на АЕС Фукусіма. Саме тому співпраця між Японією та Україною в екологічній та гуманітарній сферах, яка розпочалася ще до здобуття нашою країною незалежності, зокрема у зв'язку з Чорнобильською аварією, займає одне з провідних місць у двосторонній співпраці.

Провідний науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент Олег Цапко зазначив, що публікація спільного українсько-японського монографічного дослідження є, безсумнівно, знаковою подією в інтелектуальному та культурному житті обох країн. Це свідчить про те, що українсько-японські відносини вступають у нову фазу розвитку, яка охоплює ширші сфери співпраці. Фундамент цієї співпраці закладено, перш за все, спільними зовнішньополітичними цінностями обох держав. Оцінюючи змістовну частину монографії, Олег Цапко підкреслив, що вказане видання досить всебічно та ґрунтовно відображає основні етапи зовнішньополітичних відносин між Україною та Японією, які, незважаючи на всі перипетії та значну відстань між обома народами, завжди зберігали свій зв'язок та історичну наступність. Досить важливим є висвітлення взаємовідносин на сучасному етапі, зокрема, у контексті російської агресії проти України. Підняті та проаналізовані проблеми і виклики, з якими зіштовхуються наші країни, закладають відповідну основу для подальшого розвитку та поглиблення українсько-японських відносин у всіх сферах, наближаючи їх до рівня стратегічного партнерства.

Старший науковий співробітник відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент Людмила Хойнацька наголосила, що здобуття Україною незалежності стало важливим кроком у розвитку українсько-японських відносин. Японія визнала суверенітет і територіальну цілісність України, уважно стежила за демократичними змінами, які відбувалися в нашій країні. Міжнародні зв’язки між нашими державами почали набувати нових форм і змісту у науково-технічній та гуманітарній сферах. Країна вранішнього сонця стала найбільшим донором українських екологічних проєктів, зокрема допомогла збудувати сучасне і безпечне укриття над 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Японія потужно сприяє Україні у відновленні та розвитку критично важливої інфраструктури і підтримці соціальної стійкості. Тому особливо цінним є поширення знань про історію японсько-українських відносин не тільки у наукових колах, а й серед пересічних громадян.

Провідний науковий співробітник відділу теорії та методології всесвітньої історії Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор політичних наук, професор Людмила Чекаленко вказала на той факт, що презентована колективна монографія розкриває важливий аспект співпраці Японії та України у боротьбі з ядерними та техногенними катастрофами. Японія знає про біль таких катастроф з часів бомбардувань у 1945 р. Це одна з причин, чому Японія приділила пильну увагу Чорнобильській катастрофі в Україні 1986 р. Також вона відзначила ще й ту важливу проблему, яка розглядається в монографії, – це злочинні дії Росії, спрямовані на знищення української нації. Близько 2,8 мільйона українців було вивезено з окупованих територій до Росії та Білорусі, включаючи тисячі дітей. Цей вчинок засудили міжнародні організації. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі навіть видав ордер на арешт В. Путіна через цей злочин.

Доктор політичних наук Петро Мироненко, який неодноразово у різні часи бував у Японії, поділився не лише добрими спогадами про перебування в країні, але й привернув увагу до значення досвіду Країни вранішнього сонця для розбудови нашої держави та суспільства. Адже нині Японія – це одна з найбільш розвинених країн у світі, яка посідає лідируюче місце за багатьма позиціями, належить до G-7 і приваблива для нашої країни своїми соціально-економічними та науково-технічними здобутками, а також прогресивними практиками ведення бізнесу та діяльності багатьох державних інститутів. Петро Мироненко підкреслив, що і  японці, і українці дуже працьовиті народи, вони однаково цінують і дбають про свої сім’ї та відкриті до співпраці.

У завершальній частині наукового заходу Рікако Шіндо, професор Університету Хосей, заступник директора Інституту соціальних досліджень Охара (Японія); Вікторія Солошенко, заступник директора з наукової роботи Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат історичних наук, доцент; Андрій Кудряченко, директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук, професор подякували всім учасникам зібрання за участь та проведену роботу. Професор Рікако Шіндо особливо наголосила, що Інститут соціальних досліджень Охара надав нам можливість опублікувати це міжнародне спільне дослідження у вигляді книги. Адже в ній були враховані і матеріали проведеної грудневої 2023 року спільної онлайн-конференції, коли відбулася захоплююча та продуктивна дискусія, яка тривала п'ять годин. Тож результати нашого спільного дослідницького проєкту були опубліковані у березні 2025 року видавництвом Hosei University Press у Токіо. І тепер, зазначила професор Рікако Шіндо,  -  всі ми дуже пишаємося тим, що результати наших невпинних зусиль були опубліковані в одній книзі. Виступаючими було також окреслено напрями можливих майбутніх спільних проєктів і визначено ключові теми для подальших досліджень.

Загалом презентація японсько-української монографії «Японія та Україна: далекі та близькі партнери, історичні передумови, виклики та перспективи» засвідчив високий рівень зацікавленості як українських, так і японських дослідників у подальшому розвитку академічної співпраці. Він також став важливим кроком у розширенні двостороннього діалогу та сприяв поглибленню наукового й обміну між Японією та Україною.