Цьогоріч конференція об’єднала близько 70 молодих дослідників – магістрів, аспірантів, докторів філософії (кандидатів наук) та викладачів з різних регіонів України. Надзвичайно цінною та знаковою стала участь у заході ветеранів та учасників бойових дій, які після служби реінтегруються у цивільне життя, зокрема й через академічну та дослідницьку діяльність.
З вітальним словом виступив доктор філософії, молодший науковий співробітник, голова Ради молодих учених Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Віктор Лущак. Від імені дирекції Інституту він привітав учасників із відкриттям конференції, наголосивши, що цей захід, започаткований ще у 2017 році, продовжує сталі академічні традиції та залишається важливим майданчиком для фахового діалогу, апробації результатів наукових досліджень і міждисциплінарного обміну досвідом.
У своєму виступі Віктор Лущак висловив глибоку вдячність Збройним Силам України, які мужньо боронять і звільняють нашу державу, завдяки чому наукова спільнота має можливість продовжувати роботу та проводити такі важливі заходи. На завершення було передано побажання від керівництва Інституту щодо подальшого розширення горизонтів співпраці. Зокрема, озвучено пропозицію не обмежуватися форматом щорічних конференцій, а розглянути можливість започаткування сезонних (літніх чи зимових) наукових шкіл у Києві та Львові, а також впровадження інших інноваційних форм взаємодії між молодими науковцями.
На знак глибокої поваги учасники конференції вшанували пам’ять полеглих захисників і захисниць України хвилиною мовчання.
Пленарне засідання відкрила надзвичайно актуальна доповідь кандидата історичних наук, наукової співробітниці Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України та Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору» Юлії Артимишин на тему: «Практики депортації українських дітей під час російсько-української війни 2014–2026 рр.». Дослідниця проаналізувала механізми примусового переміщення українських дітей, які Російська Федерація системно застосовує з 2014 року, а особливо інтенсивно – після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Аргументовано, що такі дії є складовою державної політики РФ, спрямованої на русифікацію, політичну індоктринацію та викорінення української національної ідентичності дітей із тимчасово окупованих територій України.
Молодша наукова співробітниця Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Валерія Ходош у доповіді висвітлила окремі аспекти абсолютної відповідальності у міжнародному праві як форми відповідальності за правомірну діяльність. Доповідачка детально проаналізувала механізм реалізації положень Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об’єктами (1972 р.), а також звернула особливу увагу на сучасні виклики, що впливають на ефективність цього конвенційного механізму в умовах стрімкого розвитку міжнародного космічного права.
Підсумкову доповідь пленарного засідання виголосив кандидат історичних наук, старший дослідник, старший науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України Павло Артимишин. Свій виступ він присвятив практикам збереження пам’яті про загиблих українських військовиків у міжвоєнному Львові, зокрема діяльності Крайового комітету охорони військових могил і Товариства охорони воєнних могил. У доповіді акцентовано увагу на формах вшанування полеглих захисників України та значенні політики пам’яті у формуванні національної історичної свідомості.
Після завершення пленарної частини учасники конференції продовжили роботу в секціях за напрямами: всесвітня історія, історія України, філософія, держава і право, а також в окремій тематичній панелі, присвяченій війні Росії проти України. Модераторами секцій виступили голови рад молодих учених інститутів-організаторів.
Секційні засідання проходили у форматі активного фахового діалогу. Тематика доповідей охоплювала широкий міждисциплінарний спектр проблем сучасної гуманітаристики, що сприяло продуктивному обміну ідеями та активному залученню учасників до наукової дискусії. Зокрема, під час роботи конференції було розглянуто: особливості російської антинімецької воєнно-пропагандистської літератури періоду Першої світової війни, антиімперський дискурс на сторінках збірника «Шашкевичіяна», проблематику колонізації в українській історичній науці, репрезентацію досвіду радянських репресій у мемуарному дискурсі дисидентів УРСР, репресивну політику щодо православного духовенства та вірян у повоєнний період, гібридизацію інструментів впливу РФ на прикладі Франції, правові засади цифрового врядування у деокупованих територіальних громадах, феноменологію відповідальності, метамодернізм як (не) заперечення постмодернізму, парадокс війни як чинник технологічного розвитку суспільства, місце Києво-Могилянської академії на інтелектуальній мапі ранньомодерної Європи, позицію країн Перської затоки щодо російсько-української війни, азербайджанський чинник у контексті сучасної війни в Україні та багато інших.
Так, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та археології Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Єгор Брайлян присвятив доповідь українському фактору в суспільно-політичному житті Великої Британії 1970–1980-х років, детально висвітливши діяльність української діаспори та її вплив на британський публічний дискурс.
Доктор філософії, доцент кафедри мистецтвознавства і мистецької освіти Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука Олена Романова представила доповідь на тему: «Рефлексії французької інтелектуальної еліти щодо війни в Україні: філософські виміри та екзистенційні прогнози». У виступі було проаналізовано реакції французьких інтелектуалів на російсько-українську війну, а також висвітлено особливості осмислення сучасних безпекових і цивілізаційних викликів у французькому суспільстві.
Аспірант Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України Владислав Юрієв висвітлив проблемні аспекти застосування інституту примирення сторін у податкових спорах та окреслив межі його реалізації в умовах публічно-правового характеру податкових правовідносин. У доповіді було аргументовано необхідність удосконалення чинного нормативно-правового регулювання задля забезпечення ефективного функціонування цього інституту.
Кандидат історичних наук, науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Володимир Волков проаналізував роль Казахстану в економічних і логістичних механізмах обходу Російською Федерацією міжнародних санкцій, а також вплив цих процесів на регіональну безпеку та систему міжнародних економічних відносин.
Аспірантка Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України Євгенія Шкляренко представила доповідь на тему «Культурні цінності та їх трансформація в умовах війни: наслідки руйнування культурної спадщини», де висвітлила вплив війни на культурні цінності та колективну пам’ять, а також звернула увагу на особливості їх міжнародно-правового захисту.
Магістр історії, незалежний дослідник Юрій Яковлєв проаналізував взаємини Романа Яросевича з німецькою соціал-демократією у 1890-х роках, оцінивши вплив європейського соціалістичного руху на українське політичне середовище кінця ХІХ століття.
Особливий інтерес учасників викликав виступ наукової співробітниці Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, доктора філософії Ірини Луцик, яка висвітлила фунеральні студії Адріана Прахова на Волині. Окрім глибокого аналізу поховальної культури та меморіальних практик регіону, дослідниця продемонструвала унікальні світлини з особистого альбому Адріана Прахова із зображенням автентичних волинських артефактів.
Загалом у роботі конференції взяли участь аспіранти та молоді вчені з Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Інституту історії України НАН України, Інституту українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Демʼянчука», Національного транспортного університету, Економіко-правового фахового коледжу Київського кооперативного інституту бізнесу і права, Львівського державного університету внутрішніх справ, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Державного торговельно-економічного університету, Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.
За результатами роботи ІХ Всеукраїнської конференції молодих учених заплановано підготувати до друку збірник тез.
