>

Міжнародна наукова конференція «Перша світова війна: історичні долі держав і народів (приурочена 100-річчю початку Першої світової війни) (21 травня 2014 р. Прес-реліз)

У конференції взяли участь дослідники із України,  Росії, Білорусі та країн Європейського Союзу. Так, з поміж 85 науковців, що подали заявки на участь у конференції, 60 учасників прибули особисто. З науковими доповідями виступили 2 члени-кореспонденти Національної академії наук України, 1 член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України,  19 докторів та 30 кандидатів наук.

Серед провідних наукових установ, учені яких взяли участь у конференції, були:

  • Інститут історії України НАН України (м. Київ),
  • Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф.Кураса НАН України (м. Київ),
  • Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України (м. Київ),
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка (м. Київ),
  • Національний інститут стратегічних досліджень (м. Київ),
  • Київський національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова (м. Київ),
  • Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (м. Київ),
  • Київський університет імені Бориса Грінченка (м. Київ),
  • Київський славістичний університет (м. Київ),
  • Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка (м. Дрогобич),
  • Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка (м. Кам’янець-Подільський),
  • Маріупольський державний університет (м. Маріуполь),
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ).

Вступним словом конференцію відкрив директор ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» А.І.Кудряченко. Він підкреслив, що Перша світова війна також відома як Велика війна і «Війна, щоб завершити всі війни» була світовою війною, глобальним воєнним конфліктом, який відбувався, перш за все, в Європі у період 1914 - 1918 рр. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію ХХ століття. Перша світова війна відкрила нову епоху в історії людської цивілізації. Історія ще не знала таких масштабних збройних конфліктів. Вони мали доленосне значення не лише для окремих, а для більшості країн та й світу в цілому. Ніхто у світі не очікував того, що війна може тривати так довго. Незважаючи на вердикт, винесений переможцями, винними у війні були всі без винятку держави-учасниці.

Показово, якщо на початку війни спостерігалося небувале патріотичне піднесення, яке стимулювалося владними структурами, то з затягуванням війни розсіювався «весь пропагандистський туман». Війна спричинила розпад імперій, Німеччина втратила свої колоніальні території, а такі країни як Чехословаччина, Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Польща та Югославія отримали незалежність. Ця війна також сформувала ґрунт для наступного розпаду Британської Імперії.

Перша світова війна визначила кінець старого світового порядку, але результат конфлікту був важливим чинником для виникнення Другої світової війни. Тож, як зазначив на конференції професор А.І.Кудряченко, є можливість розглянути широке коло питань від сучасних надбань вітчизняної та світової історіографії – до проблем міжнародних відносин Першої світової війни як відправної межі нової епохи в історії людства та соціальних трансформацій і державотворчих процесів у Центрально-Східній Європі тієї епохи.

Із вітальним словом виступили – Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Молдова в Україні Др. Іон Стевіле, Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Індія в Україні Раджив Кумар Чандер, Заступник Посла Республіки Австрія в Україні Йоханнес Айген, Другий секретар Посольства Республіки Польща в Україні Броніслав Жешотарски, Третій секретар Посольства Республіки Угорщина в Україні Тібор Фехер.

Зокрема, Посол Республіки Молдова в Україні Др. Іон Стевіле наголосив про те, що тяжкий молох війни безпосередньо зачепив деятки народів, мав тяжкі наслідки для всіх держав. Адже близько 10 млн. осіб загинуло на фронтах війни, а ще більше було поранених. Росія вийшла із війни через революцію 1917 р. Тут небувалої гостроти сягнули проблеми соціально-економічного характеру, які доволі тісно перепліталися із національними й політичними. Війна формально була завершена Версальським мирним договором. Розруха і неповіряння, удари долі  лягли тяжким тягарем та великим випробуванням для багатьох народів світу, зокрема і для молдавського народу. Посол Молдови відзначив, що нинішній міжнародний науковий форум є одним із перших, що започатковують звернення держав і громадськості до цієї події величезної  ваги для світової спільноти і побажав успіхів в роботі конференції.

Посол Республіки Індія в Україні Раджив Кумар Чандер зазначив, що його країна у складі Британської імперії взяла активну участь у війні із супротивниками імперії. Участь індійських солдат у військових походах сприяла поширенню в індійському суспільстві національно-визвольних ідей, що в подальшому сприяло становленню незалежності Індії. Посол Індії також підкреслив, що у  центрі Делі споруджено монумент вшанування пам’яті жертв Першої світової війни, він наголосив, що людство має пам’ятати ті доленосні події та ціну, яку заплатили народи світу за мир.      

Заступник Посла Республіки Австрія в Україні Йоханнес Айгнер зосередив увагу присутніх на пам'яті про Першу світову війну, яка є актуальною на сьогоднішній день. «Пам’ятники в австрійських громадах нагадують про те, як багато моїх співвітчизників віддали своє молоде життя у вирі подій Першої світової війни»  – зазначив пан Йоханнес Айген.  «Перш за все, я хотів би звернути увагу на пам’ятник війни у громаді Зальцбурга, з якої я родом. На моїй Батьківщині на початку Першої світової війни проживало біля  1000 жителів, близько 50 молодих чоловіків, які мали попереду ціле життя, загинули у Першій світовій війні, а велика частина з них –  на території сучасної України» – підкреслив заступник Посла.

Виступ Другого секретаря Посольства Республіки Польща в Україні Броніслава Жешотарски був присвячений питанням відновлення Польщею своєї незалежності. Завершення Першої світової призвело до падіння трьох імперій на уламках яких розгорнулось становлення Польщі, як окремої держави.

Із цікавою і повчальною в історично-порівняльному плані доповіддю виступила професор Дипломатичної академії України Людмила Чекаленко: «Трагізм української нації очима польської еліти». Доповідач торкнулася питань становлення менталітету і світогляду нації, що тісно пов*язані з формуванням державності. Проблема українського державотворення наразі як ніколи стала актуальною у зв*язку з поточними подіями в самій Україні.

Як змінилися оцінки і бачення України і українців міжвоєнного періоду поляками? Чи пов*язані сучасні причини неспроможності українців створити міцну довготривалу державу? Ці питання активно досліджувалися в Польщі міжвоєнного часу найкращими представниками польської еліти, які намагалися віднайти причини і наукове обґрунтування процесу державотворення на українських землях початку ХХ ст., Станіслава Стемповського (міністр уряду Симона Петлюри, письменник і громадський діяч), Стефана Шведовського, Романа Дмовського (політичний діяч, дипломат, завдяки якому на Паризькій мирній конференції українське питання було вирішене на користь Польщі), Юзефа Кожеховського та Генріха Юзефського.

Узагальнюючі висновки, які зробила автор в результаті дослідження польських робіт, полягають у наступному: всі спроби українського народу створити у різні історичні періоди  самодостатню державу зазнали  поразки.

Які ж основні перешкоди, що стояли на шляху творення української державності?

Це, по-перше, невміння робити висновки з власного досвіду; по-друге, анархізм народної душі і національного інстинкту; по-третє, відчуття ненависті, як регулятор політичних дій, і, нарешті, одну з причин розколу українських земель вони вбачали в поділі на територіальні і культурні регіони: «українець з-за Дніпра дивився на Захід очима росіянина, діаметрально протилежним був українець – русин!»

Всі зазначені вище міркування щодо української народу служать підставою для доведення його неспроможності побудувати власну державу. А з цього робиться висновок про необхідність патронування його з боку поляків і польської держави.

Виступаючи на пленарному засіданні член-кореспондент НАН України д.і.н., проф. О.П. Реєнт підкреслив, що найбільшого загострення набули кризові явища в Європі, де відбулося чергове перегрупування сил. Важливим також є той факт, що громадськості України вдалося привернути увагу російського уряду й суспільства саме до «українського питання». Доповідач проаналізував надбання зарубіжних та  вітчизняних дослідників у вивченні всієї палітри проблем Першої світової війни. Зокрема, ним також була представлена узагальнююча монографія з історії цієї війни, яка підготовлена у академічному Інституті історії України НАН України. Нинішня конференція, зазначив доповідач, є доволі важливим і представницьким науковим заходом та доброю нагодою для актуалізації роботи фахівців у даному напрямі.

У своєму виступі на пленарному засіданні член-кореспондент НАН України В.Ф. Солдатенко зазначив, що Перша світова війна означала крах гегемоністських прагнень європейських колоніальних імперій та, водночас, спроби пошуку взаємоприйнятного «балансу сил» між ними. До того ж війна актуалізувала національно-визвольну боротьбу поневолених націй та пробудження українського народу до державного життя. Доповідач виклав узагальнюючі висновки щодо державотворчих процесів, здобутків і втрат тогочасної України.

Ідеї В.Ф.Солдатенка були слушно підтримані доктором історичних наук, професором І.В. Срібняком, який у своїй доповіді висвітлив питання формування українських військових з’єднань, які влітку 1918 р. були долучені до складу збройних сил Української Держави. Він розкрив особливості перебігу тих подій для нашого народу.

Член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України В.М. Ткаченко у своєму виступі відмітив, що проблеми з якими український народ стикається сьогодні дотичні тим, які спостерігалися напередодні, під час та після Першої світової війни і, в значній мірі, зумовлені переформатуванням сил на міжнародній арені. Доповідач провів паралелі, зосередив увагу на актуальних питаннях державотворення України, умов зміцнення її демократичного поступу.

Значний інтерес наукового співтовариства викликали виступи доктора історичних наук, головного наукового співробітника Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України О.В.Потєхіна («Боснійська криза 1908-1909 років як тест союзницького співробітництва на шляху до Першої світової війни»), доктора історичних наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка В.І. Сергійчука («Документи «Союзу визволення України» в Національному архіві Канади»), Радника директора Російського інституту стратегічних досліджень, Надзвичайного і Повноважного посла РФ Д.Б. Рюрикова («Перша світова війна і новий світовий порядок»).

В рамках конференції було обговорено широке коло питань, передбачених науковими секціями:

1. Сучасні надбання вітчизняної та світової історіографії Великої війни як відправної межі нової епохи в історії людства;

2. Реконфігурація системи міжнародних відносин напередодні, під час та після Першої світової війни;

3. Велика війна і європейське суспільство: буденне життя, соціальні  виклики, трансформації і революції;

4. «Українське питання» та державотворчі процеси в Центрально-Східній Європі в період Першої світової війни;

5. Велика війна у спогадах, літературі, засобах масової інформації.

То ж творча атмосфера, інтерактивна форма проведення конференції, почасти гостра дискусійність виступів чи запитань не залишили нікого із учасників байдужим. Важливо і те, що організатори міжнародної наукової конференції за її результатами планують видання збірника наукових  праць.  Тексти статей слід надсилати до 15 червня 2014 р., на адресу (Орієнтовний час виходу збірника – жовтень 2014 р., а інформація щодо оформлення та оплати статей додається).


conference_program.doc
Vymogu do statey.doc

Перейти до початку