>

Знакові події вересня-2018. Генеральна Асамблея ООН: підсумки 73-ої сесії

73-тя сесія Генеральної Асамблеї ООН відкрилась у Нью-Йорку 18 вересня 2018 р. Тиждень загальнополітичної дискусії ГА ООН вважається одним з головних подій світової політики. Щорічно у вересні з’їжджаються лідери країн світу, щоб обговорити найбільш актуальні питання світової політики. Генасамблея ООН має повноваження, зокрема, розглядати загальні принципи співробітництва у справі підтримки міжнародного миру і безпеки, в тому числі в питаннях роззброєння, і робити відповідні рекомендації; обговорювати будь-які питання, що стосуються підтримки міжнародного миру і безпеки, і робити рекомендації щодо таких питань; рекомендувати заходи мирного врегулювання будь-якої ситуації, яка могла б порушити дружні відносини між націями.

Нині до складу ГА ООН входить 193 держави. За 70 років свого існування Генеральна Асамблея значно розширила коло обговорюваних питань і тепер займається проблемами соціального і економічного розвитку, боротьбою з тероризмом, корупцією, незаконним обігом наркотиків і ВІЛ / СНІДом, захистом жінок, біженців та мігрантів, інвалідів, корінних народів і дітей, просуванням основних принципів демократії, боротьбою зі зміною клімату.

Тема цьогорічної сесії Генеральної Асамблеї ООН: «Зробимо ООН ближчою до інтересів усіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих і стійких суспільств». Відкриваючи роботу сесії, Голова 73-ї сесії ГА ООН, Міністр закордонних справ і міграції Еквадору Марія Фернанда Еспіноса Гарсес наголосила на важливості додаткового імпульсу багатосторонньому співробітництву та посилення роботи Генеральної Асамблеї. У числі основних пріоритетів вона виокремила подальшу реформу ООН, запобігання конфліктам, забезпечення прав людини, гендерну рівність та подолання несправедливості у світі. Важливе місце також посідає тематика сприяння економічному розвитку та ухваленню глобальних угод з міграції та біженців.

Традиційно початок сесії супроводжувався зверненням президента США. Цього року лідер США розповідав переважно про успіхи та прогрес його Адміністрації у проведенні внутрішньої політики. Серед іншого Дональд Трамп розкритикував ОПЕК через занадто високі ціни на нафту, анонсував розширення санкцій проти Ірану та наголосив, що енергетична залежність будь-якої держави від одного іноземного постачальника робить її вразливою для вимагань та залякувань. У цьому зв’язку він попередив ФРН, що вона може стати цілком енергетично залежною від РФ. Американський президент Про Україну американський президент у своїй заяві не згадав і також не акцентував увагу на РФ.

Президент України Петро Порошенко виступив на загальних дебатах 26 вересня. Він закликав міжнародну спільноту активніше реагувати на російську агресію, заявив, що Росія зловживає правом вето в Радбезі ООН, тому необхідно зміцнити роль Генеральної Асамблеї ООН, реформувати Раду Безпеки ООН. П. Порошенко заявив також, що після окупації Криму мішенню Кремля є окупація Азовського моря. Президент зазначив, що агресивні дії РФ стали більш активними після побудови мосту між російською територією та окупованим Кримом. Порошенко вкотре заявив, що Україна розраховує на узгодження такого мандату багатонаціональної миротворчої операції під егідою ООН, яка змогла би врегулювати конфлікт на Донбасі, а не заморозити його. Президент наголосив, що навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, все ще залишалася надія, що Організація допоможе у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу. Він закликав країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної асамблеї ООН. Також П. Порошенко нагадав про причетність Росії до збиття у 2014 році літака МН17.

Загалом на адресу російської Федерації лунали жорсткі оцінки з боку лідерів багатьох держав. Президент Литви Даля Грібаускайте у своїй промові на засіданні РБ ООН піддала жорсткій критиці Організацію за її надмірно лояльну позицію щодо агресивних дій РФ і інших диктаторських режимів. Про окупацію Росією територій Грузії – Південної Осетії та Абхазії – йшлося й у виступі прем’єр-міністра Грузії Мамуки Бахтадзе. Він назвав ситуацію, що склалася на окупованих землях, гуманітарною катастрофою і закликав Росію вивести звідти окупаційні війська. Прем'єр Великобританії Тереза Мей під час виступу звинуватила Росію в порушенні низки міжнародних норм і засудила Кремль за вторгнення на території інших держав. Також Тереза Мей особливо підкреслила застосування хімічної зброї владою Росії на території Британії.

Серед виступів слід відзначити й промову 28 вересня Міністра закордонних справ Німеччини Гайко Мааса, в якій він висловився за невідкладне посилення ООН і за реформу її найважливішого органу – Ради Безпеки. Важливим в цьому контексті є те, що з січня 2019 р. Німеччина на два роки стане одним з десяти непостійних членів Ради Безпеки. Схожу позицію зайняв і президент Франції Е. Макрон, який наголосив на тому, що міжнародний порядок вимагає суттєвих трансформацій та оновлення принципів побудови.

Натомість левову частку виступу представника РФ С. Лаврова було присвячено критичним висловам на адресу США і звинуваченню їх у військовій інтервенції та втручанні у внутрішні справи інших країн. Він також озвучив позицію Москви щодо введення на Донбас миротворчого контингенту: РФ погоджується лише в разі, якщо контингент, який С. Лавров назвав «окупаційним», здійснюватиме виключно охорону місії ОБСЄ.

Отож слід визнати, що цьогорічна сесія ГА ОНН вирізнилася більшою консолідованістю європейських країн у питаннях оцінки широкого спектру дій Російської Федерації, що мало б бути для неї чітким сигналом. З іншого боку, це вселяє надію на реформування РБ ООН, що у подальшому уможливило б її роботу, якій в останні роки на перешкоді стає проблема «російського вето».


Микола Фесенко
доктор політичних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку