30 грудня 2024 року в конференц-залі Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася презентація монографії кандидата політичних наук, старшого наукового співробітника відділу трансатлантичних досліджень, наукового співробітника-викладача університету Жана Мулена Ліон 3 (Франція). Оксани Мітрофанової «France-Ukraine. Une histoire des relations diplomatiques et militaires - 1991-2023.  (Франція-Україна. Історія дипломатичних і військових відносин - 1991-2023). Париж. 2024. Fondation Maison des Sciences de l’Homme.  361 p.». Книга вийшла французькою мовою у Парижі і привернула увагу дипломатів, представників наукової спільноти та експертного середовища до історії сучасних двосторонніх відносин між Францією та Україною.

Серед присутніх на заході були співробітники Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», а також запрошені почесні гості – представники Посольства Франції в Україні, експерти-міжнародники, журналісти та колишні дипломати: радник-посланник, заступник голови місії Посольства Франції в Україні Себастьєн Сюрен; головний редактор журналу «Бінтел» Олег Махно; кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник культури України, член Українського національного комітету Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (англ. International Council of Monuments and Sites), член Науково-методичної ради, Експертної комісії Міністерства культури і стратегічних комунікацій України Олена Титова; аналітик-перекладач незалежного аналітичного центру «Борисфен Інтел» Сергій Польовик; доктор політичних наук, професор, директор Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця, перший Посол України в Туреччині,  Надзвичайний і Повноважний Посол України Ігор Турянський та ін.

Iз вступним словом виступив директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Андрій Кудряченко, який привітав поважних гостей і присутніх. Відомий учений-германіст зазначив, що на сучасному етапі деякі співробітники Інституту вимушено залишили країну і працюють дистанційно за кордоном, проте жоден із них не втратив зв’язок з Інститутом. Андрій Іванович Кудряченко підкреслив, що специфіка сприйняття українців у різних країнах суттєво відрізняється, і важливим завданням для науковців Установи, які в силу повномасштабного вторгнення, перебувають за кордоном, є вивчення цього контексту, особливо ставлення до війни, до українців та підтримки України. А.І. Кудряченко відзначив, що пані Оксана Мітрофанова, яка з початку повномасштабної війни Росії проти України проживає і працює у Франції, має багаторічний досвід дослідження цієї країни, вільно володіє мовою та неодноразово проходила стажування у Франції. «Ця книга є результатом двадцятирічної праці авторки. Вона охоплює період від здобуття Україною незалежності до сьогодення, враховуючи контекст російсько-українського протистояння. З глибоким розумінням сучасних подій Оксана Олександрівна детально аналізує дипломатичну та військову співпрацю між Україною та Францією», – підкреслив Андрій Іванович. Директор Інституту подякував дипломатам Посольства Франції в Україні, колишнім послам України  та іншим почесним гостям заходу, наголосивши на їхньому вагомому внеску в становлення та зміцнення української державності.

Дослідниця висловила вдячність за інтерес до проблематики французько-українських відносин. Під час презентації вона представила різні аспекти цієї теми, організувавши свій виступ, розкривши низку тематичних блоків. Авторка докладно розповіла про джерела, залучені для написання монографії, та зазначила про труднощі, які виникали під час дослідження. Оксана Мітрофанова відзначила, що питання сучасних двосторонніх відносин між Україною та Францією майже не розглядалось у французькій історіографії.

У тематичному блоці, присвяченому дипломатичним відносинам, авторка акцентувала увагу на стереотипах, які існували серед французьких дипломатів в 1990-х роках і ускладнювали об’єктивне сприйняття України. Зокрема, пані Мітрофанова процитувала колишнього посла Франції в Україні Філіпа де Сюремена, який зазначав, що для частини французьких політиків незалежність України видавалася «випадковістю історії». Українська дослідниця відмітила, що зміна поколінь у Франції стала чинником переосмислення цих уявлень. Сучасна французька молодь сприймає Україну як самостійну державу та важливу частину геополітичної реальності.

Дослідниця підкреслила роль Франції у підписанні Будапештського меморандуму. Вона зауважила, що президент Франції Франсуа Міттеран застерігав президента України Леоніда Кучму щодо потенційних ризиків цього документа. Авторка також звернула увагу на важливий, але маловідомий документ – окрему декларацію від Франції до меморандуму. На думку Оксани Олександрівни, цей документ надає українському уряду право звертатися до президента Франції з будь-якими запитами, за винятком військової інтервенції. Вона також зауважила, що потенціал цього інструменту залишається недооціненим українськими дипломатами.

Ще одним тематичним блоком, який виділила Оксана Мітрофанова, є парламентське співробітництво між Верховною Радою України та Національною Асамблеєю й Сенатом Франції. Вона зауважила, що цей напрям демонструє низьку ефективність. На думку французької сторони, однією з проблем було те, що Україна не змогла чітко визначити своїх очікувань від цієї співпраці й не ініціювала конкретних проєктів.

У тематичному блоці, присвяченому війні Росії проти України, авторка виокремила помилкові оцінки провідних французьких аналітиків щодо ймовірності російської агресії та обороноздатності України напередодні повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Дослідниця здійснила класифікацію та аналіз шести основних французьких підходів до інтерпретації російсько-українського протистояння, запропонувавши також власне бачення тактики президента Франції Еммануеля Макрона.

Наприкінці виступу Оксана Олександрівна зосередила увагу на військовій допомозі Франції Україні під час повномасштабної війни, детально проаналізувавши конкретні приклади постачання озброєння та проблеми, які супроводжували цей процес.

Загалом наукова робота «France-Ukraine: Une histoire des relations diplomatiques et militaires, 1991–2023. Paris. Éditions de la Maison des sciences de l’homme, 2024. 360 p.» Оксани Мітрофанової викликала значну зацікавленість серед присутніх на презентації. Після виступу авторки, за участі представників Інституту – заступника директора ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» з наукової роботи, кандидата історичних наук, доцента Вікторії Солошенко, завідувача відділу трансатлантичних досліджень, кандидата історичних наук, доцента Сергія Толстова, головного наукового співробітника відділу теорії та методології всесвітньої історії, доктора історичних наук, професора Сергія Стельмаха та запрошених гостей відбулася предметна дискусія, під час якої було обговорено ключові тези, представлені в монографії, а також актуальні питання та перспективи розвитку сучасних французько-українських відносин. Серед найвагоміших тем дискусії можна виділити наступні: вплив російського чинника на взаємини між Францією та Україною, еволюція ставлення французького суспільства до України за останні 30 років, причини відсутності у Франції історичних досліджень про сучасні французько-українські відносини, питання українських біженців у Франції, здатність французької армії реагувати на сучасні виклики міжнародної ситуації, а також роль Франції у просуванні ідеї європейської стратегічної автономії. Ці питання дослідниця  висвітлювала на міжнародних наукових конференціях у Києві та Парижі, взяла участь у прямих ефірах на французькому телебаченні, зробила низку публікацій у пресі.