>

Черговий / п’ятий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії (аналітична записка)

Нещодавно Рада ЄС затвердила п’ятий пакет економічних і персональних санкцій проти Росії через її війну проти України. Особливістю заходів Брюсселю, як заявив глава європейської дипломатії Жозеп Боррель є те, що «ці останні санкції були прийняті після звірств, скоєних російськими збройними силами в Бучі та інших місцях під російською окупацією. Мета наших санкцій – зупинити безрозсудну, нелюдську та агресивну поведінку російських військ і дати зрозуміти особам, які приймають рішення в Кремлі, що їхня незаконна агресія дорого їм коштуватиме!»

Зазначимо, що з 24 лютого ц.р., з дня повномасштабної агресії Росії проти України, економіка країни-агресора падає, інфляція зростає. Розпочавши війну проти України, уряд РФ, її керівництво зіштовхнулися із запровадженими західним світом жорсткими обмежувальними заходами, що покликані зруйнувати економіку Росії та різко знизити рівень життя росіян. Рейтингове агентство Fitch прогнозує, що внаслідок вторгнення в Україну російська економіка скоротиться у 2022 р. на 8 %, а рівень інфляції сягне 18 %.

Важливо, що велика сімка (G7) заморозила резерви Центрального банку РФ, міжнародні резерви якого станом на 18 лютого 2022 р. становили 643,2 мільярдів доларів США. У результаті санкцій країни G7 заморозили близько половини золотовалютних резервів ЦБ РФ, що складає приблизно 300 мільярдів американських доларів.

У опублікованому 9 квітня ц.р. повідомленні Ради ЄС, окреслена ціла низка заходів цього пакету, спрямованих на посилення тиску на російський уряд та економіку країни, а також на обмеження ресурсів Кремля для агресії.

До пакета входять:

- негайна заборона доступу до портів країн Євросоюзу суднам, зареєстрованим під прапором Росії. Винятки становлять судна із сільськогосподарською та харчовою продукцією, гуманітарною допомогою та продукцією для енергетичної сфери;

- заборона будь-яким російським та білоруським автотранспортним підприємствам перевозити вантажі автомобільним транспортом в межах ЄС, у тому числі транзитом. Винятки можуть надаватися для низки продуктів, таких як фармацевтична, медична, сільськогосподарська та харчова продукція, включаючи пшеницю, а також для автомобільного транспорту в гуманітарних цілях;

- подальші заборони на експорт, спрямовані на реактивне паливо та інші товари, такі як квантові комп’ютери та передові напівпровідники, високоякісна електроніка, програмне забезпечення, чутливі машини та транспортне обладнання, а також нові заборони на імпорт таких продуктів, як: деревина, цемент, добрива, морепродукти та лікер. Узгоджені заборони на експорт та імпорт становлять 10 мільярдів євро та 5,5 мільярдів євро відповідно;

- заборона з серпня 2022 р. на закупівлю, імпорт або перевезення вугілля та інших твердих викопних видів палива в ЄС, якщо вони походять з РФ або експортуються з Росії. Зараз імпорт вугілля до країн-членів Євросоюзу становить 8 мільярдів євро на рік. Показово, що ще раніше США ухвалили рішення заборонити поставки нафти, газу та вугілля з Росії. До цього заходу приєдналися Австралія та Канада. Про бажання повністю відмовитися від імпорту нафти та нафтопродуктів з РФ до кінця 2022 р. підтвердила влада Великобританії, Німеччини та Польщі;

- низка цілеспрямованих економічних заходів, спрямованих на посилення існуючих заходів та усунення прогалин в уже запроваджених санкціях.

Окрім цього, Брюссель накладає санкції на компанії, чиї продукти чи технології відіграли роль у вторгненні, ключових олігархів та бізнесменів, пропагандистів, а також членів сімей осіб, які вже потрапили під санкції.

Раніше Європейський Союз та США частково відключили низку банків РФ від міжнародної банківської системи SWIFT. Згідно п’ятого пакету санкцій повна заборона на транзакції накладена на чотири ключові російські банки: «Откритіє», «Новікомбанк», «Совкомбанк» і «ВТБ». Дані установи представляють 23% ринку в російському банківському секторі. За оцінкою Ради Євросоюзу, після десвіфтизації ці банки таким чином повністю відрізані від ринків ЄС, а їх активи тепер підлягають заморожуванню.

Міжнародні кредитні системи Mastercard, Visa, American Express та японська JCB призупинили діяльність у Росії. За їх картками, випущеними російськими банками, стало неможливо розплачуватись за кордоном, а також оплачувати покупки в іноземних онлайн-магазинах та сервісах. Усередині Росії картки Visa і Mastercard працюватимуть, поки не спливе термін їхньої дії.

Рада ЄС доповнила у п’ятому пакеті своїх санкцій рішення щодо запровадження обмежувальних заходів ще до 217 фізичних і 18 юридичних осіб. До кола цих осіб входять високопосадові кремлівські чиновники та олігархи – Моше Кантор, Борис Ротенберг та Олег Дерипаска, інші видні бізнесмени, які працюють у ключових секторах економіки, таких як енергетика, фінанси, ЗМІ, оборонна та військова промисловість, а також співробітники кремлівської пропаганди, що систематично розповсюджують викривлену інформацію про ситуацію в Україні.

До списку також включені члени сімей осіб, які вже потрапили під санкції, з огляду на те, що вони отримують вигоду від режиму або для запобігання обходу санкцій ЄС. Серед них - Марія Воронцова та Катерина Тихонова, дочки президента Росії В. Путіна. У списку санкцій і так звані міністри та члени «Народної ради» так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».

До числа нових підсанкційних організацій входять чотири великі російські банки, які названі вище, компанія, що працює в транспортному секторі і належить Російській Федерації, а також компанії оборонно-промислового комплексу, у тому числі концерн «Калашников».

Загалом обмежувальні заходи ЄС тепер застосовуються до 1091 фізичної особи та 80 організацій. Активи осіб, які включені до списку, підлягають заморожуванню, а громадянам та компаніям Євросоюзу заборонено надавати їм кошти. На фізичних осіб додатково поширюється заборона на поїздки, яка не дозволяє їм в'їжджати чи перетинати території країн-членів ЄС транзитом. Додамо, що Брюссель заморозив активи російських і білоруських олігархів та організацій на 30 млрд євро.

Підкреслимо, що практично водночас із підготовкою проти Кремля п’ятого пакету санкцій Євросоюзу, його країни-члени прийняли рішення щодо видворення сотень співробітників посольств РФ, яких звинувачують у шпигунстві. Такий масовий відтік цих фахівців здатний тимчасово, якщо не назавжди серйозно порушити роботу російської розвідки. Видання Washington Post з посиланням на добре інформовані джерела повідомило, що це найбільше скоординоване виселення дипломатів з Європи. Зокрема, за останні шість тижнів країни-члени ЄС заявили про висилку майже 400 російських так званих «дипломатів». А вітчизняне міністерство закордонних справ повідомило, що з початку повномасштабної війни Росії проти України дружні до Києва держави вислали загалом 445 дипломатів та співробітників російських дипломатичних установ. Найбільше росіян вислали з дипломатичних місій у Польщі та Німеччині (понад 40 осіб у кожній), Франції, Словаччині, Словенії та Італії (відповідно 30 і більше). Скажімо, ще 23 березня ц.р. Польща оголосила про видворення 45 російських дипломатів, яких підозрювали у шпигунстві. Росія відповідно вдалася до дзеркальних заходів. Зокрема, міністерство закордонних справ РФ оголосило персонами нон грата також 45 польських дипломатів.

            Варто наголосити, що через шість тижнів після початку війни проти України представництво Європейського Союзу відновить роботу в Києві. А показовим у даному питанні було саме те, що Посольство Республіки Польща і її керівник протягом усього періоду повномасштабної агресії Росії проти України постійно перебували у м. Києві.  Це був вияв не лише мужності, але й реальної солідарності з нашою державою і її політичним керівництвом.


Кудряченко А.І. – д. і. н., проф., член-кор. НАН України,
директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»,
Солошенко В.В. – к.і.н.,доц., заступник директора з наукової
роботи ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку