Міжнародна наукова конференція «Країни пострадянського простору: виклики модернізації» (9 червня 2016 р. Прес-реліз)

9 червня 2016 р. у Державній установі «Інститут всесвітньої історії НАН України» відбулася Міжнародна наукова конференція «Країни пострадянського простору: виклики модернізації».

До її програми було включено понад п’ятдесят доповідей, двадцять сім із них належали співробітникам ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України». Участь у конференції взяли представники багатьох наукових, освітніх, державних установ і закладів, включаючи низку зарубіжних.

Конференція проходила у чотирьох секціях, а саме: «Вплив історичних, культурних і цивілізаційних чинників на хід модернізаційних процесів у країнах пострадянського простору», «Модернізація пострадянських країн у контексті глобальних та регіональних інтеграційних процесів», «Зарубіжний досвід успішної модернізації та можливості його використання в пострадянських країнах», «Основні тенденції та сучасний стан модернізації соціуму в пострадянських країнах: історичний досвід, основні проблеми та шляхи їх подолання».

Відкриваючи конференцію, директор Інституту, доктор історичних наук, професор А.І. Кудряченко окреслив ті проблеми та задачі, які стоять перед пострадянськими країнами на шляху їх модернізації. Зокрема, перед Україною, яка обрала шлях євроінтеграції, стоять величезні задачі в галузі соціальних перетворень, економічних реформ, створення інноваційної економіки, подальшого розвитку науки, системи освіти та охорони здоров’я з метою досягнення відповідних європейських стандартів. Європейський вибір слід підтвердити конкретними кроками, перевівши його до площини практичних дій. В цьому зв’язку для України може бути корисним досвід нових членів Євросоюзу з числа країн Вишеградської групи та країн Балтії. Розвиваючи інтеграційні зв’язки з країнами Євросоюзу, Україна повинна також розвивати торгово-економічні зв’язки з іншими державами світу, зокрема, з новими індустріальними країнами, із зацікавленими країнами пострадянського простору, створювати стимули для надходження високотехнологічних іноземних інвестицій, виходити на нові ринки для українських товарів.

На пленарному засіданні було виголошено чотири доповіді: А.Бульвінського «Вплив імперської державної традиції на особливості перебігу політичного процесу в Росії», І.Хижняка «Український вимір «гібридної модернізації і неопатримоніальної демократії у геополітичному регіоні «OMNESETSIGULOS», В. Ляшенка «Державне регулювання процесів модернізації пострадянських країн: проблеми моніторингу та управління» та А.Володькіна (Білорусь) «Досвід трансформації в країнах Балтії в ході підготовки до вступу в ЄС та НАТО».

Серед інших доповідей в рамках роботи конференції варто відзначити доповідь О.Васильєва «Взаємозв’язок процесів інноваційного та постіндустріального розвитку з політичною модернізацією Казахстану», Р.Губаня «Конституційна модернізація Туркменістану (1991-2016 рр.)», С.Толстова «Модернізація та демократизація: феноменологія тенденцій розвитку в контексті сучасних міжнародних процесів», К.Лайкова (Білорусь) «Можливості використання Республікою Білорусь досвіду модернізації країн Вишеградської групи».

На конференції відбулася жвава дискусія, яка виявила різні підходи учасників до того, які методи спроможні в найбільш швидкий та ефективний спосіб забезпечити розвиток модернізаційних процесів в країнах пострадянського простору. Проте, всі учасники конференції були єдині в тому, що модернізація – це головна задача, що стоїть перед країнами пострадянського простору на сучасному етапі їх соціально-економічного розвитку.

Підбиваючи підсумки конференції, завідувач відділу історії нових незалежних держав А.Бульвінський, відмітив високий загальний рівень виголошених доповідей, а також висловив надію, що дискусії, які відбулися в ході конференції, сприятимуть більш чіткому усвідомленню того, які політичні і економічні заходи є найбільш продуктивними з точку зору швидкого досягнення цілей модернізації в пострадянських країнах.

Перейти до початку