>

Міжнародна наукова конференція «Ціннісний вимір розвитку цивілізацій і глобалізація» (м. Київ 18 жовтня 2018 р.). Прес-реліз

18 жовтня 2018 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України» була проведена традиційна Міжнародна наукова конференція, Тема цього року: «Ціннісний вимір розвитку цивілізацій і глобалізація».

Відкрив засідання директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної академії наук України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І. Кудряченко. У вступному слові він наголосив на актуальності дослідження ціннісного виміру розвитку цивілізацій за умов глобалізації з її змінами, викликами та загрозами, важливості збереження загальнолюдських цінностей. Професор А.І. Кудряченко наголосив на необхідності дослідження теоретичних, політико-правових та світоглядних засад демократії, зазначив, що європейські демократичні цінності значною мірою впливають на становлення й розвиток держави та громадянського суспільства у країнах Західної та Східної Європи, зокрема – України. Директор наголосив на важливості таких проблем, винесених на порядок денний, як історичний розвиток цивілізацій: ціннісний вимір; глобалізація та трансформація системи цінностей: тенденції, проблеми, виклики; глобальні, регіональні й локальні цивілізації та їх цінності: теоретичний і практичний виміри; ціннісний дискурс: варіативність концепцій, та побажав плідної роботи всім учасникам конференції.

У конференції взяли участь українські дипломати, науковці Інституту всесвітньої історії НАН України, Інституту історії України НАН України, апарату Президії НАН України, Інституту соціології НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Державної установи «Інститут економіки і прогнозування НАН України»,  «Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва» НАН України, НДІ праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України та НАН України, а також  викладачі та науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного педагогічного університету імені  М.П. Драгоманова, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київського національного університету культури і мистецтв, Київського міжнародного університету, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка.

Особливо варто відзначити участь у заході зарубіжних гостей – представників Інституту іноземної філології Університету Яна Кохановського (Польща), Інституту журналістики Білоруського державного університету (Білорусь) та Університету Міколаса Ромеріса (Литва).

Член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, А.І. Кудряченко виступив із доповіддю «Європейські демократичні цінності в епоху глобалізації». Доповідач наголосив, з одного боку, на самодостатності демократичних цінностей, а з іншого – на необхідності їх нового ствердження за умов глобалізації. Директор Інституту висвітлив роль європейських демократичних цінностей у подоланні кризових явищ, проаналізував їх значення для соціально-економічного розвитку не тільки європейських країн, а й решти країн світу, приділивши особливу увагу проблемі демократичних цінностей в Україні.

А.І. Кудряченко висвітлив проблему суперечливості процесів глобалізації та регіоналізації.

Сьогодні, за умов глобалізації, перевірку на міцність проходять не лише успіхи тієї чи тієї спільноти у сфері виробництва, технологій, комунікацій, але й усталені культурно-історичні принципи, інституційні засади  демократії, її цінності. Це заслуговує на особливу увагу в контексті стрімкого піднесення нових держав і регіонів світу, які роблять серйозний виклик США та об’єднаній Європі, їх принципам життєдіяльності. За таких умов постають актуальними європейські цінності у якості засад державотворення та перспектив подальшого сходження. Отже, сьогодні важливо аналізувати європейські демократичні цінності в контексті глобальних викликів. Перевірку часом проходять самі демократичні принципи, форми організації влади та системи правління, режими тощо.

Підсумовуючи розгляд проблематики, пов’язаної зі збереженням демократичних цінностей в країнах Європи за умов глобалізації, А.І. Кудряченко наголосив, що для всіх цих держав характерні спільні риси, які визначально впливали на формування і розвиток суспільства та політичної системи: наявність демократичної конституції і відповідне законодавче унормування системи правління; демократичний спосіб формування і здійснення влади – законодавчої, виконавчої та судової; розвинуте і структуроване громадянське суспільство, яке взаємодіє з владою і з яким влада змушена рахуватися; належна дієва партійна система і наявна політична опозиція; рівність партій владних і опозиційних, високопосадовців і пересічних громадян перед законом. Усі ці складові є важливими чинниками загальної політичної атмосфери й одночасно якісною характеристикою функціонування держави, її інститутів. З іншого боку, все це постає необхідними факторами, що забезпечують демократичну систему правління та унеможливлюють переростання недемократичних проявів у впливові тенденції.

Доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень М.А. Ожеван виступив з доповіддю «Ціннісно-цивілізаційна геополітика та наративи великодержавності», в якій зазначив, що геополітичні наративи віддавна стали неодмінним атрибутом інформаційно-ідеологічних битв сучасності й по суті прийшли на зміну традиційним ідеологемам (лібералізму, комунізму тощо). Як зазначив доповідач, геополітика у точному розумінні цього терміну вказує на зв’язок між географією («просторовою наукою») та політикою, хоча при цьому йшлося не про пасивну просторовість, а про більш-менш цілеспрямовану діяльність суб’єкта міжнародних відносин у напрямі контролю над певним «простором» задля досягнення своїх життєво важливих інтересів. Згодом з’являється англо-американська версія геополітичного дуалізму, яка оперує ціннісно-цивілізаційним наративом протистояння двох стихій, – «таласократія vs. телурократія», – «водної», «рідинно-плинної» й «сухопутної», – «твердої» й «постійної» (Альфрен Мехен, Гельфорд Макіндер). Відтак відбувається протиставлення торговельних цивілізацій «моря» (Афіни, Карфаген, Венеція, Голландія, Британія, США) та сухопутних військово-авторитарних цивілізацій «суші» (Спарта, Рим, Візантія, Німеччина, Росія, Китай).

М.А. Ожеван зазначив, що в інших наративних дискурсах йдеться про біполярне геополітичне протистояння «демократія» vs. «ідеєкратія»; «свобода» vs. «тоталітаризм»; «руський світ» vs. «англосаксонський світ». Приналежність певної держави до однієї з цих «великих альтернатив» проголошується її прибічниками ознакою її «великодержавного» статусу, тоді як неспроможність держави вибрати одну з цих альтернатив – ознакою меншовартості, неповноцінності.   

З доповіддю «Цінності мусульманської цивілізації і глобалізація» виступила доктор історичних наук, професор, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т.В. Орлова, яка звернула увагу на існування декількох моделей глобалізації – західної, російської (радянської), китайської та ісламської, приділивши аналізу останньої основну увагу. В доповіді розкрито основні відмінності ісламської цивілізації від цивілізацій західних, проаналізовано зміни, що відбулися в ній під впливом глобалізації, наголошено на необхідності повернення до традиційних цінностей (такими цінностями на сьогодні є іслам, знання та ісламське братство).

Привернула увагу присутніх і доповідь доктора політичних наук, професора, завідувача відділу глобальних і цивілізаційних процесів Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.В. Зернецької «Щастя як інтегративна цивілізаційна цінність», в якій вона, здійснила компаративний аналіз рівня щастя Північноєвропейської цивілізації (Фінляндія, Данія, Норвегія, Швеція) та Латиноамериканської цивілізації, спираючись на данні рейтингу щастя, опублікованому  у World Happiness Report -2018 (Світовій доповіді про щастя-2018), що здійснюється під егідою ООН після проголошеної на її пленарному засіданні 02.04.2012 р. доповіді «Щастя і благополуччя: визначення нової економічної парадигми». Доповідач довела, що країни, які належать до різних цивілізацій, можуть стояти поруч у списку серед 15 найщасливіших країн світу. Вона відзначила, що щастя, яке дійсно є суб’єктивним досвідом і цінністю, може бути об’єктивно виміряно, оцінено, корельовано з відомими нині функціями мозку та порівняно з характеристиками індивідуума та суспільства. О.В. Зернецька наголосила на тому, що щастя стає інтегративною цивілізаційною цінністю, всесвітньою потребою. Доповідач проаналізувала введення у життя багатьох країн європейської цивілізації (Фінляндія, Данія, Швеція, Норвегія, Німеччина) нового культурного феномену під назвою “hugge” (вимовляється як «хіге»). Оксфордський словник додав це слово у свій тезаурус у червні 2017 р., і воно означає високоякісні соціальні взаємодії. У означених високо індивідуалізованих країнах люди відчули потребу у щирих взаєминах, товариськості, щедрості. Вона зробила висновки, що такі речі як: довіра в суспільстві, розумове і психічне здоров’я, якість управління державою та додержання законів мають чи не найбільше значення для розвитку суспільства. Підвищення доходів може підняти рівень щастя, особливо у бідних суспільствах. Але заохочення до співробітництва і відчуття товариських відносин, особливо у багатих суспільствах, можуть зробити значно більше.

З доповіддю «Доступ до публічної інформації як ціннісний орієнтир старої Європи» виступила д.політ.н., професор кафедри політичних технологій ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» І.Д. Дудко. В колі уваги доповідачки – проблема отримання громадськістю країн Європи (на прикладі Великої Британії) публічної інформації, зокрема, щодо статків високопосадовців як ознаки демократичного розвитку (демократичних цінностей) суспільства, орієнтованих на підтримку прав і свобод громадян, спроможності суспільства контролювати урядові кола та вимагати від них звітності щодо своєї доброчесності у сфері державної діяльності. Було зазначено, що право на отримання публічної інформації входить в Конституції багатьох країн Європи і, попри певні обмежувальні закони та практичні перешкоди (пов’язані з небажанням урядовців подекуди надавати інформацію щодо своєї діяльності), воно може бути реалізоване – на прикладі реальних фактів – з урахуванням ефективно діючої правової системи, незалежності суддів та ЗМІ від політичних і урядових кіл, традицій моральної поведінки урядовців тощо. Доповідачка звернула увагу на значні недоліки (в аспекті проблем доповіді) політичної системи України, визначила важливу роль громадянського суспільства щодо ствердження правових, політичних, моральних принципів взаємовідносин громадян і високопосадовців, які б могли наблизити українське суспільство до здобутків і традицій функціонування західних демократій.

Доктор історичних наук, професор, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту І.А. Хижняк у доповіді «Аксіологія пост-правди і пост-порядку в глобальному середовщі та у прoсторі пострадянського підсистемного регіону «omnes et singulos»» наголосив на новому розумінні сучасного глобального і регіонального розвитку й зазначив необхідність нового напряму досліджень, для чого вводить у науковий обіг дефініції «пост-правда» та «пост-порядок». На думку І.А. Хижняка, однією з важливих проблем сьогодення є проблема інтерпретації, коли вся політика зводиться до розмов, до різного трактування якоїсь події, коли виникає парадокс існування сучасної істини. Особлива увага приділена визначенню політології як науки та її напрямів.

Як зазначив доповідач, системно-історичний підхід дає змогу запропонувати положення – гіпотези про аксіологічну диференційованість і поляризованість як глобального, так і регіонального культурного простору, а також про очевидну присутність нерівномірності їх розподілу у різних типах цінностей.

Представлені також пропозиції для можливого запровадження нового напряму дослідження ціннісних орієнтирів в режимах пост-правди і пост-порядку: сформована типологія нових категорій цінностей на основі інноваційної, альтернативної методології, що була запропонована на Мюнхенській міжнародній конференції 2017 року.

В доповіді доктора політичних наук, головного наукового співробітника Інституту Р.Н. Жангожі «Деформация традиционных европейских ценностей в условиях усиления миграционных потоков» зазначено, що, говорячи про аксіологічні процеси як про мінливу систему цінностей, ми, найчастіше, упускаємо субстанціональну категорію «прогрес». Це упущення не дає змоги повною мірою розглядати цілісну епістемологію процесу розвитку цивілізації. Аналізуючи історико-еволюційний розвиток людської цивілізації, можна відзначити,  що кожне просування прогресу завдає відчутної шкоди екології, – зазначив  доповідач.

Кандидат політичних наук, докторантка Львівського національного університету імені Івана Франка О.З. Ярошко в своїй доповіді «Феномен цінності: закономірності й особливості» розглянула закономірності й особливості феномену цінності на основі професійного, комбінованого (професійного і мовного) та мовного підходів із застосуванням методів аналізу і синтезу, порівняння, індивідуальної «мозкової атаки», випадкового вибору, світлофора, психорадара, монеток і ствердних відповідей.

На конференції також були представлені доповіді кандидата історичних наук, доцента, завідувача відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» С.В. Толстова «Мультицивілізаційна складова багатополярної міжнародної системи XXI ст.», кандидата історичних наук, доцента, завідувача відділу історії нових незалежних держав Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» А.Г. Бульвінського «Цивілізаційні перспективи Східної Європи», кандидата філософських наук, доцента, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.О. Шморгуна «Ціннісно-світоглядні засади альтернативних моделей стадіально-цивілізаційного розвитку», кандидата економічних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» С.С. Фоміна «Пострадянський простір як поле боротьби різних інтеграційних проектів», кандидата історичних наук, доцента, провідного наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.М. Цапка «Основні тенденції розвитку країн Центральної Азії в контексті сучасних глобальних процесів» та інші.

У дискусії взяли участь провідні спеціалісти (теоретики і практики) з питань історії, політики та економіки, цивілізаційних цінностей (55 чол.). Серед них відомі вчені – історики, політологи, філософи, економісти, культурологи, а також докторанти та аспіранти наукових установ НАН України, ВНЗ України та зарубіжних країн, представники дипломатичного корпусу України. Завдяки ємній тематиці конференції на ній було розглянуто різні аспекти глобалізації, а європейські демократичні цінності проаналізовано в історичному, культурному, геополітичному, геоекономічному, інформаційно-комунікаційному, прогностичному та екологічному  аспектах. У результаті заслуханих доповідей учасників конференції та жвавої дискусії сформувалися нові підходи до досліджуваної проблеми, виявлені сильні та слабкі місця та напрями подальших наукових досліджень.

 

Зернецька О.В.,

д. політ. н., професор, завідувач відділу глобальних і цивілізаційних процесів,

головний науковий співробітник Державної установи

«Інститут всесвітньої історії НАН України»

 

Вітер І.І.,

к. е. н., старший науковий співробітник, доцент,

провідний науковий співробітник Державної установи

«Інститут всесвітньої історії НАН України»

Галерея зображень

Переглянути вбудовану фотогалерею в Інтернеті за адресою:
https://ivinas.gov.ua/publikatsiji-l/mizhnarodna-na6778338726789-2.html#sigProId04d2fd92a1
Перейти до початку