Дводенний міжнародний саміт з питань клімату, що пройшов 21-22 квітня, відкрився у Всесвітній день Землі. Це є доволі символічно, адже сьогодні наша планета зіштовхнулась з небаченим до цього часу викликом – зміною клімату, протистояти якому можна лише за умови згуртованості і глобальної солідарності людства. Через пандемію Covid-19 саміт, в якому взяло участь 40 керівників держав і глав урядів, відбувся в онлайн режимі.
«Світ на краю прірви. Середня глобальна температура вже на 1,2 градуси Цельсію перевищила доіндустріальний рівень. Подальше зростання цього показника може обернутися катастрофою для людства. До глобальної коаліції по досягненню нульового рівня шкідливих викидів повинна приєднатися кожна країна світу, кожне місто, кожна компанія», – з такими словами звернувся до лідерів країн голова ООН Антоніу Гутерреш.
Саміт відкрив президент США Джо Байден, який заявив, що Сполучені Штати зобов’язуються скоротити більш ніж наполовину викиди парникових газів до 2030 р., а до 2050 р. – вийти на нульовий рівень викидів, що свідчить про прагнення країни стати лідером у боротьбі з глобальним потеплінням. І хоча поки адміністрація президента не представила конкретний план того, як саме США збираються досягти цих цілей, його появу можна очікувати найближчим часом.
Європейський Союз, позицію якого озвучила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, заявив про амбітну мету – стати першим в світі кліматично нейтральним континентом. Прикметно, що у день відкриття саміту держави-члени ЄС досягли попередньої згоди щодо європейського закону про клімат у формі нового Регламенту. ЄС підтвердив своє зобов’язання досягти кліматичної нейтральності до 2050 р. та встановив проміжну мету зменшення викидів парникових газів як мінімум на 55% до 2030 р. порівняно з рівнем 1990 р.
Канада також підвищила свої кліматичні цілі. Так, прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо заявив, що нова ціль країни – до 2030 р. зменшити кількість шкідливих викидів на 40%-45% у порівнянні з 2005 р. Китайський лідер Сі Цзіньпін, пообіцяв, що КНР почне скорочувати споживання вугілля з 2026 р. з метою досягти вуглецевої нейтральності швидше від усіх розвинених країн, а президент Бразилії Жаїр Болсонару оголосив про свою найбільш амбіційну екологічну мету на сьогоднішній день, заявивши, що країна досягне нейтралітету щодо викидів до 2050 р., на 10 років раніше, ніж попередня мета.
Франція, Німеччина та інші європейські країни також підтвердили своє прагнення рухатися до «вуглецевої нейтральності» – стану, коли обсяги емісій вуглекислого газу не перевищують його обсягів, що поглинаються лісами і океанами.
Цю міжнародну зустріч можна назвати самітом амбітних обіцянок, але питання, чи всі вони будуть виконані, залишається відкритим. Вже наступного дня після неї президент Бразилії схвалив скорочення екологічного бюджету країни на 2021 р. на 24% у порівнянні з рівнем попереднього року. Отже, фінансування екологічних заходів, зокрема у боротьбі з глобальною зміною клімату, не лише залишається на порядку денному, але й набуває ще більшої актуальності з огляду на заяви лідерів саміту. Беручи до уваги масштаб завдань, стає зрозуміло, що без зміцнення і поглиблення міжнародного співробітництва у кліматичних питаннях реальних результатів досягти неможливо.
Одним з найбільш яскравих прикладів, які підтверджують цю тезу, є міжнародна співпраця з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що сталася 35 років тому, 26 квітня 1986 р. Вона показала не лише наскільки великою може бути людська самопожертва, а й якою результативною буває міжнародна взаємодія спочатку з тогочасним Радянським Союзом, а потім і пострадянськими країнами у подоланні проблем, що загрожують безпеці усього людства. Саме завдяки допомозі світової спільноти Україна отримала значну гуманітарну і технічну допомогу, яку надавали Європейська Комісія в рамках програми TACIS, Програма Розвитку ООН, ЮНЕСКО, МАГАТЕ, Червоний Хрест та багато інших міжнародних установ, окремі держави – США, Канада, Великобританія, Японія, Німеччина, Франція, Іспанія, Куба тощо. Саме за підтримки міжнародних партнерів в Україні було побудовано об’єкт «Укриття», загальна вартість якого оцінюється в € 1,5 млрд. З них € 1,41 млрд – міжнародна допомога, а € 105,9 млн – внесок України.
Річниця аварії на Чорнобильській АЕС у черговий раз нагадала, що у світі вже напрацьовані ефективні механізми міжнародного співробітництва з попередження екологічних катастроф планетарного масштабу й розширення їх використання, поряд з виконанням державами своїх зобов’язань і розширенням глобальної солідарності, є запорукою успішного розв’язання кліматичної проблеми.
Перга Тетяна Юріївна,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»