Подія листопада 2020: президентські вибори в Молдові

20 листопада ЦВК Республіки Молдова офіційно оприлюднила результати виборів президента. За підсумками другого туру, вперше в історії держави, її очолить жінка - лідер правої проєвропейської партії «Дія і солідарність» (PAS) - Майя Санду. Політик, яка представляє опозиційні сили, здобула впевнену перемогу з результатом майже 58%, тоді як діючого керівника країни - Ігоря Додона підтримали 42% виборців. Санду балотувалася і на попередніх президентських виборах 2016 року (тоді Додон переміг з більш скромним результатом - його перевага склала 4%),  вона очолювала Міністерство освіти (2012-2015 рр.), а також керувала урядом на посаді прем'єр-міністра (2019 р.).

Президентська кампанія 2020 року продемонструвала, не стільки електоральну перевагу якогось конкретного політика в РМ, скільки відобразила загальний запит населення на внутрішні зміни в країні - саме так можна трактувати значний (16%) відрив лідера опозиції за результатами народного волевиявлення. Майя Санду прийшла до влади під гаслами проєвропейських реформ, боротьби з корупцією та деолігархізацією. Коментуючи свою перемогу, вона зазначила, що першочерговим завданням на посту президента бачить об'єднання суспільства і відновлення економіки. Новообраний президент заявила про наміри будувати «баланс у зовнішній політиці, виходячи з національних інтересів Молдови, і прагматичний діалог з усіма країнами, включаючи Румунію, Україну, європейські країни, Росію і США». Порівнюючи анонсовані Санду перші кроки на посаді президента з передвиборчими заявами Додона у 2016 році, можна відзначити, що вони складені в більш зваженій і менш категоричній манері.

Події листопада внесли свої корективи щодо головних дійових осіб молдавської політики, що може дати позитивний ефект на декількох напрямах, особливо у зовнішній політиці. В оприлюдненій 16 листопада заяві парламенту ЄС зазначається, що результат волевиявлення в РМ означає «перемогу для молдавської демократії» та «новий початок» відносин республіки і Євросоюзу. Брюссель особливо підкреслює прихильність Санду принципам верховенства права і боротьбі з корупцією, яка «дала народу надію на краще майбутнє». Одними з перших позитивні сигнали на адресу новообраного президента, також надійшли з Бухареста і Вашингтона. Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що його уряд «почав шукати рішення для нового пакета підтримки Республіки Молдова».

Сприятлива міжнародна кон'юнктура стала суттєвою підтримкою для нового молдавського лідера. На відміну від свого попередника Санду є бажаною персоною практично у всіх ключових для Республіки Молдова столицях, включаючи Москву. Однак очікувати стільки ж щільної взаємодії нового президента Молдови з російськими офіційними особами, яка була у її попередника, мабуть, навряд чи варто, як і надання 200-мільйонного російського кредиту, а також  фінансування по лінії Євразійського банку розвитку. Вкрай невизначеною стає участь Молдови в структурах Співдружності Незалежних Держав і, особливо, в Євразійській економічній комісії, при якій РМ стала спостерігачем у 2018 році. З іншого боку, досить позитивна реакція Кремля на перемогу Санду може свідчити про те, що у Молдови з'явилася реальна можливість реалізувати концепт зваженої зовнішньої політики, який безуспішно просував Ігор Додон.

Розглядаючи перспективи розвитку східного вектору зовнішньої політики РМ, можна прогнозувати суттєве поліпшення відносин між Києвом і Кишиневом, оскільки перебуваючи на посаді прем'єр-міністра Майя Санду, охоче взаємодіяла зі своїми українськими партнерами. Зовнішньополітичний напрям вбачається найбільш перспективним на початковому етапі президентської кар'єри Санду - тут перші кроки нового лідера держави цілком відповідають заявленим у ході її передвиборчої кампанії принципами прагматичності і збалансованості, що стосується внутрішньої політики, то тут дещо складніше. До повної трансформації Республіки Молдова у «справедливе і процвітаюче суспільство, в якому дотримуються права всіх», країні, ймовірно, доведеться пройти ще довгий шлях - і далеко не факт, що новообраному главі держави вдасться відвоювати достатній для цього обсяг владних повноважень.


А.Б. Добровольська, кандидат економічних наук,
старший науковий співробітник,
в.о. провідного наукового співробітника відділу
історії нових незалежних держав ІВІ НАНУ

Перейти до початку