Новые поступления в библиотеку - Государственное учреждение «Институт всемирной истории НАН Украины»
В этой работе коротко представлены теоретически установленные праксеологические механизмы функционального взаимодействия факторов суть объективной и субъективной глобализации, позитивы и негативы их влияния в процессах управления социокультурными и экономическими системами, а также некоторые по-сути алгоритмические рекомендации преодоления наступающего мирового глобальносистемного кризиса. Автор искренне надеется, что все эти инновации предстанут более понятными для читателей из внимательного рассмотрения результатов исследований и раздумий, одной нитью изложенных во всех разделах книги.
В монографии автор раскрывает проблематику внешней политики Украины от древнейших времен до современности. Освещая исторические этапы становления украинской государственности, анализирует истоки, принципы и результаты внешней политики Украины, опирающейся на принципы международного права. Характеризует двух- и многостороннее сотрудничество, очерчивает перспективы движения Украины по пути европейской интеграции. По структуре и содержанию книга соответствует учебным программам высших учебных заведений Украины: "Внешняя политика Украины", "Международные отношения и мировая политика», «История Украины», «Евроинтеграция и политика…
Эта книга является первым в Украине учебным пособием, в котором рассматривается политическая история стран мира последних трех десятилетий. В отличие от традиционных подходов, используемых в новейшей истории, изложение материала осуществляется на основе междисциплинарности, что позволяет на основе богатого фактического материала выделить основные черты и тенденции политического развития ведущих государств, регионов, всего человечества. Акцент сделан на проблемах модернизации, которую различными способами представляют и претворяют в жизнь различные политические силы. Для студентов…
Проблему войны в Украине, положение женщин и детей на Востоке Украины исследовано Ученым секретарем ГУ «Институт всемирной истории НАН Украины», кандидатом исторических наук, доцентом Солошенко Викторией Витальевной. Автор основательно проанализировала работы украинских, российских, немецких и австрийских исследователей, посвященных проблеме войны, провела аналогии с другими странами, в которых продолжались вооруженные конфликты.
У політичній теорії народонаселення існує багато концепцій національного порозуміння. Поза тим усі вони можуть бути поділені, якщо опустити дрібні розходження, на дві категорії: «анти» і «за». Тобто теорії, які обґрунтовують необхідність захисту прав націй і визнають права націй на незалежне існування аксіомою міжнаціональних відносин. І такі, що повністю заперечують будь-які поступки національним меншинам, убачаючи в цьому загрозу розвитку державності.
Автор розглядає нову конфігурацію світопорядку, що виникла після відомих подій в Україні періоду Революції Гідності, та яка існує і сьогодні. Стаття розкриває суперечливу сутність нової фази протистояння між трансатлантичною системною складовою (в особі країн ЄС, Північної Америки, країн Британської Співдружності і, як доповнення, Україною), з одного боку, і Росією - з іншого, а також аналізує ступінь системного впливу фактору повторної дії підсумків Другої світової війни на формування вже іншої, сучасної,…
Із закінченням "холодної війни" для НАТО у Європі виникла нова ситуація. Як вважає Дж. Гудбі, "до 1992 р. двополюсний світовий порядок вже припинив своє існування, у Сполучених Штатах почали з'являтися ознаки повороту до квазіізоляціонізму, а незалежність України постала ключовим елементом, що враховувався в оцінці європейської безпеки".
Світова система безпеки, в якій ми живемо, формувалася упродовж кількох століть. Чи відрізняється POST-П-WAR від тієї безпекової схеми, що діє нині?
Розвиток сфери науки і високих технологій є найбільш реальним шляхом для Росії зайняти гідне місце серед розвинених в економічному відношенні країн. Рівень національної науки значною мірою визначає фундаментальні основи економічної і військової безпеки держави. При сучасному стані і тенденціях трансформації науково-технічного комплексу РФ країна не зможе бути лідером глобальних і регіональних інтеграцій.  Ключові слова: наука, економіка, господарство, модернізація, інновація,технологія.
Здійснюється огляд основних напрямів політики Канади, орієнтованої на забезпечення культурного суверенітету цієї країни. Головними вимірами цієї політики є державне регулювання сфери мовлення, політика підтримки двомовності, "канадського контенту" та культурного різноманіття Канади в рамках політики мультикультуралізму, сприяння канадській культурній індустрії тощо. Одним з сучасних напрямів у цій галузі є використання інновацій у сфері цифрових технологій та залучення громадянського суспільства до обговорення актуальних проблем розвитку мовлення у Канаді. Ключові слова: культурний суверенітет,…
Страница 2 из 3
Перейти до початку