Козелець: відгомін козацької слави
Першим пунктом призначення став Козелець – містечко, яке було центром Київського козацького полку і до сьогодні зберігає пам'ятки тієї доби. Науковці з особливим інтересом оглянули будинок полкової канцелярії – одну з небагатьох адміністративних будівель козацького періоду, що збереглися в Україні. Цей двоповерховий кам'яний будинок, зведений у 1756-1765 рр. за замовленням київського полковника Юхима Дарагана та проєктом видатного архітектора Андрія Квасова, вразив дослідників своєю архітектурною витонченістю, що поєднує риси бароко та рококо. Упродовж своєї історії будівля слугувала магістратом, повітовим земством, а в трагічні часи ХХ ст. – катівнею НКВС та гестапо. Сьогодні ж у її стінах розміщується районна бібліотека, що є свідченням перемоги просвіти над темрявою.
Справжньою перлиною Козельця та всієї Лівобережної України є величний Собор Різдва Богородиці. Збудований у 1752–1763 рр. на кошти Наталії Розумовської, матері останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Архітектурний шедевр, створений тандемом майстрів Андрія Квасова та Івана Григоровича-Барського, поєднує українське бароко з елементами європейського рококо. Науковці були глибоко вражені не лише зовнішньою красою собору, але і його внутрішнім оздобленням, зокрема, унікальним 27-метровим різьбленим іконостасом, який, за деякими припущеннями, міг бути створений за ескізами Франческо Растреллі. Двоярусна структура храму з нижньою, «теплою» церквою-усипальницею Наталії Розумовської, викликала жваву дискусію серед істориків щодо тогочасних архітектурних та релігійних традицій. Продовженням подорожі стало відвідання розташованого у мальовничій місцевості Свято-Георгіївського Данівського жіночого монастиря, заснованого у 1654 р. на честь перемоги козацьких військ у визвольній війні. Цей духовний центр упродовж століть мав як періоди розквіту, так і руйнації, сьогодні продовжує активно відновлюватися.
Завершило знайомство з Козельцем відвідання Музею історії ткацтва Чернігівщини. Розміщена в старовинній історичній будівлі експозиція музею справила позитивне враження на співробітників Інституту. Унікальні зразки кролевецьких рушників, килимів та національного одягу розкрили перед істориками ще одну, мистецьку грань багатої культури Чернігово-Сіверщини. Науковці відзначили важливість збереження та популяризації народних ремесел як невід'ємної складової національної історико-культурної спадщини.
Від садиби Дараганів до Парку природи «Беремицьке»
Дорогою до наступної локації колектив Інституту проїжджав повз садибу Дараганів у Покорщині – найдавніший збережений дерев'яний садибний комплекс Лівобережної України. Побіжний огляд унікальної пам'ятки дозволив уявити побут козацької старшини середини XVIII ст.
Друга частина екскурсії пройшла у парку природи «Беремицьке». Ця унікальна територія, де реалізується сучасна концепція ревайлдингу – відновлення дикої природи – вразила своїми масштабами та підходом. Екскурсовод парку ознайомив колектив із господарськими угіддями та філософією цього природоохоронного проєкту. Прогулюючись зеленими маршрутами парку, учасники екскурсії змогли побачити велику кількість різних тварин та загалом результати успішного відновлення природного ландшафту, створеного для напіввільного існування популяцій диких тварин. Для істориків, які звикли працювати з архівними документами та артефактами, це наочно продемонструвало, що дбайливе ставлення до минулого – як історичного, так і природного – здатне творити успішне майбутнє.
Підсумовуючи, слід зазначити, що вдало спланований маршрут, можливість наживо побачити перлини козацького бароко та унікальний проєкт з відновлення природи дозволив по-новому поглянути на історичні ландшафти Чернігівщини та збагатив науковців свіжими ідеями, які, безперечно, знайдуть своє втілення у нових наукових працях.
Колектив Інституту висловлює щиру подяку профспілковій організації і організаторам заходу за змістовну та пам'ятну екскурсію, де професійний інтерес дослідників поєднався з глибокими особистими враженнями.
Людмила Вікторівна Кравчук
