>

Знакові події серпня-2018. Відновлення американських санкцій проти Ірану.

У ніч на 7 серпня 2018 р. знову набули чинності санкції США проти Ірану, дію яких було призупинено 2015 р. після підписання ядерної угоди. Це сталося рівно за 90 днів після того, як президент США Д. Трамп оголосив 8 травня про рішення вийти зі Спільного всеосяжного плану дій (СВПД), підписаного між США, Росією, Китаєм, Францією, Великою Британією, Німеччиною та Єворсоюзом під час президентства Б. Обами. Відомо, що Д. Трамп вкрай негативно оцінив зазначений документ, вважав його «жахливим»: за час свого президентства жорстка позиція нинішнього хазяїна Білого дому стала однією з головних особливостей його зовнішньополітичного курсу, яку він вперто і наполегливо втілює в життя. Це рішення американського президента стало наступним серйозним кроком на шляху до реалізації зовнішньополітичної стратегії США стосовно Ірану. «Це найбільш гострі з будь-коли накладених санкцій, і в листопаді вони піднімуться на новий рівень. Будь-хто, хто веде бізнес з Іраном, не вестиме його зі США. Я прошу миру у світі, не менше», – так охарактеризував свій крок Д. Трамп.

7 серпня було введено першу хвилю американських санкцій, яка має вплинути на більшість секторів іранської економіки. Зокрема, Ірану забороняється використовувати для розрахунків долари США, попри те, що це основна валюта для міжнародних фінансових транзакцій та купівлі нафти. Також заборонено торгівлю цінними металами, продаж автомобілів іранського виробництва, скасовується дозвіл на імпорт іранських килимів і продуктів, як, приміром, фісташки, а також ліцензії на купівлю Іраном у США та ЄС літаків та їх складових.

З 4 листопада набуде чинності друга хвиля американських санкцій, яка стосуватиметься нафтового та газового секторів і, як очікується, ще більш негативно позначиться на бюджеті країни.

Більшість аналітиків вважає, що відновлення економічних санкцій є невід’ємною частиною нової стратегії США стосовно Ірану, коли Вашингтон, після оновлення весною команди Трампа і прихід до неї таких політиків як М. Помпео та Дж. Болтон, взяв курс на зміну іранського режиму. На нинішньому етапі американсько-іранського протиборства санкції використовуються американською адміністрацією для того, щоб іранське керівництво погодилося на нинішні вимоги, які висувають США, а саме: замість ядерної угоди 2015 р. підготувати та ухвалити принципово нову, яка б включала в себе не лише питання щодо ядерної зброї, а й припинення розгортання в Ірані програми балістичних ракет, виведення Іранських військ із Сирії та ліквідація там воєнної інфраструктури Ірану, припинення допомоги та фінансування таких про іранських сил, як «Хезболла», ХАМАС та інших угрупувань, особливо біля кордонів з Ізраїлем.

Проти зазначеного кроку Вашингтона виступив офіційний Брюссель, ухваливши так званий блокувальний статут, що має захищати європейські підприємства та громадян, які легально ведуть бізнес з Іраном і можуть підпасти під дію американських санкцій. Таке рішення було проголошено буквально того ж дня у спільній заяві Верховного представника ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Ф. Могеріні та міністрів закордонних справ Франції, Німеччини та Великої Британії: Ж. – І. Дріана, Г. Мааса та Дж. Ханта. У документі підкреслюється, що зняття санкцій є важливою частиною ядерної угоди, воно має позитивно вплинути не лише на торгівельні та економічні відносини з Іраном, а й на життя всього іранського народу. Окрім зазначеного блокування пакету ЄС також вирішив надати Ірану допомоги у розмірі 20,77 млн дол. США (18 млн євро). Такий крок було зроблено для того, щоб пом’якшити негативний ефект від санкцій, введених Сполученими Штатами.

Зазначені кроки Євросоюзу були зустрінуті у Вашингтоні з помітним роздратуванням. Під час свого дводенного візиту до Ізраїлю 19-20 серпня радник президента США з питань національної безпеки Д. Болтон назвав ядерну угоду 2015 р. «жалюгідною» і заявив, що Сполучені Штати працюють над тим, щоб умовити європейських союзників використати більше тиску на Іран. А спецпредставник США з Ірану Б. Гук заявив 25 серпня, що своїм рішенням щодо надання допомоги Ірану ЄС надсилає «невірне послання в невірний час» і закликав Євросоюз надати допомогу Вашингтону з тим, аби покінчити з іранською загрозою глобальної стабільності. 23 серпня у Женеві Д. Болтон зустрівся із Секретарем Ради Безпеки РФ М. Патрушевим. Серед головних тем зустрічі була присутність Ірану в Сирії та прагнення США домогтися повернення всіх іранських сил до Ірану.

У контексті посилення тиску на нинішній іранський режим Білий дім планує подальші кроки з посилення антиіранського альянсу в Близькосхідному регіоні. У жовтні планується проведення саміту – США країни-члени РСАДЗ на якому очікується створення Близькосхідного стратегічного альянсу (MESA), спрямованого передусім проти Ірану.

У цілому варто зазначити, що нинішня стратегія Білого дому по відношенню до Ірану не є ретельно проробленою та продуманою і не враховує багатьох можливих негативних наслідків. Наприклад, хто може прийти на заміну нинішньому іранському президентові – Х. Роухані, який є представником помірковано консервативних сил. Чи не стане президентом Ірану якийсь радикал, який дасть фору сумнозвісному Ахмадінежаду? Уже сьогодні останні дії Трампа не лише розділили США і європейські країни, а й надали поштовх формуванню більш тісних зв’язків між Іраном, Росією та Туреччиною. 7 вересня лідери цих трьох країн зустрінуться у Тегерані формально для обговорення ситуації в Сирії. Фактично посилення такого тристороннього союзу може стати могутньою противагою США в регіоні Близького Сходу і здатного багато в чому підірвати плани Вашингтона щодо Ірану.

Зазначені кроки керівництва США проти Ірану, що створили нову воєнно-політичну ситуацію в Близькосхідному регіоні, мають бути ретельно враховані при опрацюванні зовнішньополітичного курсу Української держави на сучасному етапі.

В’ячеслав ШВЕД
кандидат історичних наук, доцент,
завідувач відділу історії країн Азії та Африки
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку