Менше з тим, у 2015 році – за рік після відкритої окупації Росією Криму та розпалювання нею псевдогромадянської війни на сході України – Німеччина підписала угоду про будівництво підводного газопроводу "Північний потік-2".

Введення в експлуатацію другого газопроводу через Балтійське море ще більше знизило б економічну взаємозалежність Росії та України. Путін отримав би ще більшу свободу дій у Східній Європі, ніж раніше. Німеччина стала б ще більш залежною від Росії, ніж зараз.

Більш рішучі дії ЄС після початку агресії Росії проти України у 2014 році могли б запобігти найгіршому.

Східноєвропейські члени ЄС та НАТО, такі як Польща та країни Балтії, неодноразово висловлювали занепокоєння щодо власної безпеки. Вони вже на початку попередили, що російському правителю Владіміру Путіну не можна довіряти і що до нього потрібно ставитися більш реалістично.

Проте підхід ЄС до все більш авторитарного та агресивного уряду Росії залишився практично незмінним.

Навіть кілька безжальних нападів Москви на колишніх агентів і критиків режиму, деякі навіть у ЄС, і війна, що триває на сході України зі зростанням жертв, не призвели до принципової зміни напряму.

Тепер, коли за останні тижні загинули ще тисячі людей, коли раніше жваві українські міста зруйновані ракетними, артилерійськими та повітряними ударами, а саме існування України як незалежної держави поставлено на карту, провал колишньої європейської та особливо німецької політики щодо Росії надто очевидний.

Через три дні після початку війни, 27 лютого 2022 року, канцлер Олаф Шольц оголосив про радикальну зміну політики свого уряду щодо Росії. Він розповів про "безпрецедентний" пакет заходів, включаючи відключення російських банків від SWIFT та постачання Україні летальної оборонної зброї.

У зв'язку з ВІЙСЬКОВИМ ПОЛОЖЕННЯМ повний розпродаж! Кеди ECCO –...

Епоха імперій у Вашому браузері - безкоштовно!

Ми ЗАКРИВАЕМО СКЛАД! Чоловічі зимові ECCO за...

У зв'язку з ВІЙСЬКОВИМ ПОЛОЖЕННЯМ повний розпродаж! Кеди ECCO –...

Таке переосмислення можна було лише вітати. Однак у наступні дні з'ясувалося, що відключення російських банків від SWIFT буде лише частковим.

Німеччина та інші країни ЄС продовжують у великих обсягах закуповувати російські енергоносії. Як і раніше, величезні доходи Росії від експорту співфінансують дедалі більш терористичний режим Путіна та загарбницьку війну з масовими вбивствами в Україні.

Зараз російська армія вдається до підходів, які вона використовувала під час другої чеченської війни у ​​1999–2009 роках та під час втручання у громадянську війну в Сирії з 2015 року: бомбардування житлових районів та цивільної інфраструктури, включаючи лікарні, школи та цвинтарі. Порушуються угоди про гуманітарні коридори. Цивільні особи, які намагаються врятуватися втечею, гинуть від куль, а прицільний мінометний та ракетний обстріл вбиває людей у ​​громадських місцях та будинках.

Крім того, є абсолютно нові ризики.

Величезна кількість біженців з України до ЄС після лише трьох тижнів інтенсивної війни є безпрецедентною. Українські атомні електростанції та навколишня інфраструктура стали зонами бойових дій та об'єктами окупації. У найгіршому випадку пов'язаний із війною інцидент на одній із електростанцій може мати наслідки, що перевершать аварію на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Український народ мужньо захищає себе та свою країну. Цей героїчний опір зірвав початковий план російського вторгнення, збільшивши його вартість і тривалість набагато вище, ніж спочатку розраховував Кремль.

Але Україна не має часу чекати, поки західні санкції, ухвалені досі, почнуть призводити до політичних наслідків.

Наполягаючи на продовженні масштабного імпорту російської нафти та газу, уряд Німеччини дозволяє Росії продовжувати отримувати величезні прибутки від експорту енергоносіїв. Тим самим вона продовжує війну та протидіє ефекту західних санкцій, які вже прийняті та самі по собі вражають.

Поведінка Берліна також продовжує суперечити "історичній відповідальності", яку Німеччина публічно взяла на себе стосовно країн колишнього Радянського Союзу після того, як зруйнувала Білорусь та Україну під час Другої світової війни.

Трагічна та невизначена доля України сама по собі має бути достатньою причиною для більш інтенсивної участі Німеччини та ЄС. Але й в інтересах усієї Європи – не допустити, щоб Путін досягнув успіху у своєму імперському реваншизмі.

Торгівля та загальне процвітання можуть розвиватися лише у стабільній та мирній атмосфері. Успіх Путіна в Україні може призвести до подальшої агресії проти інших сусідніх країн, таких як Молдова та Грузія, і ще більше дестабілізувати європейський континент.

Дійсно нова "східна політика" (Остполітик) Німеччини та Європи має бути спрямована на активну допомогу Україні у виживанні сьогодні, замість того, щоб просто вживати заходів, які можуть дати ефект лише за кілька тижнів або навіть місяців.

У зв'язку з КАРАНТИНОМ повний розпродаж! Постільна білизна -...

У зв'язку з ВІЙСЬКОВИМ ПОЛОЖЕННЯМ повний розпродаж! Columbia за...

У зв'язку з КАРАНТИНОМ повний розпродаж! Кеди ECCO –...

Епоха імперій у Вашому браузері - безкоштовно!

Недалекоглядний егоїзм Німеччини у спільних зусиллях європейських країн протистояти агресії Путіна має закінчитися. Зараз необхідно використовувати всі доступні засоби, щоби підвищити ціну цієї війни для Російської Федерації, включаючи:

- санкції проти всіх російських банків та повне виключення Росії з платіжної системи SWIFT;

- припинення закупівель усієї нафти, природного газу та іншої сировини з Росії;

- ізоляцію Росії, а також повну заборону на в'їзд членів уряду та пов'язаних з урядом еліт до країн-членів ЄС;

- конфіскацію коштів та майна російських олігархів та компаній, близьких до держави;

- виключення Росії з усіх міжнародних громадських та спортивних заходів;

- підтримку економіки, держави та оборони України;

- постачання не лише легких, а й важких оборонних, а також окремих наступальних озброєнь, таких як зенітні установки, винищувачі, бойові кораблі, військові транспортні засоби тощо.

У світлі відкритого вторгнення Росії у мирну країну і постійного збільшення кількості воєнних злочинів, а також ймовірності аналогічної російської агресії проти інших країн, уряд Німеччини має більш рішуче, ніж досі, взяти до уваги, що Путін не є звичайним переговірником.

Мирне співіснування з режимом Путіна може бути засноване лише на поєднанні дипломатії з демонстрацією економічної, політичної та військової сили.

Необхідно вжити всіх можливих заходів, за винятком прямої військової конфронтації з Росією, щоб покарати, стримати і врешті-решт покласти край російській агресії проти України.

Запроваджені санкції не мають бути скасовані доти, доки Росія повністю не виведе свої війська з території України.

 

Лист опублікований на сайтах берлінської газети Der Tagesspiegel та гамбурзького видання Zeit Online

https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/03/21/7136330/