Круглий стіл «Історична наука і суспільство: минуле, сучасне, майбутнє (до 2500-річчя з дня народження Геродота)» (15 грудня 2015 р. Прес-реліз)

2015 рік науковці Інституту завершили проведенням у конференц-залі ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» круглого столу на тему: «Історична наука і суспільство: минуле, сучасне, майбутнє», який було приурочено до 2500-річчя з дня народження «батька історії» Геродота.

У роботі круглого столу взяли участь співробітники ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», а також Дипломатичної академії України при МЗС України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, докторанти, аспіранти, студенти – усього понад 30 учасників.

Круглий стіл відкрив директор Державної установи «Інститут всесвітньої історії Національної Академії наук України», доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України А.І.Кудряченко. У вступному слові до учасників він відзначив актуальність і важливість дослідження зазначених у порядку денному проблем: загальної методології історичної науки; місце традиції та інновації в роботі історика; аналіз суспільства та визначення його історичного часу; характеристика спадщини Геродота та її значення для історичної науки; вивчення «осьового часу» історії – античної Греції класичної доби.

У своїх доповідях учасники круглого столу розкрили сутність феномену Геродота з Галікарнасу (кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, Перший проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Дипломатичної академії України при МЗС України Ціватий В.Г.), висвітлили місце і роль спадщини «батька історії» у становленні історичної науки (доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Хижняк І.А.), віддали належне попередникам і послідовникам Геродота (кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії стародавнього світу та середніх віків Київського національного університету імені Тараса Шевченка Пількевич А.Л.), проаналізували різноманітні аспекти суспільного життя античної Греції класичної доби (доктор філософських наук, професор, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ільїн В.В., кандидат історичних наук, докторант Київського національного університету імені Тараса Шевченка Жданович О.П., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Лакішик Д.М., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ілюк Т.В., молодший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Пугачова Д.В.), визначили співвідношення емпіричних та теоретичних аспектів в історичних дослідженнях (кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу трансатлантичних досліджень ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Толстов С.В.), окреслили нові завдання сучасної української історичної науки (кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу історії нових незалежних держав ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Бульвінський А.Г., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка Срібняк І.В., кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Добровольська А.Б.), проаналізували роль історії в житті суспільства (доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, головний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ткаченко В.М.), виокремили різні національні інтерпретації всесвітньої історії (доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Рудяков П.М.), продемонстрували еволюцію античної історіософії в сучасну філософію історії (кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Шморгун О.О.), визначили перспективи цивілізаційної парадигми в історико-економічних дослідженнях (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, доцент, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Вітер І.Г.), проаналізували роль історичної науки у «війнах пам’яті», акцентували увагу на небезпеці ідеологічної індоктринації псевдоісторією та політичних маніпуляціях (кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Перга Т.Ю., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Розумюк В.М., молодший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Стельмах В.О.), розкрили міжнародні та глобальносистемні чинники всесвітньо-історичного процесу (доктор історичних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Потєхін О.В., кандидат технічних наук, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Скаленко О.К., кандидат політичних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Ялі М.Х.), висвітлили актуальні проблеми «арабської весни» та арабо-мусульманського суспільства (кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу історії країн Азії та Африки ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Швед В.О., кандидат історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України» Гуцало С.Є.).

Тематичне розмаїття доповідей та міждисциплінарний підхід до складних проблем коеволюції історичної науки і суспільства, глибокі фахові знання, широка ерудиція та професійна подача матеріалу забезпечили успіх проведеного круглого столу. Кожна доповідь викликала у науковців жвавий інтерес, а процес обговорення постійно переростав у цікаву дискусію. На завершення учасники подякували організаторам за теплий прийом та висловилися за продовження вже усталеної традиції регулярних зустрічей задля обговорення найбільш актуальних проблем всесвітньої історії.

Перейти до початку