>

Наукові заходи Інституту у ЗМІ. (Білоножко Є. Тоталітаризм в спільному минулому країн Балто-чорноморської регіону. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://polonews.in.ua/spoleczenstwo/90565-90565-/)

11 травня відбулася науково-практична конференція "Подолання наслідків тоталітаризму як шлях формування стабільності у Балто-Чорноморському регіоні"

Організаторами заходу виступили ДУ "Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України", Міністерство інформаційної політики України, ГО "Український центр ісламознавства", ГО "Інститут геополітичного виміру", портал Polonews.

В конференції візяли участь муфтій Духовного управління мусульман України шейх Ахмед Тамім, кандидат юридичних наук, керівник департаменту зовнішніх зв’язків Української Греко-Католицької Церкви митрофорний протоієрей Олекса Пертів, доктор церковно-історичних наук, проректор з наукової роботи Київської православної богословської академії протоієрей Віталій Клос, заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін, Радник Надзвичайного і Повноважного Посла Польщі в Україні Яцек Жур, директор Інституту всесвітньої історії НАН України доктор історичних наук, професор Андрій Кудряченко, віце-директор Центру польсько-російського діалогу та порозуміння доктор Лукаш Адамський, головний редактор порталу «Крим і кримські татари», кандидат політичних наук Гульнара Бекірова, журналістка польського часопису «Polityka» Ягенка Вільчак та інші.

Учасниками міжнародної конференції було обговорено шляхи подолання наслідків спільного історичного минулого країн Балто-чорноморської дуги, що набуває особливої актуальності в контексті загострення безпекової ситуації в регіоні. Розпочавши конференцію Дмитро Золотухін заявив, що в Україні зараз відбувається подолання наслідків тоталітарного минулого через активну модернізацію та розвиток громадянського суспільства. Конкретним механізмом цього процесу є зростання політичної зрілості та відповідальності суспільства, підвищення його ролі в управлінні державою. Також було наголошено на необхідності консолідації зусиль представників країн Балто-чорноморської дуги у боротьбі з російською гібридною агресією, оскільки це є чи не основною перешкодою гармонізації міжнародних відносин та зміцнення системи безпеки регіону. На даний момент Україна акумулювала чи не найбільший досвід в протидії кремлівській пропаганді та готова поділитися ним зі своїми партнерами.

Представники духовенства заявили про повне засудження тоталітаризму у будь яких проявах як в минулому, так і в сучасності, оскільки заперечення цінності особистості протирічить основам всіх авраамічних релігій. Кліриками було наголошено про необхідність вирішувати проблеми регіону виключно мирним шляхом та неприпустимості політизації релігійного фактору, до чого зараз вдаються деякі агресивні країни, керівництво яких готове досягати своїх інтересів військовими методами.

Для України, на думку професора Андрія Кудряченка, на даний момент найактуальнішим питанням є модернізація та демократизація держави та розвиток громадянського суспільства, що є можливим за умови подолання тоталітарного минулого. Ефективні технології та методики боротьби з наслідками тоталітаризму були випрацювані та впроваджені в країнах Балтії та Польщі. Саме це нашій країні необхідно запозичити у своїх партнерів для успішного проведення реформ. Демократична, розвинута Україна є необхідним елементом для формування стабільності в Балто-чорноморському регіоні.

Пан Яцек Жур зазначив, що способом подолання наслідків тоталітаризму в спільному минулому країн Балто-чорноморської дуги є солідаризація відносин між народами регіону. Солідарність повинна діяти на двох рівнях: як фундаментальний принцип суспільних відносин в кожній країні та як основа міжнародних відносин. Солідарність має для поляків особливе символічне значення та може послужити механізмом розширення зони стабільності та безпеки в регіоні.

Польський дипломат проілюстрував політичну солідарність прикладом дій Президента Республіки Польща Леха Качинського, який у 2008 році ініціював в Тбілісі саміт лідерів країн регіону, на в підтримку грузинського народу, що став жертвою військової агресії Кремля, та звернувся до них з такими словами: зараз Грузія стала жертвою, потім Україна, далі країни Балтії і Польща можуть повторити її долю, якщо не проявлять солідарність у вирішенні цієї проблеми.

Гюльнара Бекірова, аналізуючи тоталітарну систему в СРСР, виділила спільні характерні риси більшовицьких злочинів здійснених щодо народів постсоціалістичних країн. Зокрема, такою характерною злочинною практикою сталінського режиму стала примусова депортація кримськотатарського народу. Дослідниця наголосила, що Кремль в різні історичні епохи вдавався до політики терору в Криму, зокрема зараз окупаційна російська влада ігнорує права та свободи жителів півострову систематично проводячи політику репресій на етнічній та релігійній основі.

Доктор Лукаш Адамський зазначив, що необхідною умовою гармонізації міжнародних відносин та розвитку стабільності Балто-чорноморської дуги є утримання політиками та громадськими діячами країн регіону від політизації чутливих питань спільного історичного минулого, що особливо стосується подій пов’язаних зі злочинами тоталітаризму. Складні питання минулого повинні вирішуватися в середовищі кваліфікованих професійних істориків з попереднім узгодженням чітких методологічних та аксіологічних засад спільного наукового дискурсу. Така практика дозволить, зокрема, понизити напруження, пов’язане з історичними питаннями у польсько-українських відносинах та не дозволить маніпулювати цими темами для ведення пропаганди.

Євгеній Білоножко

За матеріалами:

Перейти до початку