>

Знакова подія січня-2020: 50-й щорічний форум у Давосі: дискусія довкола тенденцій розвитку і глобальних проблем людства

Сподівання, що чергова зустріч світових лідерів, громадських діячів та власників промислово-фінансових корпорацій полегшить розв’язання глобальних проблем людства, вже стали традиційними. Такі очікування висловлювалися й напередодні 50-ї сесії Всесвітнього економічного форуму, яка відбулася 21-24 січня 2020 р. у Давосі.

Політичний клімат на форумі визначали дві важливі події.

По-перше, загострення протиріч між США та Іраном на початку січня, що ледве не переросло в криваву регіональну війну. Найбільш масштабною жертвою силової гри сторін став український цивільний літак компанії МАУ, нібито помилково збитий ракетою ППС Ірану.

По-друге, відбулось очікуване підписання першої частини торговельної угоди між США та КНР, яке символізує почесне перемир’я у торговельній війні світових економічних гігантів.

Третій аспект стосувався кліматичних змін, які стають усе більш наочними для широкої громадськості. Адже сучасна наука надто приблизно окреслює межі пружності екосистеми в планетарних масштабах, як і критичний поріг, за яким можуть розпочатися незворотні природні катаклізми.

В цьогорічному Давоському форумі брали участь представники 117 держав, включаючи 53-х глав держав та урядів (зі США, ФРН, Австрії, Італії, Іспанії, Нідерландів, Греції, Польщі, Швейцарії, України, Афганістану, Пакистану, Іраку, Сінгапуру, Еквадору, Колумбії, Йорданії та ін.). 22 січня форум відвідав президент України В.Зеленський.

З-поміж впливових політиків на форумі були відсутні Сі Цзіньпін, В.Путін, Е.Макрон, Б.Джонсон та Р.Т.Ердоган.

В якості головної теми форуму було запропоновано проблему формування капіталізму, спроможного задовольнити потреби всіх зацікавлених сторін. Для обговорення були запропоновані три альтернативні моделі розвитку:

- «Акціонерний капіталізм». Така модель, поширена у більшості країн світу, побудована на принципі, що основна мета бізнес-корпорації полягає в максимізації її прибутку.

- «Державний капіталізм», у якому напрямок розвитку економіки визначають уряди. Відповідна модель використовується в деяких країнах, що розвиваються, у тому числі в Китайській Народній Республіці.

- «Капіталізм зацікавлених сторін». Ця допоки скоріше віртуальна платформа розглядає приватні корпорації як піклувальників суспільства й передбачає державно-приватне партнерство за шістьма напрямами, включаючи екологію, економіку, суспільство, промисловість, технології та геополітику.

Організатори форуму вперше наважилися визначити п'ять основних глобальних ризиків, безпосередньо пов'язаних з екологією. Екологічна проблематика розглядалася на сесіях «Протистояння кліматичному апокаліпсису», «Стійка дорога до спільного майбутнього» та «Як звільнитися від одноразового пластику», на яких обговорювалися роль екоактивістів, урядів і бізнесу в скороченні вуглецевих викидів в атмосферу та зміна поведінки споживачів.

В межах форуму відбулася дискусія на тему «Як вижити в XXI столітті», присвячена оцінці глобальних загроз, таких як ядерна війна, екологічний колапс, проблеми, викликані поширенням нових технологій.

Економічний блок був представлений сесією «Глобальний економічний прогноз», присвяченій способам запобігання спаду в світовій економіці, і дискусіями «Майбутнє фінансових ринків» і «Майбутнє цифрової економіки».

Політична тематика обговорювалася на сесіях «Майбутнє американської зовнішньої політики», «Пріоритети "Великої вісімки"» і «Новий європейський наратив». Примітно, що відновлення засідань «Великої вісімки» за участі РФ розглядалося  як вже майже вирішена справа.

Форум презентував дві нових глобальних ініціативи: освітню програму, що передбачає навчання 1 мільярда осіб по всьому світу, та насадження 1 мільярда дерев. Відповідаючи на цю ініціативу, президент США Д.Трамп, який загалом скептично ставиться до колективних природоохоронних зусиль пішов далі, пообіцявши забезпечити насадження 1 трильйона дерев упродовж десятиліття. Оцінювати реальність виконання цієї обіцянки американські експерти досі не наважуються.

Тональність дискусії на форумі визначали виступи представників найбільш потужних країн світу. Президент США Д.Трамп виступив з оптимістичним прогнозом розвитку американської економіки, порадив усім країнам брати приклад з США і дбати про власні інтереси. Д.Трамп відверто заявив, що до приходу в Білий дім ніяк не міг збагнути, чому США «так багато віддають іншим країнам». І саме тому він балотувався в президенти, і його обрали, після чого цю прикру помилку вдалося успішно усунути. Цьому сприяли наступні заходи:

- Розв’язання складнощів у взаємовідносинах з Китаєм, але «зараз вони прекрасні. Двісті, а, може, навіть триста мільярдів доларів ми зможемо заробити. При цьому наші тарифи для Китаю залишаться незмінними в ході другого етапу переговорів».

- Укладення нових торговельних угод з Японією.

- Підготовка нової торговельної угоди «з новим чудовим прем'єр-міністром Британії».

Унаслідок заходів теперішньої адміністрації США щорічно громадяни країни витрачають на оплату електроенергії на п'ятсот доларів менше, ніж жителі Європи. При цьому США мають доступ до необмежених енергетичних ресурсів, завдяки чому нема потреби купувати їх у ворожих держав (прямий натяк на залежність ФРН від поставок російського газу). При цьому, за словами Д.Трампа, в сфері екології  в США найчистіші повітря і питна вода на землі.

Очевидний підтекст промови Д.Трампа полягав у тому, що США нарешті звільнилися від надмірних зовнішніх зобов'язань, переживають економічне піднесення й можуть нарешті зайнятися своїми внутрішніми проблемами. Адже, за цією логікою, ніяких глобальних рішень світових проблем не існує. Й тому кожна країна має брати приклад з Америки і сама дбати про свій розвиток, що можливо тільки за допомогою звернення до потреб власних громадян. Й тоді «розкуті і натхненні люди» стануть вирішувати будь-які проблеми за рахунок приватної ініціативи та підприємництва. А лякати людство наслідками господарської діяльності не варто. Це «нісенітниця, яку ми вже багато разів чули». В інтерпретації Д.Трампа нова версія американського націоналізму подається як універсальне правило: всі політичні лідери мають будувати свою політику в першу чергу і завжди – тільки на користь своєї країни.

Як відзначають спостерігачі, раніше американські політики воліли пакувати інтереси США в оболонку «європейських» чи «західних» цінностей, відповідно до яких іншим країнам пропонувалося вибудовувати свою політику. Однак тепер пріоритет інтересів США декларується в прямій та однозначній формі, так само відверто, як і за часів президентства Теодора Рузвельта на початку ХХ ст.

На відміну від делегації США, віце-прем'єр КНР Хань Чжен в своїй промові чітко висловлювався на підтримку процесів глобалізації. За його словами, світова економіка зазнає глибоких змін. За цих обставин глобалізація стикається зі зростаючими атаками. Поширюється протекціонізм, а ризики і невизначеність світової економіки помітно зростають. Однак у глибоко інтегрованому світі жодна країна не зможе самостійно впоратися з глобальними проблемами. Тому замість того, аби звинувачувати глобалізацію в економічних труднощах, країни світу повинні разом розвивати «всеосяжну й відкриту світову економіку». Сенс спільних зусиль полягає в тому, щоб зробити пиріг глобальної економіки більшим, а також – створити механізми, щоб краще розподілити вигоди від глобалізації. Таким чином люди в усіх країнах зможуть скористатися з її здобутків.

Виступ канцлера ФРН А.Меркель на форумі розцінюється оглядачами як її політичний заповіт. Вона акцентувала увагу в основному на екологічних загрозах і торкнулася політичної проблематики. Серед основних тез її промови необхідність збереження миру в Європі, посилення ролі Євросоюзу в світовій політиці тощо. Меркель закликала подолати геополітичну пасивність і зробити ЄС «самостійним геополітичним фактором». До основних викликів, які стоять перед Євросоюзом, вона назвала вихід Великої Британії, посилення хвилі імміграції та необхідність зміцнення європейської економіки. Висловлюючи незгоду з відмовою керівництва США від координації політичних підходів з країнами ЄС, А.Меркель закликала будувати й модернізувати інститути «глобального управління», що принесе «безпрограшні» результати в довгостроковій перспективі.

Серед заяв провідних політиків доцільно відзначити виступ президента Європейської Комісії У. фон дер Ляйен, виголошений на відкритті Давоського форуму. Очільниця виконавчого органу ЄС чітко висловилася на користь третьої опції, заявленої організаторами форуму («капіталізм зацікавлених сторін»). В межах ідеалістичного підходу промовець обґрунтовувала необхідність поставити «новий капіталізм» на службу зростанню добробуту працівників і всього суспільства та примирити виробництво та кліматичні цінності.

Підсумовуючи дискусію на 50-й сесії Давоського форуму доцільно відзначити декілька важливих змістовних акцентів:

1. Серед основних проблем, винесених організаторами форуму на обговорення, перша концепція полягала у визначенні ймовірних переваг різних моделей капіталізму в контексті поєднання конкурентоспроможності та забезпечення суспільних інтересів. Друга концепція стосувалася можливості поєднати сучасний капіталізм зі збереженням екологічного балансу та запобіганням кліматичних катаклізмів. При цьому по жодній з цих проблем універсальні рішення запропоновані не були.

2. У сфері екології, основний конфлікт намітився між лінією Д.Трампа (глобальні спільні рішення неможливі по суті) та медіа-кампанією за участю Грети Тунберг у головній ролі (екологічний катастрофічний алармізм).

3. Торговельна війна між США та КНР стала відображенням політичного конфлікту з застосуванням економічних засобів. В осяжному майбутньому перспективи світової економіки визначатимуться насамперед політичною динамікою відносин між США і Китаєм.

4. Вже без зайвих сенсацій і в суто рутинній манері представники країн ЄС на форумі обговорювали наявні протиріччя зі США, Великою Британією та необхідність забезпечення самостійної ролі ЄС у сучасному світі. Євросоюз прихильний до запобігання нових хвиль мігрантів і біженців до Європи та новацій щодо розподілу тягара розміщення біженців на своїй території. 

5. Відсутність узгоджених, спільних підходів до глобальних проблем людства обумовлює відсутність компромісних рішень з таких проблем, як екологія чи подолання бідності. Така тенденція закріплює фрагментарність структури світу та ймовірність односторонніх дій провідних гравців з подальшим посиленням суперництва в межах нової багатополярної міжнародної системи, в якій міжнародна торгівля, наукові дослідження та зміни клімату ставатимуть об’єктами глобальної конкуренції.


С.В.Толстов,
зав. відділу трансатлантичних досліджень
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

Перейти до початку