Дана праця є продовженням авторського аналізу історичних «вишукувань» Путіна, в основі яких – теза про Україну як про «частину російської цивілізації».Автор показує, що завданню відновлення війною «історичної справедливості» і недопущення подальшої «повзучої експансії» Заходу на російські інтереси у РФ підпорядкована суспільна мобілізація усіх верств населення, «уточнюються» канони державної історичної памʼяті, переглядаються рішення з реабілітації радянських громадян, посилюються контроль і репресії проти нелояльних росіян, протидія «недружнім» країнам.У роботі проводені паралелі між політикою сучасної Росії і довоєнної Німеччини з окресленого кола питань.У ній також йдеться про тих, кого Путін наслідує в інтерпретації історії – Івана IV Грозного і Сталіна.Автор звертає увагу на те, як Путін вдається до шантажу ядерною зброєю. За авторськими оцінками, нинішню ситуацію можна співставляти з передднем Другої світової війни, коли Європа намагалась умиротворити агресора, тоді як сьогодні «московський фактор» відчутно впливає на політику Заходу щодо України.