>

Міжнародна наукова конференція «Цивілізаційні чинники світобудови: джерела походження, потенціал взаємодії та виміри конструктивізму» (Афро-Азійський регіон) (11 червня 2015 р. Прес-реліз)

11 червня 2015 року у конференц-залі ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» була проведена міжнародна наукова конференція «Цивілізаційні чинники світобудови: джерела походження, потенціал взаємодії та виміри конструктивізму» (Афро-Азійський регіон), у якій взяли участь провідні українські та іноземні науковці, викладачі, дослідники-сходознавці, а також співробітники МЗС України та дипломати і керівники багатьох іноземних посольств та установ в Україні.

З привітаннями на адресу конференції та в обговоренні найважливіших  наукових питань з визначеної теми взяли участь Посол зособливих доручень МЗС України С.А. Бурдиляк, Посол зособливих доручень МЗС України І.Є. Лоссовський, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні  Нінік Кун Нар’яті,  Перший секретар Посольства Королівства Саудівська Аравія Халід Аль Собаіе, віце-консул Посольства Гвінейської Республіки, віце-президент ГО«Африканська рада вУкраїні»  Діалло Ісса Садіо, радник Посольства Республіки Ірак в Україні, доктор міжнародних політичних відносин, доктор міжнародного права Фарук Садік Хайдар, директор Інституту Конфуція Київського національного університету від китайської сторони, доктор політичних наук, доцент  Ши Яцзюнь, член Ради представників бізнесу Індії в Україні «Індіа клаб» (“IndiaClub”), директор фірми «Індраяні оверсіз» (“IndrayaniOverseas”) Рам Данге таінші.

У вітальному слові директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І.Кудряченко підкреслив, що наша держава здійснює  європейський  стратегічний курс у зовнішній політиці, але це не означає, що Україна відкидає досвід країн Азії та Африки: «Не лише Сполучені Штати та Європа, а й країни інших регіонів цікаві своїм багатим досвідом. Україна зараз переживає важкі часи, наш колишній стратегічний партнер доставляє чимало клопоту, але криза – це не завжди погано, криза – це щей привід та поштовх для розвитку, вона мотивує шукати шляхи подолання скрути. І в цьому плані актуальним і важливим є вивчення та аналіз досвіду інших країн, в тому числі Азії та Африки».

Він також зазначив, що нині світова спільнота спостерігає різні  моделі розвитку, але науковці не повинні зосереджувати свою увагу тільки на якійсь одній цивілізаційній парадигмі – доцільними є вивчення та аналіз світового досвіду у його різноманітності; він акцентував увагу на тому, що остаточну відповідь на всі питання, які заявлені в програмі конференції, отримати неможливо,  проте обмін думками допоможе краще зрозуміти один одного, і, крім того, сприятиме пошуку більш ґрунтовних аргументів накористь тих чи  інших цивілізаційних чинників світобудови.

Посол з особливих доручень МЗС України С.А. Бурдиляк відзначив, щосьогодні перед українською дипломатією постало завдання перетворення азійсько-тихоокеанського напряму зовнішньої політики Української держави на невід’ємний елемент реалізації стратегічного курсу на європейську  інтеграцію з  максимальним використанням його потенціалу та можливостей. «Всебічна розбудова відносин нашої держави з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону має стратегічне значення і покликана сприяти забезпеченню суверенітету, територіальної цілісності та безпеки України, зміцненню її міжнародного авторитету, реалізації наших національних інтересів», –  заявив С.А. Бурдиляк і наголосив, що успішна реалізація стратегії європейської  інтеграції потребує належного врахування тих глибоких і динамічних змін, які відбуваються сьогодні у геостратегічному просторі. «Серед них,  – зазначив він, – виділяється своїми широкомасштабними наслідками економічне піднесення Азійсько-Тихоокеанського регіону, його перетворення наглобального економічного лідера. Такий розвиток подій створює додаткові передумови для поглиблення співробітництва зрозташованими тут країнами, насамперед, з  Китаєм,  Індією,  Південною Кореєю, Японією, Малайзією, Таїландом, В’єтнамом та Монголією».

З великим інтересом присутні зустріли виступ Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Індонезія в Україні Нінік Кун Нар’яті, яка детально проаналізувала традиційні історичні чинники цивілізаційного розвитку Індонезії. Особливу увагу вона присвятила обґрунтуванню принципів  «Панча шила», які стали наріжним каменем розвитку країни, відіграли провідну роль у її державотворенні і формуванні єдності індонезійського народу.

Віце-консул Посольства Гвінейської Республіки в Україні, віце-президент ГО «Африканська рада в Україні» Діалло Ісса Садіо своє вітальне слово присвятив такому важливому питанню, як своєчасність та актуальність залучення потенціалу Африканського континенту у розбудові взаємовигідного та різнобічного співробітництва з Україною.

У своєму виступі член Ради представників бізнесу Індії в Україні «Індіа клаб» (“IndiaClub”), директор фірми «Індраяні оверсіз» (“IndrayaniOverseas”) Рам Данге підкреслив, що індійська діаспора в Україні та індійські бізнесмени, що довгий час працюють в Україні, готові всебічно підтримувати розвиток українсько-індійських наукових контактів, наукові заходи та публікацію наукових досліджень у галузі індології в Україні, а також відзначив  велику роль та значення у розбудові цих напрямів співробітництва Всеукраїнської асоціації індологів (НАН України) та її Президента – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, провідного наукового  співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»  О.І. Лукаш.

Доповіді учасників конференції на пленарному засіданні торкалися широкого кола питань, що були визначені для обговорення теми. Зокрема, про теоретичні засади та специфіку розвитку східноазійського регіоналізму доповів доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри регіональних систем та європейської інтеграції Дипломатичної академії України при МЗС України С.О. Щергін; доповідь О.О. Шморгуна – кандидата філософських наук, доцента, провідного наукового співробітника ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» була присвячена проблемі модернізації традиціоналістськи орієнтованих країн світової периферії (на прикладі регіону Близького Сходу); пан Фарук Садік Хайдар, радник Посольства Республіки Ірак в Україні, у своєму виступі детально проаналізував міжнародну антитерористичну стратегію та бачення Іраком проблеми протистояння тероризму. Про перспективи відносин між Україною та країнами Африки у контексті ролі та значення нашої країни у світових цивілізаційних процесах доповів радник ГО «Африканська рада в Україні», відповідальний секретар Африканського клубу Р.Б.Гарбар. Доповідач звернув увагу присутніх на колосальний прорив країн, що донедавна вважались (і вважаються багатьма й досі) економічно відсталими, і зауважив, що українська сторона часто не враховує динамічного зростання та  економічних досягнень авангардних  африканських країн. Своїм баченням місця традиційної культури в  сучасному китайському суспільстві поділився доктор політичних наук, доцент, директор Інституту Конфуція Київського національного лінгвістичного університету від китайської сторони – Ши Яцзюнь.

Робота конференції проводилась у чотирьох секціях:

  • Цивілізаційні чинники піднесення Східної Азії
  • Індійсько-китайські цивілізаційні чинники сучасної світобудови
  • Ісламський світ: цивілізаційні витоки та виклики глобалізації
  • Африка: еволюція і прогрес у контексті цивілізаційної креативності

У секції «Цивілізаційні чинники піднесення Східної Азії» найбільший інтерес був викликаний доповіддю на тему «Система цінностей як чинник економічного прогресу країн Східної Азії», з якою виступила  доктор історичних наук, доцент історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Н.Д. Городня. В доповіді відзначалося, що Східно-Азійський регіон характеризується інтенсивними процесами економічної інтеграції, які відбуваються у різних форматах на території Південно-Східної Азії, «великої Східної Азії», Азійсько-Тихоокеанського й Індійсько-Тихоокеанського регіонів.

У Південно-Східній Азії вони вийшли за межі економіки і поширилися на політичну і соціально-культурну сфери, що передбачає формування спільної регіональної ідентичності. Проте цей регіон характеризує надзвичайна різноманітність, включаючи культурно-релігійну. Успішною спробою визначити те спільне, що об'єднує країни Південно-Східної Азії, а також «великої Східної Азії» в цілому стала концепція «азійських цінностей», яка з'явилася на межі 1980-1990-х рр. в умовах видатних економічних досягнень регіональних держав. Вона виділяє риси, які об'єднують народи регіону і водночас відрізняють їх від Заходу. Найбільшим пропагандистом цієї концепції був прем’єр-міністр Малайзії М.Махатхір, за визначенням якого саме система цінностей обумовлює долю і добробут цивілізацій, народів і держав. Україна потребує вироблення і популяризації власної концепції цінностей як складової частини «європейських цінностей», які вирізнять українців як націю і об'єднають її з націями Європи.

Під час роботи секції «Індійсько-китайські цивілізаційні чинники сучасної світобудови» звернула на себе увагу оригінальністю теми доповідь кандидата політичних наук, наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» О.А. Клименко  «Феномен кастового устрою як цивілізаційно-культурна складова індійського традиційного суспільства». У доповіді відзначалося, що кастовий устрій в Індії є одним із складових елементів традиційної соціальної системи суспільства, підкреслювалося, що він є потужним чинником впливу як на соціально-політичні, так і на соціально-економічні процеси в країні поряд з сучасними процесами модернізації. Підкреслювалося, що розуміння кастового устрою глибинним чином пов’язане із світосприйняттям індійців, більша частина яких є глибоко релігійними за своїми переконаннями. Наріжні поняття індуїзму, такі як карма, дарма, сансара є не тільки частиною світогляду індійців, але й ціннісною основою  життєздатності традицій кастової системи в країні, яка є однією із найважливіших особливостей соціально-економічного та культурного розвитку як стародавньої, так й сучасної Індії.

Секція «Ісламський світ: цивілізаційні витоки та виклики глобалізації» була представлена низкою цікавих наукових доповідей, серед яких необхідно виділити виступ кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, доцента кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету Н.О. Пророченко на тему «Нова роль Ірану  в Близькосхідному регіоні: можливості та ліміти на сучасному етапі». Доповідь була присвячена висвітленню змін ролі «іранського чинника» у міжнародних і регіональних процесах у світлі підписання попередньої угоди з «іранської ядерної  програми», яка визначає загальні контури взаємних поступок сторін задля нормалізації відносин Ірану і міжнародного співтовариства. Окреслювалися перспективи реакції ринку енергоносіїв, вірогідні сценарії розвитку процесів навколо сирійської і єменської криз, політики щодо протидії руху «Ісламська держава». Охарактеризовані  ступінь впливу та значення цивілізаційних чинників на формування нової ролі Ірану в регіоні Близького Сходу та у сучасній світ-ситемі.

Великий інтерес наукової аудиторії у секції «Африка: еволюція і прогрес у контексті цивілізаційної креативності» викликав виступ Ю.А.Косенко, консультанта ГО «Африканська рада в Україні» на тему «Ботсвана: фактори успіху». На прикладі широкого кола цікавих фактів і даних він детально охарактеризував провідні чинники швидкого соціально-економічного та культурного піднесення цієї унікальної африканської країни, що змогла за короткий час перетворитися на найбільш розвинуту країну Африканського континенту. Досвід Ботсвани є надзвичайно актуальним й корисним для багатьох країн світу, особливо так званих «транзитивних країн», країн з перехідною економікою, в тому числі для України, де дослідження феномену певних африканських країн і така галузь всесвітньої історії як африканістика тільки набуває результатів і потребує підтримки.

Наукові доповіді та їх обговорення на конференції супроводжувалися цікавими та конструктивними дискусіями, було висловлено чимало обґрунтованих пропозицій щодо подальшого удосконалення механізмів та форм різнобічної співпраці України з країнами провідних центрів розвитку Афро-Азійського регіону.

У виступі, присвяченому закриттю конференції, директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І.Кудряченко підбив підсумки  плідної та змістовної роботи під час конференції, які  свідчать про винятково важливу роль та значення цивілізаційних чинників у формуванні сучасної світобудови та розвитку сучасної системи міжнародних відносин. Директор підкреслив важливість обговорених під час конференції практичних рекомендацій щодо розвитку та вдосконалення співробітництва України з країнами Азії та Африки. З метою поширення наукових досліджень у визначеному контексті він також  висунув ідею більш  широкого залучення молоді –  аспірантів та  студентів українських ВНЗ  до участі у роботі  секцій міжнародних наукових конференцій, що, у свою чергу, може спонукати творчу молодь країни до проведення актуальних досліджень у галузі всесвітньої історії та оволодіння мистецтвом ведення наукових дискусій.

Завантажити прикріплення:
Перейти до початку