Зима 2024 року розпочалася активними виступами власників фермерських господарств низки держав Європейського Союзу, які висловлювали своє глибоке незадоволення політикою Комісії ЄС в аграрній галузі й категорично відмовлялися від реформування у сільськогосподарській сфері. Йдеться  про проєкт реформ кліматичної політики Європейського Союзу за загальною назвою Зелена угода для Європи (Green Deal for Europe), запропонований президентом Єврокомісії пані Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) [1].

Стрижневою ідеєю Зеленої угоди є реалізація основної мети кліматичної нейтральності до 2050 року. Як передбачається, суть цієї реформи полягає в тому, що вся кількість вуглецю в Європі, що викидається в повітря, буде поглинатися спеціально впровадженими технологіями. Тобто, в результаті проведення цієї реформи викидів буде все менше й менше і, врешті, вони повністю зникнуть. Заплановано й терміни, за якими таких показників європейці досягнуть до середини століття – тобто до 2050 р. І економіка Європейського Союзу викидатиме стільки парникових газів, скільки зможе поглинути, як, наприклад, через ліси або технологію вловлювання викидів CO2. Поступово зміняться і короткострокові терміни скорочення кількості викидів. Так, до 2030 р. передбачається їх скорочення до 50 або 55 відсотків.

 Поза кліматичною політикою Зелена угода також містить пропозиції щодо реформування сільського господарства, циркулярної економіки, біорізноманіття та боротьби із забрудненням. Це означає – обмеження використання хімікатів і скорочення парникових викидів. Аграрії побоюються, що дані рішення позбавлять їхній бізнес рентабельності і знищать місцеве виробництво. Саме ця частина пропозицій реформування сільськогосподарської галузі ЄС («Європейського колгоспу» – як визначив один з організаторів протестів), викликала незадоволення європейських фермерів.

Відтак польські фермери не бажають обмежувати вживання пестицидів,  вирощувати дорогу, але екологічну с/г продукцію мабуть тому, що це значно важче, довше і дорожче. До того ж, і передбачені реформою постійні перевірки якості продуктів харчування вивели їх з рівноваги. Такий стан незадоволення виробників є зрозумілим, оскільки Польща потерпає від економічної  кризи, а селяни – від нестачі фінансування у с/г виробництво.

До європейських роздратувань додалася поява в польських супермаркетах української с/г продукції, яка є, незважаючи на високі в’їздні мита, не тільки дешевшою, а й із-за смакових якостей більш привабливою. У цьому переконується все більша кількість поляків, що «змітають з полиць» магазинів продукцію львівської фабрики шоколад «Світоч», кондитерські вироби київських хлібокомбінатів, зефір «Фуко» тощо.

Польські фермери, як вони  пояснювали, не задоволені, в першу чергу тим, що поступаюча продукція з України не контролюється та не підлягає нормам ЄС [2]. Хоча європейські контролери жорстко і особливо прискіпливо перевіряють українські товари, як і всіх інших імпортерів Євросоюзу.

Вимоги аграріїв у різних країнах відрізняються, а загалом європейські фермери вже багато років обтяжені боргами, відчувають тиск з боку успішних роздрібних мереж та агрохімічних компаній. Всі вони страждають від екстремальних погодних умов і зазнають збитків через дешевий іноземний імпорт. До того ж багато чого ще залежить від системи субсидій, яка надає перевагу здебільшого великим гравцям.

Війна Росії в Україні тільки погіршила їхню ситуацію, адже стрибок цін на такі культури, як пшениця (що їх значно порадувало), виявився короткочасним, а агресія Росії перевернула торговельні потоки імпорту українського збіжжя з морських шляхів на сухопутні через Європу, спричинивши надлишок пропозиції. Ціни, які фермери отримували за свою сільськогосподарську продукцію, досягли піка у 2022 р., але відтоді почали знижуватися. За даними Євростату, з третього кварталу 2022 р. до того ж періоду 2023 р. вони впали в середньому майже на 9 відсотків, але витрати на виробництво також знизилися [3].

Отже, головною причиною протестів є політика Брюсселю щодо впровадження «Зеленої угоди», яку просуває Єврокомісія. Фермери щонайменше з десятка європейських країн нині страйкують проти цього елементу ідеологічної програми Брюсселя.

Посилюються і польські протести, а влада не може дати їм ради: виважено розібратись з проблемами, обговорити з людьми-трудівниками наболіле… Польські науковці і експерти пишуть про незатребуваність їхніх розробок урядом країни [4]. Складається враження, що хтось не бажає цього діалогу та активно йому заважає, переводячи рейки будь-якого обговорення в іншу площину – в площину додаткових споживачів – мігрантів, а саме українських громадян.

Так в чому ж причина незадоволення українськими прибульцями? Намагався пролити світло на ці питання заступник міністра економіки і торгівлі Польщі Тарас Качка. Характеризуючи ситуацію, що склалася на кордонах з Україною, він заявив, що «Рафал Меклер і його банда почнуть вбивати українців, тому що вони українці»… [5]. Хто такий Рафал Меклер вдалося з’ясувати завдяки вивченню документів політичного польського об’єднання Конфедерація. Виявилось, що пан Меклер – бізнесмен, походженням з Люблінського воєводства, є активістом політичної сили польських націоналістів об’єднання Конфедерації-Корона. Саме пан Меклер є організаційним ватажком Корони і певним чином прес-аташе самої Конфедерації, оскільки здебільшого його коментарями заповнені інформаційні лакуни цього утворення. Він керував перевезенням товарів в росію і Булорусь, а в наслідок війни втратив половину доходів. Нинішній страйк чітко організований: всі учасники мають спеціальну екіпіровку, польські і радянські прапори. Отримують кожного дня від Меклера і його колег чіткі розпорядження: що робити і як робити. Організаційні розпорядження він надсилає через Фейсбук.

Необхідно вказати й на голову парламентської фракції «Конфедерації» в нижній палаті польського Сейму Кшиштофа Босака (походження з Зеленої Гури), за ініціативою якого розпочався страйк із закриттям кордону з Україною для перевізників. Ідея Босака полягала у скасуванні «транспортного безвізу для Києва як загрози економічним інтересам польських перевізників». Пан Босак став відомим громадськості політик, що виставив Україні рахунок за допомогу з боку Польщі. Він визнаний лідер гуманітарної агресії проти нашої країни. Його звинувачують в організації інших антиукраїнських акцій і підозрюють у співпраці із спецслужбами Росії. Доволі показовим став рейд польських тракторів під час блокади українського кордону: на машинах висіли разом з польськими радянські прапори, а на одному розміщено звернення до путіна з проханням навести лад з Україною і ЄС…[6].  

Очолює партію Корона пан Гжегож Браун (з м. Торунь, 1961 р.н.) відомий в Польщі і в сучасній росії своєю антиукраїнською позицією. Так, політик забороняв відкривати кордон для українських втікачів від війни, зривав у гмінах українські прапори, організував в польській столиці марш-пікет під гаслом «Зупинити українізацію Польщі», не голосував у парламенті за засудження російської агресії проти України. Г.Браун викинув у сміттєвий бак ялинку з холу Окружного суду в Кракові: йому не сподобались ялинкові прикраси з символікою Євросоюзу і України; зірвав лекцію вченого Яна Грабовського про Голокост в штаб-квартирі Німецького історичного інституту, знищив мікрофон і гучномовець, наказав доповідачу «забратися з Польщі геть». 12 грудня 2023 р. порошковим вогнегасником Г.Браун загасив ханукію, запалену на святкування Хануки в будівлі Сейму. Поліція того часу була змушена рятувати людей від отруйного диму. Коментатори назвали поведінку Брауна антисемітською. Відомий польський журналіст, історик, керівник Ради Музею Історії Польських Євреїв (Muzeum Historii Żydów Polskich) Полін Маріан Турські (Marian Turski), підкреслив, що Гжегож Браун показав своє справжнє обличчя – польського фашиста» [8].

За таке Браун був покараний президією Сейму позбавленням половини заробітної плати на три місяці. Сейм також погодився позбавити Г.Брауна імунітету у зв’язку з порушенням правил дорожнього руху, яке він скоїв під час демонстрації. У січні 2024 р. адміністратор YouTube видалив одинадцять опублікованих відео Г.Брауна як таких, що порушують правила веб-сайту.

Браун кілька разів подавав свою кандидатуру на вибори різних рівнів. Взяв участь в президентських перегонах 2015 р. [8]. Посів 8 місце з 11 кандидатів. Отримав понад 124 тис голосів. А в парламентських виборах  2019 року округа Жешовського (38 тис. голосів) став послом Сейму ІХ скликання. [9]. У виборах  2023 р. також посол (26,8 тис. голосів) та увійшов до Комісії Європейської інтеграції й Комісії Національної оборони.

 Слід врахувати й наступне. Російська інформаційна машина, уважно відстежуючи польські події, одразу використала поведінку Г.Брауна, доводячи про початок «війни» між сусідами Україною і Польщею. Телеканал «Росія 1», який відіграє важливу роль у російській пропаганді, рекламував Брауна, який давав путінському каналу інтерв’ю, і широко висвітлив його антиукраїнську діяльність. 15 лютого 2024 р. медіахолдинг Ріа-новини заявив про затяжну війну між Польщею і Україною…

Водночас, за моніторингом коментарів у мережі щодо активних дій партії  Корона і зокрема її лідера, учасники обговорення вважають, що «Конфедерація сіє ненависть, а її лідер – російський слуга».

Польські події привернули увагу комісії ЄС, оскільки фермери відіграють ключову роль у сьогоденні та майбутньому, підкреслила Урсула фон дер Ляєн. Адже європейський агропродовольчий сектор забезпечує доступними, безпечними, здоровими продуктами харчування 450 мільйонів людей. Фермери Євросоюзу є основою продовольчої самозабезпеченості Європи, створюючи робочі місця та забезпечуючи стале економічне зростання в сільській місцевості. Вони роблять істотний внесок у спільну зелену трансформацію. У той же час фермери стикаються з такими проблемами, як зміна клімату та конкурентний глобальний ринок. Вони продемонстрували надзвичайну стійкість під час пандемії та перед викликами енергетичної кризи, наслідків агресивної війни Росії проти України та високої інфляції. Ми, як визначила фон дер Ляйн, повинні співпрацювати з фермерами в ЄС, щоб гарантувати безпечне постачання продовольства в майбутньому.

Голова Єврокомісії вказує, що їх фермери стикаються з дедалі складнішими викликами: тому ми розпочинаємо стратегічний діалог щодо майбутнього сільського господарства ЄС. Відтак сільське господарство і захист  навколишнього середовища можуть іти пліч-о-пліч. Вони обидва важливі. – Підкреслила Урсула фон дер Ляєн.

Європейська комісія об’єднує фермерів, місцевих бакалійників, європейських роздрібних торговців, організації споживачів, екологічні групи, фінансові установи та наукові кола для обміну ідеями та розумінням потреб фермерів. З огляду на зростаючі виклики, ЄС шукає найкращі способи підтримки фермерів країн Євросоюзу та адаптації сільськогосподарської політики до їхніх потреб. Щоби досягти цього, голова Урсула фон дер Ляєн запропонувала розпочати стратегічний діалог щодо майбутнього розвитку сільського господарства, як було оголошено у зверненні про стан Союзу у вересні 2023 р. Вже 25 січня 2024 р. відбулося перше засідання учасників Стратегічного діалогу про майбутнє сільського господарства. Мета діалогу полягає у пошуку і знаходженні відповідей на низку питань. До них належать, зокрема, наступні:  

• Як можна забезпечити фермерам ЄС та відповідним сільським громадам кращі перспективи, включно з достатнім рівнем життя?
• Як можна підтримувати сільське господарство, поважаючи особливості нашої планети та її екосистеми?
• Як можна краще використати величезні можливості, які надають сучасні знання та технологічні інновації?
• Як можна допомогти створити яскраве та процвітаюче майбутнє для європейської продовольчої системи в конкурентному світі?

Тож діалог — це можливість почути і обговорити перспективи, врахувати амбіції, занепокоєння та запропонувати рішення фермерам та іншим ключовим зацікавленим сторонам з усього агропродовольчого ланцюга. Покликання діалогу забезпечити спільне майбутнє для агропродовольчого сектору Євросоюзу.

При цьому значущою складовою діалогу у сфері сільського господарства є протистояння викликам війни у Європі, що  веде росія проти незалежної України.

Підбиваючи підсумки перебігу подій під час цих страйків польських фермерів, слід зазначити наступне.

1. За всіма гучними антиукраїнськими акціями в Польщі стоїть потужна російська системна інформаційна машина. Там, де не працюють польські об’єктивні ЗМІ, з’являються російські вкидання фейкової інформації. Події на кордоні з Прольщею доводять, що всі польські бізнесмени, які мали торгівельні зв’язки з росією і відповідно мали залежність від російського капіталу, перебувають під пильною увагою і постійним контролем російських впливових служб.
2. Спецслужби росії ретельно виявляють слабкі сторони українсько-польських відносин і шкодять їх захисту та безпеці. А маючи чималі кошти, розробляють сценарії конкретних заходів і реалізують їх чужими, у даному випадку, польськими руками.
3. Українське керівництво не врахувало можливих наслідків продажу польській стороні с/г і кондитерської продукції. Доволі швидко – протягом кількох тижнів українська продукція заповнила полиці польських супермаркетів. І це легко та приємно було спостерігати й українцям-біженцям від війни, яких радо приймали у Польщі після російської агресії. Матеріали і фотографії польських крамниць з українськими споживчими товарами були передані у якості інформаційно-аналітичних матеріалів у різні державні інстанції ще взимку і навесні 2023 р.
4. Про систему домовленостей між Україною і Польщею щодо обміну продовольством інформують сайти відповідних міністерств обох країн. Про те, які існували державні документи щодо обміну продукцією, чи даруванням, а можливо і розрахунками з польською стороною за конкретні стратегічні постачання інформації на сайтах не має. Якщо це відбувалося на законних підставах, запобігаючи різноманітним пліткам, необхідно було заздалегідь повідомити населення Польщі про закупівлю і надходження конкретних товарів українського виробництва. Аналіз відповідного моніторингу польських місцевих і центральних ЗМІ доводить, що владні структури на той час переймалися виборами, політичними дискусіями, поділом крісел, і жодного попереджувального заходу пояснення не було ані у популярних в Польщі радіопередачах, ані на місцевому телебаченні (Познань, Краків, Варшава). Відтак це стало початком для розкручування антиукраїнської кампанії. Українські товари перебували в магазинах кілька місяців, потім після виступів деяких представників влади їх прибрали з полиць, але не надовго. Вони знову з’явилися вже не першими для оглядин, а дещо прихованими від прямих поглядів покупців.
5. Негативного сценарію перебігу подій можна було уникнути. Але цьому мали б передувати відповідні заходи польської влади. Серед яких могли би бути: моніторинг становища та самої насиченості різноманітною споживчою продукцією в магазинах Польщі, проведення логістичного аналізу щодо того куди і скільки, а також яку продукцію посилати. І ще за європейською практикою провести відповідні моніторинги в різних регіонах Польщі.
6. Враховуючи високу довіру польського суспільства різним інформаційним засобам, у нинішній ситуації із страйком польських фермерів необхідно шукати і вживати відповідних кроків для зняття негативу з проблеми перевізників. Тут могла би прислужитися оперативна підготовка відповідними українськими службами система інформування зарубіжної, польської спільноти (а можливо й інших країн). Для польської аудиторії слід також запропонувати (з одночасним перекладом добротною польською мовою) серію виступів українських восокопосадовців, фахівців-аграріїв з роз’ясненням української позиції з цього та суміжних питань.
7. З огляду на майбутню березневу міжурядову зустріч української та польської сторони, доцільно до широкої роз’яснювальної політики залучити й українські профспілки, керівників і учасників профспілкового вітчизняного загалу перевізників та фермерів. Певно, що слід запропонувати польським колегам з с/г галузі провести зустрічі, круглі столи, прямі ефіри. Представники профспілок українських аграріїв могли би поговорити з польськими трударями прикордонних районів.
8. Відповідна залученість має бути й силових безпекових інститутів та структур України. Зокрема, доцільно звернути їм увагу на інформаційну сторінку у фейсбуці п. Меклера та інших. Польський фейсбук вже заблокував сторінку антиукраїнськи налаштованого п.Меклера, але інші інформаційні засоби відкриті. Українська сторона має спільно з польськими колегами розміщувати у мережах обох країн об’єктивну інформацію про стан справ і подій стосовно цього чи подібних страйків.
9. Подану інформацію з польських джерел щодо керівників «КК» (Конференція-Корона), їхньої антигуманної нетолерантної і відверто українофобської і іудофобської поведінки доцільно розповсюдити в українському і польському інформпросторі. Таке питання є дуже важливим, оскільки криза викликає незадоволення, у першу чергу, молодих людей, які прагнуть бути відомими, що і обіцяють молоді такі керівники – лідери організації Корона.
10. Необхідно також враховувати, що жоден істинний трудівник-хлібороб не зможе дозволити собі стояти і тупцювати на самому дорогому серцю і селянській моралі золотому зерні, - на пшениці. Оскільки реальний трудівник поля знає, як важко виростити такий хліб. До слова, в Польщі не вирощують подібне вітчизняному зерно, там немає такої пшениці, високої якості, зерен даних розмірів. Значить, так негативно себе поводити можуть здебільшого випадкові люди, а може й «засланці» на бойкот, які за гроші готові на все.

Слід також взяти до уваги наведені керівниками страйку погрози на адресу страйкарям начебто українців з мережі. Найпопулярніші з них: «я тобі переріжу горло». В українській традиції відсутня подібна загроза. Можуть загрожувати вбивстом, або  написати «заріжу», однак не через горло. Тут проглядається російський погрожувальний стиль, а саме осіб кавказької національності і традиції, що ми бачили у стратах подібними нелюдами наших полонених героїв.    

11. Аналізуючи події, учасників і організаторів страйків, важливо звернути увагу на психологічні портрети та походження лідерів КК. Всі вони, хоча нині і мешкають в польській столиці, однак народилися в маленьких містах так званої «сірої зони». Містах без великої промисловості, без морських судоверфів, де кувалась польська «Солідарність», без провідних університетів, без духовного наповнення і культурних традицій. У таких місцинах часто панувало безробіття, безвихідь, суїцид тощо. Молоді люди виросли з синдромом меншовартості із-за постійної нестачі грошей, пияцтва батьків, незатребуваності та непотрібності ані суспільству, ані державі. Цей синдром меншовартості, як правило, супроводжує особу все наступне життя, і вона будь-якими засобами намагається його подолати. Переважна більшість таких людей не йде на виробництво, оскільки західний заможний тип життя вдихнули зі шпальт телевізорів. Вони не навчилися і не хочуть працювати, йдуть в громадські рухи і організації, де, певно, легше зробити кар’єру. Наступна сходинка – крок в серйозну політику…

У таких лідерів не вироблена і не засвоєна система людських цінностей. Релігійні засади вони, як правило, відкидають, оскільки виростали в часи ідеологічної ламки польського суспільства, яке із засад «соціалізму» - 1970-ті роки - різко повернуло на призабуті капіталістичні рейки. Окрім цього вони виростали в місцевостях сильного впливу ідеологічної радянської системи. Саме такі с/г території за прикладом СРСР польською владою заселялись партійними чиновниками, тут були сильними традиції комуністичної ідеології, а нині, певно, що популярним є зразок радянської людини (прихильність до ввп). 

Як наслідок, спостерігається в діях, поведінці, заявах керівників партії КК цинічне ставлення до людини, права, релігії, фактично, до всіх гуманістичних цінностей, що мало бути закладеними в людині її цивілізаційним призначенням.

12. Всі ці чинники і особливо скриті дії відповідних польських лідерів імперативно вимагають більш ретельної уваги та цілеспрямованої діяльності вітчизняної дипломатії загалом та посольства і консульств у цій стратегічно важливій країні для нашої держави. Лише детальне опрацювання і зняття усіх складових причин на відповідних рівнях у повсякденній діяльності надасть підгрунття для більш плідних і політично значимих зустрічей на високому чи державному рівнях.

 

1. European Commission. The European Green Deal - European Commission. https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/european-green-deal_en

2. Wielki protest rolników w Polsce. Będą blokować drogi.. https://www.money.pl/gospodarka/wielki-protest-rolnikow-w-polsce-beda-blokowac-drogi-6993180069341728a.html

3. Протести фермерів у Європі: які причини та як це стосується України. 02 лютого, 2024.Голос Америки. https://www.holosameryky.com/a/eu-protest-fermeriv/7468454.html

4. Prof. Gil: Niechęć do Polski jest zapisana w genach ...Do Rzeczy https://dorzeczy.pl › opinie.

5. Оле Хут та Павло Жаров . Як польська прокремлівська партія блокує кордон. 12.11.2023. https://zmist.org/articles/yak-polska-prokremlivska-partiya-blokuie-kordon

6. «Конфедерація» закликає польський Уряд, з  представників яких партій він не був би сформований, до блокування абсурдної ідеї прийняття України до Європейського Союзу». No comments.  https://zmist.org/articles/yak-polska-prokremlivska-partiya-blokuie-kordon

7. Radio ZET. Polska Koordynator specsłużb: Rosyjskie służby szykują nowy etap działań przeciwko Polsce. Radio ZET.

Przyczyny protestu rolników. Strajk generalny rolników, którzy sprzeciwiają się forsowaniu unijnej polityki klimatycznej i zalewaniu. У статті використано матеріали Reuters. https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/07/21/7143622/

8. Dziennikarz i żydowski działacz społeczny o działaniu posła Brauna w Sejmie. radioszczecin.pl, 13 grudnia 2023. [dostęp 2023-12-13]. [zarchiwizowane z tego adresu];↑ Daniel Drob: Antysemicki skandal Brauna w Sejmie. Marian Turski: Polski faszysta dostał się do polskiego parlamentu. gazeta.pl, 12 grudnia 2023. [dostęp 2023-12-13]. [zarchiwizowane z tego adresu]. ↑ Szokujące zachowanie Grzegorza Brauna. Ambasador Izraela: Wstyd. wydarzenia.interia.pl, 2023-12-12. [dostęp 2023-12-12]. (pol.). ↑ Marcel Wandas: Naczelny rabin Polski dla OKO.press: Ufam Hołowni, nie pozwolimy się zgasić. oko.press, 2023-12-12. [dostęp 2023-12-12]. (pol.). ↑ Marcel Wandas: Kard. Ryś reaguje na skandaliczne antysemickie działanie Grzegorza Brauna. ekai.pl, 2023-12-12. [dostęp 2023-12-12]. (pol.). ↑ Izrael reaguje na haniebny czyn posła Brauna. "Wstyd". fakt.pl, 2023-12-12. [dostęp 2023-12-12]. (pol.).

9.  Obwieszczenie Państwowej Komisji Wyborczej z dnia 11 maja 2015 r. o wynikach głosowania i wyniku wyborów Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej, zarządzonych na dzień 10 maja 2015 r.. pkw.gov.pl.;  Grzegorz Braun wystartuje w wyborach prezydenckich. „Chodzi o tysiącletnie państwo i naród polski”. wpolityce.pl, 24 stycznia 2015.

 

Чекаленко Людмила Дмитрівна