Незадоволення нинішньою політикою американської адміністрації щодо вирішення палестино-ізраїльського конфлікту все чіткіше проявляється як в самому американському суспільстві, так і серед впливових кіл його політичної еліти. На початку травня більше тридцяти впливових представників американського суспільства, серед яких екс-посли США, радники, відповідальні співробітники Ради національної безпеки і Державного департаменту, звернулися до керівництва Демократичної партії США з вимогою внести докорінні зміни у виборчу платформу партії і визначити, що рішення палестино-ізраїльського конфлікту можливе лише за умов створення незалежної демократичної палестинської держави та врахуванні права палестинського народу на самовизначення. Кандидат у президенти від Демократичної партії США Дж. Байден заявив, що проводитиме курс на повернення до дводержавної формули вирішення палестинсько-ізраїльського конфлікту у разі перемоги на виборах. Все це призвело до того, що в оточенні Д. Трампа зрозуміли необхідність певних змін у зазначеному напрямку зовнішньої політики. Зокрема, це стосується щонайменше пригальмування намірів Прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаньяху негайно приступити до анексії відповідної частини Західного берегу ріки Йордан, що, фактично, унеможливить створення життєздатної Палестинської держави.
Саме в цьому і полягало головне завдання візиту Державного секретаря США М. Помпео до Ізраїлю 13 травня і його переговорів з Прем'єр-міністром Б. Нетаньяху і спікером Кнесету Б.Ганцем. Напередодні свого візиту до Ізраїлю М. Помпео дав інтерв'ю ізраїльській газеті «Israel Hayom», у якому достатньо відверто висловив свої міркування з приводу змісту майбутніх переговорів з керівництвом Ізраїлю. М. Помпео не приховував, що в Ізраїлі розмовлятиме про відтермінування анексії частини Західного берегу у зв’язку з тим, що Білий дім змушений «взяти до уваги стурбованість арабського світу щодо цих планів» і натомість закликатиме ізраїльське керівництво «взяти до уваги всі фактори», які пов’язані із ситуацією навколо нинішніх подій як у регіоні Близького Сходу, так і у самих США.
Переговори відбулись у закритому форматі, за їх підсумками не було спільних прес-конференцій чи відповідних заяв. Наступного дня, 14 травня, «The Jerusalem Post» повідомив, що вночі, вже після переговорів, відбулась коротка зустріч з пресою двох не названих офіційних представників Державного департаменту. Під час брифінгу вони дали зрозуміти, що М. Помпео довів до ізраїльського керівництва підходи американського президента, і що Ізраїль з розумінням їх сприймає.
Звичайно, що багато чого у нинішньому перебігу подій та не лише ситуативних підходах залежатиме від позиції та діяльності палестинської сторони. 18 травня лідер Палестинської національної адміністрації заявив про розрив усіх домовленостей із Тель-Авівом та Вашингтоном. У експертному середовищі, у тому числі і серед арабських аналітиків, такий крок було сприйнято доволі критично. Зокрема, чимало із них розцінили це як нездатність нинішнього палестинського керівництва виробити раціональну стратегію дій, яка б адекватно відповідала сучасним реаліям та викликам, що значно погіршує шанси палестинської сторони відстоювати свої інтереси. Відтак у трикутнику США-Ізраїль-арабський світ взаємовідносини в черговий раз перебувають напередодні можливих визначальних турбуленцій. На кону поставлено високі ставки і лише виважені дії сторін покликані привнести позитивні перспективи.
Завідувач відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,
кандидат історичних наук, доцент Швед Вячеслав Олександрович