Варто пояснити, що після громадянської війни в Лівії 2011 року, що завершилася поваленням диктатора Муаммара Каддафі, в цій країні панує двовладдя. Захід країни контролює уряд національної єдності, підтримуваний ООН і визнаний міжнародною спільнотою, а схід, де розташований парламент, контролюється «Лівійською національною армією», що отримує підтримку від Єгипту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Росії.
У відповідь на дії Хафтара прем’єр-міністр Лівії Фаїз аль-Сарадж оголосив про контрнаступ на захист столиці, пообіцявши повернути всі території, захоплені силами, лояльними до лідера самопроголошеної «Лівійської національної армії», повідомляє Aljazeera. За словами полковника Мохамеда Гнуну, ця операція отримала назву «Вулкан гніву» та має на меті «очистити всі лівійські міста від агресора та нелегітимних сил».
ЗМІ повідомляють, що за ці дні війська Хафтара взяли під контроль райони Бін-Гашир, Ваді ер-Рабі та Сук аль-Хаміс, міста Гар’ян, Сурман, колишній міжнародний аеропорт Триполі. Крім того, вони завдали ударів по півдню Триполі. За даними уряду, внаслідок військових зіткнень поряд зі столицею загинула 21 людина, 27 — зазнали поранень. У ООН заявили, що через зіткнення було переміщено 2 800 осіб, передає Reuters.
РЕАКЦІЯ СВІТУ
Генсек ООН Антоніу Гуттерреш під час розгортання цих подій саме перебував у Лівії, куди прибув для участі в конференції. Він відвідав Триполі, а потім міста Тобрук і Бенгазі, щоб спробувати уникнути військової конфронтації. «Я залишаю Лівію з важким серцем та глибокою стурбованістю. Я досі сподіваюсь, що можна уникнути кривавої конфронтації й навколо Триполі. ООН віддана сприянню політичному рішенню і, хоч що б сталося, ООН віддана підтримці лівійського народу», — написав Гуттерреш у Twitter.
Держсекретар США Майк Помпео наголосив, що Вашингтон «глибоко стурбований бойовими діями поблизу Триполі. «Ми ясно дали зрозуміти, що виступаємо проти військового наступу сил Халіфа Хафтара та закликаємо до негайного припинення цих військових операцій проти лівійської столиці», — йдеться в його заяві. За його словами, ця однобічна військова операція щодо Триполі ставить під загрозу мирних жителів та підриває перспективи кращого майбутнього для лівійців. «Військового розв’язання конфлікту в Лівії не існує, — сказав він і додав: — Політичне рішення — це єдиний спосіб об’єднати країну та забезпечити план безпеки, стабільності та процвітання для всіх лівійців». Крім того, Африканське командування збройних сил США оголосило, що тимчасово виводить із Лівії військовий континент «у відповідь на безпекові умови».
Міністри закордонних справ країн Великої сімки — Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США — закликали «всі залучені сторони негайно припинити всю військову активність і переміщення в бік Триполі, що перешкоджає перспективам політичного процесу під егідою ООН, ставлячи під загрозу цивільних осіб і продовжуючи страждання лівійського народу».
На засіданні Радбезу ООН 7 квітня щодо ситуації в Лівії Росія заблокувала заяву, що мала закликати сили, лояльні до Халіфи Хафтара, зупинити наступ на Триполі. Як повідомляє AFP, Москва наполягала на тому, щоб у заяві містився заклик до всіх лівійських сил припинити бойові дії, однак проти цих змін виступили вже США. В російському МЗС також повідомили, що провели телефонну розмову з Хафтаром. Тим часом міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав НАТО причиною подій у Лівії. «Ми виступаємо за те, щоб не було спроб у односторонньому порядку призначати винних. Причина лівійської кризи в тому, що натівці зробили з цією країною 2011 року. Саме відтоді вона перетворилася на зруйновану державу (давайте називати речі своїми іменами) і в «чорну діру», через яку на південь йдуть терористи, незаконна контрабанда зброї, а на північ — потоки нелегальних мігрантів», цитує його слова Euronews.
РЕАКЦІЯ ЗМІ
«Наступ загрожує втягнути Лівію в повномасштабну громадянську війну й покласти початок найбільш значущій ескалації насилля з часу повалення в 2011 році диктатора Муаммара Каддафі народним повстанцям за підтримки авіаударів НАТО», — йдеться в статті The Washington Post.
«Громадянська війна в Лівії загрожує зірвати поставки нафти та газу, спричинити більшу міграцію в Європу, і дозволити ісламістським бойовикам скористатися хаосом», — йдеться в матеріалі The Guardian.
Bloomberg пише, що криза не позначиться на експорті нафти миттєво. Адже великі нафтові родовища та експортні термінали розташовані далеко від місць зіткнення, «але як показує історія, бойові дії будь-де в Лівії можуть призвести до різких коливань у виробництві».
«Критики зауважуть, що Хафтар хоче стати диктатором у стилі Каддафі, а його наступ на Триполі розглядається як спроба змінити факти на місцях перед національною конференцією з примирення, що відбудеться пізніше цього місяця і спонсорується ООН», пише The Telegraph.
«РОСІЯ ЧЕРЕЗ ЄГИПЕТ ВТРУЧАЄТЬСЯ В СПРАВИ ЛІВІЇ»
«День» звернувся до експерта з проханням прокоментувати ситуацію в Лівії та пояснити з чим насправді пов’язаний наступ Хафтара.
Сергій ГУЦАЛО, в.о. провідного наукового співробітника відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії НАН України:
— Ситуація в Лівії турбувала Єгипет і країни, які імпортують лівійську нафту, серед них Франція та частково Італія. Але річ у тім, що Єгипет не хоче мати в себе під боком країну, яка орієнтувалася б на західні держави, хоча останнім часом ми бачимо при новому президенті певне загравання з західними країнами. А насправді Єгипет хоче мати Лівію дещо під політичним контролем, тому що це велика територія, багата нафтою, і країна, яка може конкурувати в плані видобутку нафти з Єгиптом.
Крім того, слід зазначити, що Єгипет якраз підтримує фельдмаршала Хафтара, який фактично конкурує з єгипетським впливом у Лівії, тому що він — безпосередній лівійський воєначальник і прагне влади.
Також не останню роль у цьому питанні відіграє Росія, тому що вона традиційно має хороші відносини з Єгиптом, попри епоху Анвара Садата. Єгипет у цьому плані взаємодіє з Росією, тому що вона також зацікавлена в контролі над лівійськими нафтовими багатствами. Єгипту вигідним є також ідеологічний провал «третьої світової теорії», з якою виступав попередній лідер Лівії Муаммар Каддафі. Звичайно, такого жорсткого режиму, який був у Лівії, не хоче ніхто, але за деякими повідомленнями, росіяни співпрацюють із Хафтаром і навіть постачають йому зброю, тому що Захід не робить цього, він переймається урядом у Триполі. А історично Лівія ділилася на три території: Киренаїка, Триполітанія і Феццан. Триполітанія — зі столицею Триполі, Киренаїка — зі столицею Бенгазі та Феццан розташований на півдні.
Так що не відомо, як точно розгоратимуться події, тому що Росія через Єгипет втручається в справи Лівії. За деякими західними повідомленнями, при Хафтарі працює група російських військових. Крім того, згідно з повідомленнями західних інтернет-джерел, Єгипет досяг домовленості щодо побудови в найближчій перспективі ядерного реактора на середземноморському узбережжі Єгипту. А цей реактор міститься в районі траси, яка сполучає Єгипет з Лівією, тому Єгипет зацікавлений у тому, щоб повністю контролювати свої території племен бедуїнів, військових груп, і це означає, що треба допомагати тим лівійським силам, що на сході, на кордоні з Єгиптом.
— Було повідомлення, що американські військові покидають країну. Чому?
— Так, це абсолютна правда. Тому що після того, як було вбито Муаммара Каддафі, так звані повстанці в межах Арабської війни в 2012 році вбили американського посла в Лівії. Тому американці практично евакуювались, й американської присутності в Лівії немає.
Крім того, було рішення НАТО щодо бомбардування лівійської території під час війни та боротьби з Каддафі, і в рамках цього було укладено угоду про авіаспівробітництво між Великою Британією і Францією, а американці туди прямо не втручалися після вбивства посла.
— Що, на вашу думку, може допомогти заспокоїти ситуацію в країні?
— Важко сказати, тому що не відомо, як поводитиметься в цій ситуації Захід, особливо Франція. Ми знаємо, що спливали дані про фінансування Францією виборчої кампанії Каддафі. Не відомо, як ця країна відреагує на це. Тим паче, це не секрет, що за Хафтаром стоять росіяни та єгиптяни, а у Франції з Єгиптом завжди були хороші стосунки.
