У роботі конференції взяли участь президент Українського центру діалогу та комунікацій, президент Українсько-Арабської Ділової Ради шейх Абу Алруб Емад Мустафа; завідувач відділу нових глобальних викликів Національного інституту стратегічних досліджень О.А. Борділовська; експерт з питань Східної Азії, магістр зовнішньої політики, асоційований старший аналітик Центру «Нова Європа» Н.О. Бутирська; а також науковці й фахівці Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського національного лінгвістичного університету.

У вітальному слові від імені Дирекції Інституту, кандидат політичних наук, учений секретар Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.Ф. Деменко наголосив, що науковці Інституту активно розробляють низку важливих напрямів, пов’язаних з аналізом глибинних змін у зовнішній політиці азійських країн у контексті реакції на російську агресію проти України. У фокусі досліджень – вивчення тенденцій та специфіки зовнішньополітичних орієнтирів країн Близького Сходу, зокрема держав Перської затоки, Туреччини, Індії, Китаю, а також Південно-Східної та Східної Азії. Учений секретар Інституту висловив сподівання, що результати обговорення на нинішній конференції сприятимуть подальшому опрацюванню завдань, які стоять перед українською дипломатією в азійському регіоні.

У вступному слові кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» В.О. Швед наголосив, що метою конференції є осмислення змін у зовнішній політиці азійських країн, спричинених російською агресією проти України. Він зазначив, що ця трагічна подія істотно вплинула на глобальний геополітичний і геостратегічний ландшафт, а також скоригувала зовнішньополітичні пріоритети держав Азії. Слід також відзначити, що з 30 травня по 1 червня 2025 року в Сінгапурі відбувся важливий щорічний саміт «Діалог Шангрі-Ла», тематика якого значною мірою перегукується з питаннями, що обговорювалися на конференції. Передусім ідеться про головні виклики і загрози для системи колективної безпеки в Азії в умовах загострення протистояння між Китаєм і США, реакції на агресію Росії проти України, а також потреби ефективного стримування ревізіоністських держав, які прагнуть зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах.

Президент Українського центру діалогу та комунікації, президент Українсько-Арабської Ділової Ради шейх Е. Абу Алруб присвятив свою доповідь аналізу еволюції позицій арабських країн щодо війни Росії проти України у 2022–2025 роках. Як релігійний і громадський діяч, він детально охарактеризував особливості та тенденції розвитку зовнішньополітичного курсу провідних арабських держав у контексті їхньої реакції на російське вторгнення. Зокрема, країни Перської затоки виступили з узгодженим засудженням агресії, одночасно підтвердивши підтримку територіальної цілісності України. 2 березня 2022 р. всі держави регіону проголосували за ухвалення резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засуджувала російське вторгнення. Вони надали значну матеріальну допомогу Україні та провели кілька успішних раундів переговорів із російською стороною щодо обміну військовополоненими. Водночас арабські держави не приєдналися до санкційної політики США та ЄС щодо Росії, зберігаючи робочі відносини як з Києвом, так і з Москвою. Така збалансована позиція пояснюється прагненням підтримувати рівновіддаленість у відносинах із глобальними центрами сили, а також бажанням реалізовувати гуманітарну дипломатію та здійснювати посередницькі місії.

У своїй доповіді «Глобальний Південь та Україна в контексті сучасних викликів» завідувач відділу нових глобальних викликів Національного інституту стратегічних досліджень, доктор політичних наук, доцент О.А. Борділовська надала ґрунтовний аналіз позицій і ключових наративів країн Глобального Півдня щодо російської агресії проти України. Вона також окреслила головні завдання, які стоять перед українською дипломатією та інформаційною політикою для формування більш прихильної позиції цих країн. Останнім часом Україна активізувала свою зовнішньополітичну діяльність у напрямку Глобального Півдня, намагаючись системно протидіяти впливу російської пропаганди. Одним із ключових викликів для України є подолання поширених стереотипів у суспільствах багатьох азійських країн, які спотворюють сприйняття війни. Для цього необхідно зосередитися на інформаційному спротиві наративам радянського і російського походження, активно поширюючи правдиву інформацію про Україну, її історію та культуру. Необхідно також нагадувати, що ще за радянських часів саме Україна виступала одним із головних донорів допомоги для країн так званого «третього світу».

Експерт з питань Східної Азії, асоційований старший аналітик Центру «Нова Європа» Н.О. Бутирська зосередила увагу на безпековому вимірі взаємозв’язку між Європою та Індо-Тихоокеанським регіоном в умовах російсько-української війни. Вона підкреслила, що існує прямий зв’язок між стабільністю в Європі та безпекою цього стратегічного регіону. Одним із яскравих прикладів такого взаємозв’язку є ситуація навколо Тайваню, який уважно спостерігає за перебігом війни в Україні, покладаючи надії на її здатність протистояти російській агресії. Це, на думку дослідниці, може стати стримувальним чинником для Пекіна і зруйнувати уявлення про неминучість китайського вторгнення за логікою «сьогодні Україна – завтра Тайвань». Цей наратив отримав підтримку й на цьогорічному безпековому саміті «Діалог Шангрі-Ла» в Сінгапурі, де президент Франції Еммануель Макрон закликав до створення коаліції європейських та азійських держав для захисту міжнародного правопорядку й суверенітету країн. У цьому контексті Україна може відігравати роль важливої платформи для діалогу з державами Глобального Півдня, зокрема Південно-Східної Азії, у справі зміцнення принципів міжнародного права та справедливості.

Доповідь провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника відділу історії країн Азії та Африки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктора історичних наук А.Л. Зелінського була присвячена аналізу реакції Росії на зміни у Сирії та Лівані після краху режиму Башара аль-Асада. У виступі зазначалося, що поразка «Хезболли» в Лівані та падіння сирійського авторитарного режиму, який тривалий час утримувався переважно завдяки російській та іранській підтримці, докорінно змінили геополітичну ситуацію у субрегіоні Леванту. Ці події завдали серйозного удару по спробах Кремля зміцнити свої військово-політичні позиції на Близькому Сході. Нова сирійська влада відновила дружні та партнерські відносини з Україною, успішно поглиблює співробітництво з країнами Перської затоки та Європейським Союзом, а також здійснює реальні та конкретні кроки щодо подальшої стабілізації всередині країни.

Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка В.А. Рубель проаналізував трансформацію безпекових пріоритетів Республіки Корея в умовах триваючої російсько-української війни. Доповідач окреслив, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну трансформувало стратегічні підходи Сеула до питань оборонного потенціалу та сприяє активізації участі Республіки Корея в міжнародних безпекових ініціативах.

У своєму виступі доктор політичних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу теорії та методології всесвітньої історії ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Л.Д. Чекаленко зосередила увагу на актуальних проблемах взаємин між державами Південно-Східної Азії. Вона проаналізувала ключові чинники, що впливають на регіональну динаміку, зокрема історичну спадщину колоніалізму, суперечності в підходах до безпеки, економічну конкуренцію та зростаючий вплив зовнішніх акторів, насамперед Китаю і США.

Доповідь доктора історичних наук, професора, професора кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д. Городньої була присвячена аналізу багатосторонніх безпекових угод в Індо-Тихоокеанському регіоні. Доповідачка розглянула основні формати співпраці, зокрема QUAD, AUKUS, а також діяльність АСЕАН у сфері регіональної безпеки. У виступі було висвітлено, як ці ініціативи формують нову архітектуру безпеки в умовах стратегічного суперництва між США та Китаєм, і як вони впливають на загальний баланс сил в Індо-Тихоокеанському просторі

Загалом, питання, порушені на Міжнародній науковій конференції «Корекція зовнішньополітичних орієнтирів країн Азії у контексті російської агресії проти України», викликали жвавий інтерес серед учасників і ще раз підтвердили актуальність окреслених тем. За підсумками конференції будуть підготовані рекомендації для органів центральної державної влади, спрямовані на системне опрацювання пріоритетних завдань зовнішньої політики України в азійському напрямі.