Всеукраїнська наукова конференція «Третя хвиля» демократизації на теренах Євразії: досвід новітньої історії та виклики сучасності» (20 березня 2014 р. Прес-реліз)

Високий науковий рівень конференції був підтверджений участю в ній ряду провідних українських учених та представленістю наукових інституцій, співробітники яких були учасниками заходу. Так, з-поміж 69 науковців, що подали заявки на участь у конференції, 55 учасників взяли безпосередню участь. З науковими доповідями на конференції виступили 17 докторів та 31 кандидат наук.

Серед провідних наукових установ, учені яких були представлені програмою конференції, стали: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України (м. Київ), Дипломатична академія при МЗС України (м. Київ), Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ), Національний інститут стратегічних досліджень (м. Київ), Національний авіаційний університет (м. Київ), Міністерство законних справ України (м. Київ), Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (м. Київ), Національний університет оборони України імені Івана Черняховського (м. Київ), Континентальний університет (м. Київ), Експертно-аналітичний Центр «Південний Кавказ» (м. Тбілісі, Грузія), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (м. Чернівці), Чорноморський державний університет імені Петра Могили (м. Миколаїв), Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка (м. Тернопіль), ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород), Донецький гірничо-економічний технікум (м. Донецьк).

У своєму виступі на пленарному засіданні член-кореспондент НАН України М.І. Михальченко визначив вплив сучасних «цивілізаційних кодів» окремих націй на процеси демократизації національних суспільств. Ним також було розвіяно окремі міфи, що стосуються ідентичності та спільності української та російської цивілізації.

Думку Миколи Івановича було підтримано академіком НАН України О.Г. Білорусом в його доповіді, що стосувалася світосистеми глобалізму та її взаємозв’язку із проблемами глобальної демократизації. Суттю історичного процесу, – зазначив академік, – є процес глобалізації, що поширюється на практично усі сфери суспільного існування. Демократія ж у цих процесах є неодмінним ресурсом ефективного розвитку. Сьогоднішня демократизація України є чи не найважливішим внутрішнім пріоритетом, який не може бути реалізований без інтеграції у європейські та євроатлантичні системи і структури, в тому числі систему колективної безпеки та оборони. У рамках доповіді учений окреслив широке коло актуальних питань, серед яких ключовими були: формування силової світосистеми глобалізму та формування захисних демократизаційних процесів у країнах Євразії, демократизація та модернізація суспільно-політичних і соціально-економічних систем у країнах Євразії в умовах глобалізаційних викликів; перспективи демократичних процесів Євразії в умовах азійського та Євразійського глобалізму.

В рамках доповіді доктора філософських наук М.А. Ожевана вченим окреслено концепт трикутника «нація – демократія – свобода», що є базисним у формуванні національних ідеологій, демократії та лібералізму. Науковцем розкрито сучасні моделі націєтворення, що притаманні в тому числі українському суспільству: домодерну, модерну та постмодерну. Не обійшло увагу вченого й кримське питання.

Проблемам формування партнерської взаємодії держави та суспільства в трансформаційний період була присвячена доповідь доктора історичних наук О.М. Майбороди. Головна увага вченого була зосереджена на формуванні системи відносин при переході держав від тоталітаризму до демократії, де виникає невирішена дихотомія, коли з одного боку суспільство хоче неодмінної свободи та демократії, з іншого – вирішення усіх проблем посттоталітарного періоду покладає саме на державу. Велика увага вченого була приділена висвітленню партнерської моделі «держава-суспільство» в рамках її прийнятності і застосовності на національних теренах.

У доповіді член-кореспондента НАПН України В.М. Ткаченка увагу було зосереджено на проблемах Української держави в умовах глобального політичного пробудження. Головною тезою наукової доповіді вченого стало те, що весь світ є строго центрованим, і щоби зайняти певне місце поближче до центру – вище у рейтингу, потрібно, щоб хтось ним поступився, що в сучасних глобальних реаліях є мало імовірним. Центральні ж країни «харчуються» ресурсами напівпериферії та периферії унаслідок нечесного перерозподілу, що формується в рамках світового співтовариства. Слід провести комплекс заходів, що спрямовані на глобальне політичне і демократичне пробудження з метою формування як суспільства, так і виробництва нового рівня, а також залучення фінансових вливань та взаємодопомоги з боку розвинутих країн.

Проблематика конкуренції двох полярно відмінних форм суспільного устрою – ліберальної демократії та авторитарно-імперської моделі – на теренах від Атлантики до Далекого Сходу була розглянута у доповіді доктора політичних наук І.С. Піляєва. Вказані моделі спираються на різні особливості політичної культури, історичні, культурно-релігійні традиції притаманні відповідно західноєвропейському ядру Європейському Союзу і Росії. При цьому остання відкрито відкидає ту систему безпекових та демократизаційних цінностей, що склалися після краху біполярного світу, обравши імперську систему цінностей, цілей та інструментів. Проте імперський шлях нині притаманний не лише антидемократичним режимам, на цей шлях стали в якійсь мірі і США. Разом з тим, відбувається поступовий розпад тієї системи цінностей, що склалася після Гаазького конгресу 1948 р. Анексія Криму це довела та показала величезну його роль в «імперському коді» Росії.

В рамках конференції було обговорено широке коло питань, передбачених науковими секціями:

1.  Теоретико-концептуальні засади демократизаційних процесів та політико-модернізаційні парадигми у країнах Євразії;

2.  Проблеми суспільно-політичної модернізації в країнах Євразії;

3.  Історичний досвід демократизації в країнах Євразії: взаємовпливи в контексті глобальних  та регіональних інтеграційних процесів;

4.  Національні моделі демократизації в контексті історико-культурної традиції.

В цілому, глибокий інтерес та конструктивна дискусія викликана проблематикою порушених у рамках конференції питань свідчать про актуальність та першочерговість демократизаційних процесів на теренах більшості країн Євразії, адже останні є фундаментальними в частині соціально-політичної модернізації країни та у процесах державотворення. Соціально-політичні процеси, викликані революційними змінами початку 2014 року, ставлять питання демократизації на перший план і для України, а тому проведення подібних наукових заходів є виключно важливим, коли мова йде про подальший демократизаційний прогрес національного державотворення на сучасних науково обґрунтованих засадах.

За результатами роботи конференції планується видання збірника наукових статей (орієнтовний час виходу - вересень 2014 р.). Тексти статей надсилати до 15 квітня 2014 р., на адресу  (інформація щодо оформлення та оплати статей додається).

IVI_Conference_March_2014_rus_final.doc

IVI_Conference_March_2014_ukr_final.doc

IWH_Conference_March_2014_en_final.doc

Завантажити прикріплення:

Галерея зображень

Переглянути вбудовану фотогалерею в Інтернеті за адресою:
http://ivinas.gov.ua/uk/publikatsiji-l/20-bereznia-2014-roku-v-derzhavnii-us57574847-2-2.html#sigProIdb57ede94c4
Перейти до початку