У цьому трагічному випадку найтіснішим чином переплелися в один клубок і підступні міжусобиці провідних спецслужб світу, і кланові бої за владу, і жорстоке зіткнення геополітичних інтересів регіональних та глобальних центрів сили. Широкий розголос зазначеної події стався завдяки двом чинникам: перший – те, що подія відбулась у столиці Туреччини Стамбулі, президент якої Реджеп Таїп Ердоган внаслідок гострих зіткнень геополітичних амбіцій обох лідерів вважає наслідного принца Саудівської Аравії своїм головним суперником у задоволенні його геополітичних прагнень. Другим чинником є те, що подія трапилася напередодні важливих проміжних виборів до Конгресу США в листопаді 2018 р., під час яких демократи намагатимуться взяти більшість у вищому законодавчому органі країни. Це дасть їм змогу ініціювати процес імпічменту нинішнього президента США Д. Трампа. І випадок із Дж. Хашоггі, який висвітлив усі промахи та помилки нинішньої адміністрації у розвитку американсько-саудівських відносин, стануть їм у великій нагоді.

Дж. Хашоггі опинився в епіцентрі доволі жорсткої боротьби двох найсильніших кланів Дома Саудів – кланів Судейрі та Турки. Нинішній король Саудівської Аравії Салман і його середній син – наслідний принц Мохаммед бін Салман належать до клану Судейрі, Дж. Хашоггі в силу своїх давніх зв’язків допомагав двом найважливішим представникам клану Турки – принцу Бандару, який протягом тривалого часу був послом Саудівської Аравії в США, і принцу Фейсалу – колишньому очільнику саудівської розвідки. Обидва принци використовували опозиційного журналіста, кореспондента впливової американської газети «The Washington Post», для дискредитації в очах американського істеблішменту та американської громадської думки як нинішнього саудівського короля, так і, передусім, наслідного принца, який нині фактично керує Саудівською Аравією. Зазначене й привело до наказу з боку наслідного принца перехопити Хашоггі за кордоном і доставити до Саудівської Аравії.

Також нинішні трагічний випадок переконливо довів, що наслідний принц Мохаммед бін Салман для реалізації своїх планів використовує будь-які дії, які часом несумісні ані з мораллю, ані із законом. Навіть непряма причетність до вбивства відомого журналіста стала для наслідного принца досить відчутним ударом по його іміджу як ініціатора і натхненника широкоформатних трансформацій саудівського суспільства, визначених програмою «Бачення 2030». Його супротивники з інших кланів королівської родини значно активізували свої дії проти нього і намагаються згрупуватися навколо колишнього командувача Національної гвардії принца Мутеба, сина попереднього короля Абдулли.

Значно погіршились відносини Саудівської Аравії з провідними європейськими країнами. Так, Німеччина зупинила постачання до цієї країни своєї зброї. Політично відгукнулась подія з Хашоггі і на проведенні в Ер-Ріаді міжнародної конференції з інвестицій «Майбутня інвестиційна ініціатива», на яку відмовилося приїхати багато знакових політиків, інвесторів та бізнесменів.

Під серйозним ударом опинилася також доля проведення саміту США – Рада співробітництва арабських держав Затоки у Кемп-Девіді, що був запланований на жовтень і мав закінчитися утворенням Близькосхідного стратегічного альянсу.

Президент США Д. Трамп докладає разом зі своєю командою великих зусиль для виведення з-під удару як самого наслідного принца, так і свої угоди зі Саудівською Аравією, особливо у сфері військово-технічного співробітництва. У травні 2017 р. Д. Трамп під час свого державного візиту до Королівства підписав угоду на постачання американської зброї на 110 млрд дол. Разом з тим, під ударом конгресменів опинилася вся його політика зі Саудівською Аравією. Законодавці звинувачують Д. Трампа у тому, що американсько-саудівські відносини вийшли із законодавчого контролю, і США наробили в цій сфері багато помилок, особливо стосовно фактичної підтримки дій саудитів у Ємені та блокади Катару.

Майбутнє нинішніх американсько-саудівських відносин багато в чому залежатиме від результатів листопадових проміжних виборів у Конгрес і від того, чи спроможні будуть республіканці залишити за собою контроль над ним. Активна роль турецького президента Р.Т. Ердогана у цій справі спрямована на те, щоб максимально дискредитувати наслідного принца Саудівської Аравії, в особі якого він вважає для себе найнебезпечнішого конкурента у боротьбі за лідерство в таборі сунітського ісламу. Також, для Р.Т. Ердогана нинішня трагедія є гарний привід продемонструвати США, що саме Туреччина має розглядатися Білим домом як його головний союзник в ісламському світі та на Близькому Сході.

В’ячеслав Швед
кандидат історичних наук, доцент,
завідувач відділу історії країн Азії та Африки
ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»