У відповідь на дії НАТО Росія з 1 листопада призупинила діяльність своєї місії при НАТО, а також діяльність військової місії зв'язку та інформаційного бюро НАТО у Москві. Символізм ситуації полягав у припиненні офіційних двосторонніх каналів зв'язку, які після 2014 р. все менш ефективно виконували свої нормативні функції.

Напередодні міністерської наради генеральний секретар НАТО Й.Столтенберг наголосив, що оскільки «обидві сторони зацікавлені у збереженні безпеки», канали військового зв'язку між Росією та НАТО залишаються відкритими. При цьому Й.Столтенберг поклав усю відповідальність за погіршення відносин на Росію.

Заяви Й.Столтенберга засвідчують наміри НАТО продовжувати політику стримування Росії. Альянс готовий відновити діалог з Росією, зокрема, в рамках Ради Росія-НАТО, однак лише «з позиції сили». Однак якщо Москва відмовиться відновити засідання Ради Росія-НАТО, це не повинно сприйматися як критична загроза щодо військової безпеки. Адже «військові лінії комунікації» між Росією та НАТО здійснюються незалежно від механізмів Ради Росія-НАТО. Військові канали комунікацій спрямовані головним чином на обмін інформацією про військову діяльність і недопущення військових інцидентів у зонах військової активності сторін. Тому вважається, що в разі екстреної ситуації контакти між військовим керівництвом Росії та НАТО дозволять не допустити ескалації конфлікту.

На засіданні у Брюсселі міністри оборони НАТО зосередили основну увагу на стані та перспективах відносин між НАТО і Росією, включаючи військове стримування, оцінку російського ракетно-ядерного потенціалу та військово-технічну модернізацію НАТО.

Окрім питань, що безпосередньо стосуються відносин НАТО і Росії, порядок денний засідання включав:

- оцінку уроків військової операції США і НАТО в Афганістані;

- розвиток ядерного і космічного потенціалу альянсу з урахуванням загрози, що походить від російських ядерних ракетних систем;

- «виклики, що походять з Китаю»;

- розширення інвестицій у розвиток нових військових технологій та технологій подвійного призначення;

- створення військового інноваційного фонду НАТО та відпрацювання військового застосування штучного інтелекту.

Напередодні засідання Й.Столтенберг наголосив на тому, що за останні роки Росія значно розширила свій ракетний арсенал і «веде розробку гіперзвукових ракет», які несуть загрозу Євроатлантичному регіону. Тому для забезпечення «надійної оборони та стримування» альянс має дзеркально відповідати на дії Росії.

У рамках засідання міністри провели окрему зустріч у форматі групи ядерного планування НАТО. Її головне питання стосувалося модернізації тактичних ядерних озброєнь з метою забезпечення безпеки, надійності та ефективності ядерного стримування. При цьому, за словами Й.Столтенберга, альянс декларує прихильність до принципів контролю над озброєннями.

Міністри оборони НАТО висловилися на підтримку діалогу між США та Росією щодо угод про контроль над озброєннями, але в перспективі вважають за необхідне створення таких механізмів, які включатимуть Китай та інші ядерні держави.

У рамках наради підписано угоду щодо створення інноваційного фонду обсягом бл. €1 млрд для розробки військових технологій та технологій подвійного призначення, включаючи системи штучного інтелекту. Мета фонду – зберегти та посилити технологічні переваги НАТО з урахуванням того, що «майбутні війни вестимуться не стільки кулями та бомбами, скільки байтами та великими обсягами інформації». Країни НАТО мають намір активізувати створення мережі технологічних центрів DIANA («Прискорювач оборонних інновацій для Північної Атлантики»), які займатимуться пошуком військового застосування цивільних технологій, що розробляються в країнах альянсу. Розробка нових технологій має забезпечити НАТО перевагу над авторитарними режимами, які «ведуть гонку за володіння технологіями штучного інтелекту та автономними бойовими системами». Обидві інноваційні структури мають повноцінно запрацювати до саміту альянсу в Мадриді в червні 2022 р. Прийнято також першу стратегію НАТО щодо розвитку штучного інтелекту, яка має встановити «нормативи щодо використання штучного інтелекту відповідно до міжнародного права».

Рада НАТО затвердила стратегічний план реалізації «Концепції оборони та стримування в Євроатлантиці», заснований на «всеосяжному плані оборони території НАТО». План передбачає зміцнення оборони на «східному фланзі», розширення патрулювання повітряного простору над Балтикою та акваторією Чорного моря, підвищення мобільності збройних сил. Останнє передбачає готовність до «будь-якого одночасного нападу в Балтійському та Чорноморському регіонах», у тому числі з потенційним застосуванням ядерних озброєнь, кібернетичних засобів та космічних систем.

Узгоджено пакет відповідних політичних і військових заходів, який включає збільшення потенціалу протиповітряної, протиракетної оборони і звичайних озброєнь, включаючи винищувачі п'ятого покоління F-35, підвищення ефективності навчань і розвідки, а також готовності до ядерного стримування. За оцінкою Й.Столтенберга, у разі потреби НАТО вивчає можливості для швидкого перекидання підкріплень до Чорноморського регіону. Стратегічна важливість Чорноморського регіону для НАТО обумовлена членством трьох прибережних держав (Туреччини, Румунії та Болгарії) і присутністю двох важливих партнерів – Грузії та України.

Підсумки засідання міністрів оборони свідчать про те, що основні цілі НАТО полягають у стримуванні Росії, яка все частіше характеризується як стратегічний супротивник. Розворот США у бік Індо-Тихоокеанського регіону та Східної Азії компенсується активізацією європейської стратегії НАТО та більш тісною співпрацею між НАТО та ЄС.

Звинувачуючи Росію у припиненні дії Договору про ліквідацію ракет меншої та середньої дальності, країни НАТО мають намір продовжувати розгортання систем ППО/ПРО проти Росії. Проте, незважаючи на риторику «холодної війни», питання про відновлення прямого діалогу між НАТО і Росією формально залишається відкритим. Керівництво НАТО висуває пропозицію відновити засідання Ради Росія-НАТО. У відповідь Москва стверджує, що не зацікавлена ​​в «імітації відносин» і наполягає на обговоренні серйозних проблем, що стосуються військової та політичної безпеки. Однак насправді обидві сторони, схоже, лише віддаляються від узгодження порядку денного переговорів щодо ключових проблем європейської безпеки.

С.В.Толстов, зав. відділу трансатлантичних досліджень