Міжнародна наукова конференція "Трансформація стратегічної стабільності та проблеми ядерної безпеки на початку ХХІ століття" (10 листопада 2016 р. Прес-реліз)

10 листопада 2016 року в Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної Академії наук України» була проведена міжнародна наукова конференція «Трансформація стратегічної стабільності та проблеми ядерної безпеки на початку ХХІ століття».

У роботі міжнародної наукової конференції взяли участь учені та викладачі наукових та навчальних установ – Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»,  Інституту історії України НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Дипломатичної академії України при МЗС України,  Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Державної установи «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, ПрАТ «Українсько-Польський вищий навчальний заклад «Центрально-Європейський університет», Українського Центру економічних і політичних досліджень  імені Олександра Разумкова, інших наукових установ, представники Генерального штабу Збройних сил України, Апарату РНБО, дипломатичних представництв Республік Польща,  Білорусь, Азербайджан та Гвінея.

У вступній промові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України України» Андрій Іванович Кудряченко привітав усіх учасників конференції, відзначивши актуальність обраної тематики та широке коло учасників – фахівців як з наукових та навчальних закладів, неурядових експертних установ, так і державних органів влади. Директор Інституту наголосив на значущості обміну думок поміж фахівцями з питань міжнародної ядерної безпеки, що представляють вітчизняну наукову школу і державні органи, що безпосередньо відповідальні за практичне втілення теоретичних напрацювань наукової спільноти.

Окрему подяку А.І. Кудряченко висловив представникам дипломатичного корпусу іноземних держав, зокрема, першому секретарю посольства Республіки Білорусь в Україні Герману Пузирному, другому секретарю посольства Польщі в Україні Каролю Язовські та  віце-консулу Генерального Консульства Республіки Гвінея в Україні Діалло Ісса Садіо, які, не зважаючи на складний робочий графік, знайшли час для участі в конференції.

Начальник Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України, генерал-лейтенант Леонід Станіславович Голопатюк у своєму виступі окреслив ті виклики, що зараз є головними для національної та міжнародної безпеки, стан готовності Збройних сил Україні та їх еволюцію у порівнянні з 2014 роком. Він  також наголосив, що Генеральним штабом  розробляються можливі реакції на різні сценарії розвитку конфлікту, навіть – відбиття повномасштабного військового наступу на Україну з боку збройних сил Російської Федерації: «Не секрет, що Генштаб ЗСУ розглядає реальну можливість широкомасштабної агресії Росії проти України і має кілька сценаріїв її відбиття. Ця конференція й думки науковців та фахівців різних галузей дуже важливі для Генштабу».

Державний експерт Апарату Ради Національної  безпеки і оборони України Олександр Володимирович Лясковський у своєму виступі окреслив головні завдання Апарату РНБО, зокрема прогнозування перебігу подій у безпековій сфері. Він також відзначив широку й колоритну палітру представництва учасників конференції, яка дозволить розглянути проблеми стереоскопічно і під різними кутами зору: «Конференція – це ще один крок у напрямі співпраці різних фахівців і зіставлення найрізноманітніших фахових оцінок та напрацювання рекомендацій, що їх можна буде практично втілити при ухваленні державних рішень.»

Головний науковий співробітник науково-дослідного управління воєнної політики та воєнної стратегії Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони імені Івана Черняховського доктор технічних наук, професор, Віктор Павлович Бочарніков наголосив, що «Питання безпеки у світі є фундаментальним для людства. Ситуація в Україні напряму залежить від зміни конфігурації військово-політичних відносин у світі». Доповідач зупинився на характеристиці основних ризиків і загроз світовій безпеці, зазначивши, що після виборів у США світ опинився у так званій «точці біфуркації», де у міжнародної системи з’являються одночасно кілька можливих варіантів розвитку.

Від представників дипломатичного корпусу іноземних держав на пленарному засіданні конференції слово мав другий секретар посольства Польщі в Україні Кароль Язовські, який підкреслив традиційність зв’язків України і Польщі.  Дипломат зазначив у своєму виступі, що для Польщі проблеми ядерної зброї не було, адже від початку країна перебувала в сірій зоні безпеки, а в її забезпеченні чітко і послідовно орієнтувалася на членство в НАТО й ЄС.

Віце-консул Генерального Консульства Гвінейської Республіки в Україні, віце-президент ГО «Африканська рада в Україні» Діалло Ісса Садіо у своїй доповіді сконцентрував увагу на проблемах та перспективах формування системи регіональної безпеки у Субсахарській Африці.

Жвавий інтерес і обговорення викликав виступ  директора військових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, кандидата технічних наук, старшого наукового співробітника Миколи Вікторовича Сунгуровського із доповіддю «Гонка озброєнь та основні виклики національній безпеці України». Основний акцент у доповіді був зроблений на різновидах застосування «гібридних» засобів боротьби у протистоянні РФ проти України та країн Заходу, а також тих стратегічних перевагах, що активно використовуються Росією.  «Віхами реалізації стратегії РФ були: Тузла, Грузія, після чого здійснено зупинку та оцінку власних можливостей. І лише після того – Крим. Слабкі місця України Путін не шукав – він їх цілеспрямовано створював. Його подальші кроки якраз і спрямовані на дестабілізацію сфери ядерної безпеки, для чого застосовується мова ультиматумів на кшталт: «Ми претендуємо на преференції взамін на відмову від хуліганської поведінки... І ці новації ми теж мусимо серйозно враховувати у випрацювані власної стратегії».

Особливо бурхливу дискусію викликав виступ доктора історичних наук, головного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Потєхіна Олександра Володимировича, який дав розширений аналіз нових викликів для міжнародної безпеки, пов’язаних із обранням президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа, який не має досвіду перебування на високих державних посадах. Тому, на думку науковця, новий президент США може керуватися у прийнятті зовнішньополітичних рішень логікою підприємця, себто виходячи суто з логіки комерційної користі для країни: «Дональд Трамп буде торгувати міжнародною безпекою! І в цьому є велика небезпека для світу в цілому і для України зокрема», – наголосив він. У той же час, – доводив доповідач, – можливе покращення в американсько-російських відносинах не триватиме занадто довго, враховуючи прагматизм і ексцентризм нового голову Овального кабінету.

Слід відзначити, результати виборів у США, хоч і не стосувалися безпосередньо тематики конференції, утім, враховуючи їх важливість та неочікуваний результат для багатьох експертів, а також збіг у часі двох подій (виборів та конференції), викликали чи не найбільше запитань з боку учасників заходу.

Також багато запитань пролунало на адресу кандидата фізико-математичних наук, провідного  наукового співробітника Національного інституту стратегічних досліджень Бобра Дмитра Геннадійовича, чия доповідь під назвою «Гібридні» загрози національній безпеці України в ядерній сфері»  окреслила виклики з боку Російської Федерації щодо ядерної безпеки на АЕС України в контексті залежності від постачань ядерного палива російського виробництва. Науковець підкреслив, що на сьогоднішній день лише на трьох атомних енергоблоках в Україні використовують паливо американського виробництва, і пов’язані з його використанням ризики, про які говорять багато українських експертів, є перебільшеними. У своїй доповіді він дав характеристику феномену гібридності через визначення притаманних їй рис – обману й підкупу, пропаганди й корупції: «У такому сенсі гібридність дісталася нам у спадок від СРСР. Україна з перших же кроків незалежності у розв’язанні завдання забезпечення власної безпеки мала вирішити питання унезалежнення від Росії. На цьому шляху здійснювалися такі послідовні кроки: 1) незалежність в питанні ядерного палива; 2) незалежність у питанні енергоносіїв; 3) решта форм незалежності. Однак залежність у постачанні ядерного палива (97% постачаються з РФ) та його утилізації (70% утилізується в РФ) не подолана й досі. Останні заяви російських високопосадовців дають підстави очікувати можливість диверсій (терактів) на українських АЕС. У цій ситуації зростає роль розвідки й контррозвідки та розвитку структур попередження надзвичайних ситуацій.

З цікавою доповіддю щодо проблем ПРО у діалозі РФ з НАТО та перспектив можливої гонки озброєнь у Європі в контексті сучасних викликів для України виступила голова Одеського центру нерозповсюдження ядерної зброї, доцент Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Сіновець Поліна Андріївна, яка змістовно описала ретроспективу розвитку відносин стосунків між Росією та НАТО, а також ті виклики, що стоять сьогодні перед Україною, яка опинилася у центрі конфлікту потужних міжнародних гравців.

Головний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор технічних наук, Васильєв Олександр Аркадійович зробив наголос у своєму виступі на загрозах національній безпеці України, пов’язаних із незадовільним технічним станом ядерної енергетики України, що потребує сьогодні серйозних капіталовкладень з боку держави, аби не повторилася Чорнобильська катастрофа. Проте, на думку українського фахівця, керівництво держави приділяє недостатньо уваги цим загрозам, враховуючи можливі наслідки для ядерної безпеки не лише нашої країни, а й для світової спільноти.

Провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», кандидат філософських наук, доцент Олександр Олександрович Шморгун звернув увагу учасників конференції на цивілізаційні витоки кризи глобальної системи міжнародної безпеки, розглянувши сучасні виклики міжнародній безпеці на макрорівні, та  запропонував власне бачення шляхів її подолання.

Враховуючи той величезний інтерес, який викликало обговорення наукових проблем та сучасних загроз міжнародній ядерній безпеці, багатьма учасниками конференції висловлювалося бажання продовжити проведення наукових заходів з цієї тематики із залученням не лише науковців і експертів, а й політиків і держаних діячів, щоб мати більшу можливість обговорювати ті складні питання й загрози, що стоять перед Україною та всім світом в контексті міжнародної ядерної безпеки й перетворити наукові висновки на державні рішення.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку