На конференції «Європейський науковий дискурс Голокосту: сучасні виміри та перспективи досліджень» обговорювалися актуальні проблеми вивчення Голокосту в Україні та світі, теоретичні засади сучасного наукового дискурсу Голокосту, особливості формування сучасного наукового і суспільно-політичного дискурсу Голокосту в європейських країнах.
В роботі міжнародного круглого столу взяли участь відомі вітчизняні та іноземні фахівці: співробітники Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України», Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України, Institute of Musicology Jagiellonian University (Krakow, Poland), Київського університету імені Бориса Грінченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Рівненського державного гуманітарного університету, Державного архіву Львівської області, Українського центру вивчення історії Голокосту, музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» (м. Дніпро), Українського представництва Канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч».
У своєму вступному слові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко привітав учасників міжнародної наукової конференції, наголосивши на важливості та актуальності дослідження проблематики Голокосту не лише з точки зору історичної науки, але й суто практичних потреб сьогодення.
За модерації директора ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Андрія Івановича Кудряченка з доповідями виступили відомі вітчизняні та іноземні історики.
Зокрема, доктор історичних наук, професор, академік Академії політичних наук України, член-кореспондент НАПН України, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ткаченко Василь Миколайович порівняв політику геноциду нацистського режиму і путінського рашизму; кандидат історичних наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України Подольський Анатолій Юхимович проаналізував студії з історії Голокосту в Україні з погляду сучасної європейської історіографії та розповів про діяльність очолюваної ним громадської організації; доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Стельмах Сергій Петрович висвітлив політику антисіонізму в Німецькій Демократичній Республіці 1949-1990 рр.; директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко охарактеризував ставлення у переможеній Німеччині 1945-1949 рр. до злочинів нацизму під час Голокосту; доктор історичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Потєхін Олександр Володимирович виокремив особливості досліджень Голокосту в США; доктор політичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Чекаленко Людмила Дмитрівна визначила історичну дихотомію у тлумаченні Голокосту в Республіці Польща; магістр, Голова Українського представництва Канадської недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч», аспірант кафедри всесвітньої історії історико-філософського факультету Київського університету імені Бориса Грінченка Гриневич Владислав Владиславович висвітлив історіографічний вимір Бабиного Яру як символу Голокосту та розповів про діяльність недержавної організації «Українсько-Єврейська Зустріч»; кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» Шморгун Олександр Олександрович дослідив Голокост у Франції як індикатор системної кризи модерної національної держави.
Під час дискусії учасники міжнародної наукової конференції розглянули широкий спектр проблем, шукаючи відповіді на нагальні питання минулого і сьогодення.
Підсумовуючи результати роботи міжнародного наукового форуму, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко відзначив потребу у проведенні подібних представницьких фахових заходів в Установі, підкреслив важливість обміну думками та поглиблення наукової співпраці, закликав до подальшого всебічного розвитку вітчизняної історичної науки, зокрема у окресленій царині досліджень.
За підсумками конференції планується видання збірника наукових праць.
