«ЗАВОРУШЕННЯ В НЕПАЛІ: ПРИЧИНИ, РЕЗУЛЬТАТИ» - iнформаційно-аналітична довідка

Уряд Непалу, очолюваний прем’єром Кхадга Прасад Шарма Олі (खड्ग प्रसाद शर्मा ओली) (нар. 22 лютого 1952, Іва-Кханігаун, Терхатхум, Непал) – непальським державним та політичним діячем, членом Комуністичної партії Непалу, який раніше працював міністром внутрішніх справ, заступником прем’єр-міністра і міністром закордонних справ Непалу, на початку вересня 2025 р. поінформував про те, що заборонив в країні 26 популярних соціальних мереж та Інтернет ресурсів. Громадяни Непалу втратили зв'язок зі світом. Таке рішення не обговорювалось ані з парламентом, ані з партійними осередками, ані з народом. Ситуація, що склалася, викликала шок серед молоді, яка активно користується соціальними ресурсами для зв’язку із закордоном, де працює понад 7 млн непальських громадян.

Заборону 26 популярних соціальних мереж, серед яких Facebook, Instagram, YouTube та інші, влада пояснила боротьбою з фейками та онлайн-шахрайством та вимагала їхньої реєстрації і оплати податків. Але для мільйонів непальців, особливо школярів, студентів і малого бізнесу, це означало удар по навчанню, роботі та свободі спілкування і пересування. Соціальними мережами активно користується молодь. Це її вихід у світ, світову політику, економіку, культуру. Врешті переважна більшість непальців не мають телевізорів (це дорого), спілкується зі своїми друзями через мережу, а також із родичами, які заробляють за кордоном, щоби прогодувати сім’ї.

Знаковим було те, що антидемократичне урядове рішення з’явилося після візиту прем’єра Непалу Олі до Китаю, де він провів інтенсивні зустрічі і переговори з китайським, російським та іншими лідерами. До слова, російський лідер знову закинув Непалу пропозицію надіслати непальців на український фронт у складі загарбницької російської армії.

Відвідування Піднебесної непальським очільником для зустрічі з учасниками міжнародної організації ШОС можна зрозуміти, оскільки буферність держави, постійна її залежність від суперечливих партнерів і конкурентів – Індії та Китаю, зробила непальську державу глибоко залежною від економіки, політики і в цілому зовнішньополітичних рішень та апетитів своїх сусідів. Непал змушений дружити з обома… Не виключаємо також, що рішення про введення таким чином інформаційних обмежень і цензури пов’язано не з непальською думкою, а з «порадами» великого китайського брата, який вже давно увів подібні обмеження в своїй країні.

8 вересня переважно студенти і шкільна молодь, що скандували «Боротьба з корупцією» і «Свободу ЗМІ!», прийшли до парламенту в столиці Катманду із зверненнями щодо пояснень. Як буває у таких випадках, дехто був не стриманим, в охорону огорожі парламенту полетіло все, що можна було кинути, оскільки бруківки не було, полетіли книжки, зошити, а також кеди і кросівки…У відповідь поліція почала кидати димові шашки на мітингувальників, а також стріляти бойовими набоями(!) Однак, не у повітря, не по ногах, не по асфальту – а цілитись прямо в голови молодих людей. У результаті за першими повідомленнями в столиці було убито 19 осіб (очевидці стверджують про більшу цифру загиблих), сотні поранених (понад 600). Остання інформацію про загиблих подає цифру вбитих і померлих від поранень в голову і груди у 72 особи [1]. Коли впали перші жертви, молодь відступила.

9 вересня у центрі непальської столиці Катманду зібрались вже тисячі протестувальників. Почалися зіткнення з поліцією. Знову кадри зафіксували стрілянину по людям із військової зброї.

Лікарі та медсестри Національного травматологічного центру очікували, що деякі учасники протесту покоління Z прийдуть до них з синцями від кийків і відповідно підготувалися. Однак, стали поступати молоді люди із кульовими пораненням в голову і груди. Стан багатьох був дуже тяжким. «Ми відреагували на мегаземлетрус 2015 р., ми впоралися з пандемією Covid, але ніколи не бачили такої величезної кількості пацієнтів, які прибували одночасно. У нашій лікарні є банк крові, але його було недостатньо для лікування такої величезної кількості пацієнтів».

Більшість лікарів заявили, що хаосу можна було уникнути. Надмірне застосування сили не може бути виправдане за жодних обставин», – сказав лікар Сабін Покхрел. «А уряд, який робить це, не може представляти народ. Як наш уряд міг бути таким жорстоким щодо учнів, які були в шкільній та коледжній формі?» – запитував лікар. «У їхній голові, грудях, животі та інших частинах тіла були застряглі гумові та бойові кулі. Ми не змогли витягнути всі кулі». Одночасно працювали три операційні. «У мене немає слів, щоб описати цю різанину», – сказав старший хірург-ортопед лікарні лікар Діпендра Пандей. «Як і інші лікарі та медсестри, я також не міг їсти чи спати тієї ночі. Я …плакав». Лікарі травматологічного центру повідомили газеті «Post», що поліція застосувала надмірну силу проти протестувальників, чого вони не могли уявити собі в Непалі.

Коли кількість поранених почала зростати, усі лікарі, медсестри, парамедики та інший персонал лікарні долучилися до рятування. Деяких лікарів викликали з сусідньої лікарні Бір. Поранених пацієнтів навіть поклали на матраци, розкладені на підлозі. Зі 163 поранених пацієнтів, доставлених до цього центру, вісім померли від отриманих травм [2].

У коментарях згадано про Міжнародний комітет Червоного Хреста, який ще 1949 р. у Статті 3 Женевських конвенцій забороняє будь-коли та в будь-якому місці «насильство над життям та особистістю, зокрема вбивство будь-якого роду» [3].

Протестувальники підпалили огорожі парламенту, головні офісні будинки в центрі міста: судових установ, поліцейський відділок Боді, кілька популярних готелів, великий сучасний торгівельний маркет-центр Батбатіні, який був забитий імпортованою технікою та іншою продукцією, квартал заможніших мешканців, де проживають також працівники дипломатичних представництв. Як стверджують учасники, всі ці центри були власністю мільйонерів, корупціонерів, які посідають головні посади в уряді та інших владних структурах.

Під час підпалів почалися грабежі – з магазинів тягнули все, що можна підняти – навіть на дитячих возиках. З тюрем випустили ув’язнених – по країні за неповними даними кілька тисяч осіб, тільки в Катманду – понад 600. Спалили будинки трьох судових установ, зокрема і Верховного суду, де знаходяться державні документи. Пожежні машини блокувались, поки все не запалало. Під руїнами торгівельного центру знайшли кілька загиблих. І таке трапилось при тому, що в країні нині сезон дощів, річки і водоканали переповнені водою.

Один аеропорт зруйнували. Центральний аеропорт поліції вдалося відстояти, хоча він був кілька днів закритий з-за загрози терактів. З-за густого диму жоден літак, навіть старі моторні літаки ще китайського виробництва, не могли сісти і злетіти із-за смогу від спалених будинків. Чорний дим охопив столицю: горіла пластмаса.

Інформація про розстріл молодих людей дуже швидко розповсюдилась країною. Запротестували інші великі міста. Рух спротиву охопив весь Непал. На тлі смертельних подій прем’єр-міністр Непалу Кхадга Прасад Шарма Олі пішов у відставку. Однак протест перебував не під контролем і не вщухав.

Привертає увагу те, що все відбувалось за чітко спланованою схемою. 8 вересня перші групи студентів і школярів у шкільній формі з ранцями за спинами демонстрували своє неприйняття рішення уряду про закриття соціальних каналів мережі і прийшли до воріт парламенту. По них стріляли бойовими набоями в голову і серце.

Щонайменше 19 людей загинули після того, як поліція відкрила вогонь по протестах, очолюваних поколінням Z, у Катманду та інших містах у понеділок. Молодь вийшла на вулиці також у Покхара, Бутвал, Бхайрахав, Бхаратпур, Ітахарі та Дамак проти корупції та нещодавньої заборони платформ соціальних мереж. Протести, спочатку зосереджені в районі столиці Нью-Банешвар, загострилися протягом дня, незважаючи на те, що влада запровадила комендантську годину, починаючи з 15:30.

Деякі групи виявились організованими, і 9 вересня чітко розподілились за адресами і підпалювали конкретні будинки і офіси. Аерополіція встигла врятувати кількох вищих осіб на вертольотах. Дружину попереднього прем’єра Непалу Rajyalaxmi Chitrakar протестувальники витягли з будинку, врешті вона потрапила до реанімації. Як склалася доля вже літньої жінки: джерела повідомляють, що вона померла в госпіталі. Інцидент дуже подібний на чиюсь особисту помсту.

Частково пошкодили історичний центр в самій столиці – Durbar square, підпалили чудовий королівський палац – The Narayanhiti Palace Museum, де розташовувався музей. Цю будівлю тільки відновили після сильного землетрусу [4]. Низку історичних пам’ятників від І ст. пошкодили у легендарних буддійських місцинах. Постраждали історичні пам’ятки в м. Покхара, де перебуває під опікою ЮНЕСКО сім архітектурних шедеврів, що входять до списку світових цінностей – дерев'яний храм Кастхамандал (723 р.), що дав назву місту, храми Джаганнатх, Ашок Вінаяк (Мару Ганеш, III ст.) тощо.

Чому такий вандалізм? З якою метою таке зроблено? Королівський палац в Катманду можна було використати для дітей, культури, картинної галереї, палацу культури або дитячої творчості. Гігант супермаркет Батбатіні працевлаштовував тисячі працівників (близько 12 тисяч осіб втратили роботу).

Постраждалий аеропорт забезпечував перельоти як непальцям, так і туристам. Туризм приносить Непалу мільйони доларів і є другою статтею поповнення бюджету країни. Туризм у Непалі становить близько 6,7% ВВП країни. У 2023 р. Непал прийняв 1 014 876 туристів, що визначило йому 147-е місце у світі за їх кількістю. Туристичний сектор Непалу приніс приблизно 548 млн дол. США у 2022/23 рр. Загалом уряд Непалу зібрав 1058,90 мільярда рупій (включаючи перекази) у 2023/24 фінансовому р. І у 2024 р. – на 10 червня 2024 р. туристичний сектор Непалу «заробив» 327,9 мільярда рупій (2,5 мільярда доларів США) доходів. При цьому туризм поза доходом забезпечив 1,19 млн робочих місць (2023 р.). 

Нині армія взяла на себе зобов’язання навести в країні лад. Про це заявив генерал Ашок Радж Сігдел. Він є чинним начальником штабу (COAS) армії Непалу, здійснюючи найвище командування військовими силами під керівництвом президента, який є Верховним головнокомандувачем. Генерал Сігдел керує операціями та безпекою армії у столиці та на національному рівні, роль, яку він нещодавно обійняв на тлі загострення громадських заворушень. Його повноваження обмежуються військовими функціями, а президент і прем’єр-міністр здійснюють найвищу політичну владу. Військові виведені на вулиці, патрулюють людей і  транспорт. Уведено комендантську годину.

Незважаючи на обурення громадськості, уряд Олі замінила пані Хітендра Дево Шак'ю, яка за дві доби ввела до складу уряду трьох осіб. Рамешора Ханала було призначено міністром фінансів; адвокат Ар'ял очолив Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції та парламентських справ; Гісінг став міністром енергетики, хоча попередній прем’єр звільнив його із займаної посади. Прем'єр-міністр повідомила, що обмежить розмір Кабінету Міністрів до 15 членів у ці складні часи [5].

У перший день заворушень, як повідомляли непальські джерела, загинуло 9 осіб, пізніше кількість загиблих збільшилась до 19 осіб. За інформацією від представників лікарень, щонайменше 17 людей померли в різних лікарнях лише в Катманду: 8 людей померли в Національному травматологічному центрі, 3 – у лікарні Еверест, 3 в Цивільній лікарні, 2 в Медичному коледжі Катманду та 1 у навчальній лікарні Трібхуван. Гинули люди і в інших містах. У Сунсарі двоє протестувальників, яких поранили під час демонстрацій в Ітахарі, померли від поранень, в результаті чого загальна кількість жертв по всій країні зросла до 19.

Лікарні по всій країні лікують щонайменше 347 поранених протестувальників. Лікарі кількох лікарень підтвердили, що десятки людей залишаються у критичному стані. Аніл Адхікарі з лікарні Еверест повідомив, що четверо пацієнтів перебувають у важкому стані, тоді як доктор Діпендра Пандей з травматологічного центру підкреслив, що 10 людей перебувають у критичному стані, з кульовими пораненнями голови та грудей [6].

Поліція застосувала також водомети, сльозогінний газ та бойові патрони для розгону натовпу в Банешварі, де демонстранти зібралися біля будівлі Федерального парламенту. Подібні протести поширилися також на великі міста, включаючи Покхару, Біратнагар, Джанакпур, Хетауду та Непалгандж. У Сунсарі один протестувальник був убитий на місці перед адміністрацією міста Ітахарі, а інший, який отримав важкі травми та був госпіталізований до Інституту медичних наук BP Koirala в Дхарані, пізніше помер. У Джапі демонстранти кидали каміння в резиденцію прем'єр-міністра К. П. Шарми Олі в Дамаку. Поліція стріляла у повітря, щоб розігнати натовп. Протестувальники також блокували ділянки шосе Схід-Захід, палаючими шинами.

Національна комісія з прав людини опублікувала заяву, в якій закликала до стриманості як сили безпеки, так і протестувальників. Комісія заявила, що конституція та міжнародне право гарантують право на мирне висловлення незгоди, і назвала ескалацію вандалізму та надмірного застосування сили «жалюгідною» [6].

Сили безпеки продовжують патрулювати головні перехрестя в Катманду та інших містах, оскільки лікарні залишаються перевантаженими через зростання кількості жертв.

Висновки. Події 8-9 вересня 2025 р. у Федеративній демократичній Республіці Непал ще раз нагадують, наскільки є важливими для політиків, зокрема представників влади, вимоги до глибокого аналізу можливих результатів політичних рішень та необхідність врахування ситуації в країні, системи цінностей, соціального стану громадян, переважна кількість яких перебуває у стані бідності.

При цьому владі потрібно навчитися розмовляти з народом, а не боятися його. Частіше «виходити в народ», проводити зустрічі з представниками провідних партій і рухів. Водночас, необхідність спілкування з суспільством допоможе виявити негативні результати урядової політики, сприятиме врахуванню думки суспільства. У кінцевому рахунку, саме така політика сприятиме стабілізації ситуації в країні.

9 вересня о 22.00 в країні було оголошено мобілізацію. Військові, очолювані генералом армії, взяли на себе відповідальність за наведення ладу в Непалі.

Всі політичні сили країни відмовились від причетності до кривавих подій 8 вересня – розстрілу студентів і школярів. Ніхто начебто не знає, хто віддавав подібні накази. Подібна інформацію наштовхує на думку про режисирування подій з-за кордону тими силами, які представляють інтереси світових потуг, що не зацікавлені у сильному Непалі, який намагається реалізовувати власну зовнішню політику. Однак, існує й інше припущення. Влада в Непалі належить двом заможним сім’ям. Начебто прем’єр Олі затримався на своїй посаді, а інша «сім’я» не могла дочекатись, коли він піде у відставку. Такий сценарій не виключений, водночас важко уявити, що влада задля цього вбивала школярів (11-16 років), серед яких могли бути також і її діти.

Події розхитування стабільності непальської держави продумано організовані напередодні широкого туристичного сезону за програмою Непалу «Розвиток Туризму – 2030 р.», де закладені амбітні сценарії отримання доволі значних вливань в економіку і бізнес країни. Це питання є доволі важливим, оскільки Непал за останні кілька місяців утричі перевершив кількісні показники туристичних відвідувань Індії.

Силовим і зовнішньополітичним структурам України необхідно звернути увагу на російську пропозицію Непалу на саміті в Китаї – надсилати військових контрактників на український фронт. Ця схема вже існувала (після візиту С. Лаврова до Непалу рік тому). Після одержання «багажу 200» і спілкування з Президентом України В. Зеленським під тиском народу уряд Непалу заборонив видавати робочі візити в Росію та Білорусь, а до російського агресора звернувся з нотами протесту.

Буферність республіки Непал, зажатої між двома світовими монстрами Китаєм та Індією, країни, що не має виходу до морського простору, диктує політичні «правила гри», вимагає бути уважною до непростих забаганок сусідів. Не виключено, що описані вище події і сценарії було розроблено за участі прокитайських сил в Непалі – маоїстів, які періодично використовували соціальне невдоволення в країні задля просування своїх представників до владних структур, і паралельно для грабування населення (монастирів і віддалених гірських поселень).

Однак постає низка запитань. Хто наказав стріляти бойовими набоями? З якою метою знищувалися історичні архітектурні шедеври? Якщо ми відповімо на питання: Кому це вигідно? То відповіді знайдемо й на інші. 

 

Використані джерела і література:

  1. Prime Minister Karki visits hospitals to meet Gen Z protest victims. https://x.com/kathmandupost/status/1966832499931443661?ref_src=twsrc%5Egoogle%7Ctwcamp%5Eserp%7Ctwgr%5Etweet; Death toll from Nepal's anti-corruption protests raised to 72. 14 hours ago — Authorities in Nepal have raised the death toll from last week's unrest to 72 as search teams recover bodies from government offices. Reuters. https://www.reuters.com › world › asia-pacific › death.
  2. Medics shocked by bullet wounds of gen-Z protesters. https://kathmandupost.com/national/2025/09/16/medics-shocked-by-bullet-wounds-of-gen-z-protesters
  3. Violence to Life - International Humanitarian Law Databases/ Насильство над життям - Бази даних міжнародного гуманітарного права/МКЧХ | Міжнародний комітет Червоного Хреста. https://ihl-databases.icrc.org › custom-ihl › rule89.
  4. The UNESCO World Heritage site since 1979, contains several significant historical monuments, including the Durbar Squares of Kathmandu, Patan, and Bhaktapur, the Swayambhunath and Boudhanath stupas, and the Pashupatinath Temple. https://www.google.com/search?q=Kathmandu+press.+The+results+of+borning+history+monuments+in+9.09&sca_esv=5b71cfa89013eb9f&ei=4qHHaJDTO7OGg8UPyYyi6Ag&ved
  5. Karki inducts Khanal, Ghising and Aryal into interim Cabinet. https://kathmandupost.com/politics/2025/09/15/karki-inducts-khanal-ghising-and-aryal-into-interim-cabinet; https://kathmandupost.com/politics/2025/09/15/karki-inducts-khanal-ghising-and-aryal-into-interim-cabinet
  6. 19 deads in Gen-Z protests across Nepal. https://kathmandupost.com/national/2025/09/08/19-dead-in-gen-z-protests-across-nepal

 

Людмила Чекаленко

доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник

відділу теорії та методології всесвітньої історії

Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку